Четвер, 11 листопада 2021 21:09

Кириєвський В'ячеслав. Шість церков Кролевця

В'ячеслав Кириєвський, краєзнавець (м. Шостка)
Кириєвський В'ячеслав. Шість церков Кролевця

1. Миколаївська церква, збудована на початку 1640-х рр. [1]. Вона стояла в центрі фортеці на найвищому місці Базарної площі (1-1) (нині площа Свободи). При церкві було братство, яке утримувало школу з вчителем – дидаскалем. Також був шпиталь (притулок) для старців. З 1646 р. на Базарній площі почав проводитися щовосени Хрестовоздвиженський ярмарок. У 1727 р. внаслідок великої міської пожежі згоріла церковна дзвіниця. У 1751 р. Миколаївську церкву розібрали за ветхістю й збудували нову [6, с. 339]. У 1812 р. ще одна пожежа геть спалила Миколаївську церкву. Прихожани збудували нову кам’яну церкву, яку освятили в 1819 р. Миколаївська церква мала на Хрестовоздвиженському ярмарку свої торгівельні лавки, які давали їй значний прибуток. Зокрема влітку 1858 р. церква оновила на гостинному дворі 10 лавок за 4510 руб. Вже восени лавки дали прибуток – 1050 руб. [6, с. 340].

У 1922 р. багата Миколаївська церква була розграбована більшовиками та остаточно зруйнована в 1934 р. Невдовзі на святому місці більшовики встановили чорний пам’ятник Леніну [9, с. 81]. Базарна площа стала зватися площею Леніна, а базар перенесли на західну околицю Кролевця, де він діє й донині. Могилки, що були за церквою, розрівняли, встановили лавочки та висадили квіти. На сусідній Ярмарковій площі влаштували міський парк (300х200 м) з доріжками, лавами, з танцювальним майданчиком та альтанкою для духового оркестру. Неподалік поставили 35-метрову вишку для стрибків молоді з парашутом.

2

У 1941 р. німці підірвали вибухівкою пам’ятник Леніну та встановили стовп ганьби й шибеницю (1-2) [9, с. 81]. У 1957 р. комуністи Кролевця з нагоди святкувань 40-ї річниці Жовтневого перевороту увічнили колишнє місце Миколаївської церкви на Базарній площі спорудою воріт з 10-х колон (1-3), як центральний вхід до міського парку відпочинку трудящих. Нові ворота так само мали три входи, як було у дзвіниці Миколаївської церкви з трьома дверима.

3

Центральні вхідні ворота до парку виявилися занадто широкими для невеликого Кролевця, тому на бокових проходах встановили додаткові металеві арки [2]. Усій споруді надали улюблений за Хрущова в СРСР золотистий колір стиглої кукурудзи На даху воріт надійно закріпили червоне гасло «Слава КПРС». Ворота стали зватися аркою, зрозуміло, комуністичною, з високою прохідною до світлого раю комунізму.

У 2001 р., з нагоди відзначення 400-ліття Кролевця, Національний Банк України випустив монету номіналом 5 гривень, на аверсі якої викарбувана Кролевецька арка з колонадою. .У 2016 р. на колонах арки розмістили червоні орнаменти всесвітньовідомих кролевецьких рушників (1-4). Відтоді Жовтнева арка покрасивішала, зачервоніла й офіційно стала зватися Рушниковою, стала символом Кролевця. Кролевчани все ще очікують появи на арці ікони Миколи чудотворця, щоби назвати її свято-Миколаївською, безумовно, зі златосяючим над аркою гаслом «Слава Богу», що таки сталося чудо повернення кролевчан до віри.

5

 

6

 

7

2. Різдво-Богородицька церква, збудована наприкінці 1640-х рр. неподалік Миколаївської церкви (1), за сто сажнів південніше на краю Базарної площі (нині перехрестя вулиць Героїв України та Соборної). Церква вперше згадується в 1655 р. [1]. Через століття, у 1742 р., стара дерев’яна церква була розібрана за ветхістю й побудована нова триверха з гранчастими главами кам’яна Соборна Різдво-Богородицька церква Кролевецької протопопії Київської єпархії. Її освятили в 1749 р. [8, с. 133]. Собор встояв у великій пожежі 17 вересня 1817 р. хоча розплавилися куполи й згоріли дерев’яна дзвіниця, приходська школа, торгівельні лавки. Собор невдовзі відновили з новими московськими цибулястими банями (главами) [4, с. 295]. У 1829-1830 рр. збудували. нову кам’яну триярусну дзвіницю [5, с. 16]. Соборна церква мала 8 торгівельних лавок, які приносили постійний дохід в Хрестовоздвиженську ярмарку, зокрема в 1859 р. отримано 816 руб. [6, с. 337].

8

У 1922 р. більшовики забрали все наявне в соборі золото та срібло. У 1930 р. комсомольці Кролевця поздирали всі хрести з собору, поскидали дзвони й відправили на переплавку в метал для потреб індустріалізації. Потім нашвидкуруч забілили вапном багатий розпис на внутрішніх стінах собору та пристосували його під Будинок оборони. У 1934 р. розібрали дзвіницю, а потім зруйнували й собор. Ікони і позолочений іконостас були спалені на великому вогнищі. Ризи віддали в кравецькі майстерні для пошиття барвистих тюбетейок для передових, завзятих колгоспників району. Церковні книги здали в макулатуру, знамена, що віднайшли в дзвіниці, були передані до Конотопського музею [7, с. 51].

9

На початку 1950-х рр. на соборному пустирищі знайшли золоті монети, коли прокладали траншею для першого в Кролевці водогону [3, с. 22]. Копачі траншеї приховали знайдений скарб та пересварилися при його поділу так, що про золото дізналася міліція, нині настав час дізнатися в міліції, куди поділися золоті монети. У 1960-х р. комуністи прибрали сміття на пустирищі, поробили клумби та встановили «іконостас» з фотографій ударників комуністичної праці та переможців соціалістичних змагань серед трудових колективів Кролевецького району. У 1970-х рр. цю району Дошку Пошани передових будівників комунізму перенесли на виднніше місце біля нового Будинку культури на площі Миру. А в закутку збудували молодіжне кафе «Сніжинка» з пломбір-морозивом, льодяниками-смоктунцями, безалкогольними напоями та солодощами. У 1980-х рр. кафе-морозиво «Сніжинку» осучаснили, розширили, розмалювали й перейменукали на «Пікассо». На початку 2010-х рр. успішний підприємець Олександр Хоменко, вихідець з Кролевця, викупив кафе «Пікассо» й перебудував його під церкву Різдва Пресвятої Богородиці (2-1), яка була освячена 5 вересня 2015 р. [3, с. 23].

10

3. Покровська церква, збудована в 1680-х рр. за валом фортеці з південного боку в селянському, аграрному передмісті Кролевця на Кошуківці. Церква стояла на високому правому березі струмка Капище, притоки річки Свідні. Через півстоліття Покровська церква згоріла у великій пожежі в серпні 1727 р. Наступне півстоліття церква перебувала в амбарі, дивом вцілілому у пожежі [6, с. 342]. У 1778 р. було закладено нову Покровську церкву, її освятили в 1783 р. [6, с. 343]. У 1852 р. збудували двохярусну дзвіницю, поєднану з церквою. Покровська церква мала в гостинному дворі на Ярмарковій площі одну дерев’яну торгівельну лавку, з якої отримувала в Хрестовоздвиженську ярмарку дохід (110 руб. в 1858 р.) [6, с. 343]. У 1932 р. Покровську церкву обстежив відомий мистецтвознавець Стефан Таранушенко. За його обмірами висота церкви до верхівки хреста становила 27 метрів. Це була тридільна, одноверха церква, з добротних дубових колод 16 см завтовшки. Покровська церква відносилася до найпоширеніших за архітектурою церковних споруд Гетьманщини. Таранущенко зробив фотографії та детальний опис церкви якраз напередодні її знищення більшовиками. Розкидані з церкви дубові колоди більшовики перетягли на будівництво школи неподалік по вулиці Леніна. Проте школу не збудували, а колоди позабирали у війну кролевчани для опалення хат [3, с. 33]. У 1951 р. на святому місці збудували маслозавод, що й досі виробляє цілюще вершкове масло й навіть сир (вул. Героїв України, 28) У 1970-х рр. на Кошуківці почав діяти молитовний будинок, але Покровською церквою не став, прихід не відродився. Отже, ніяких планів у кролевецьких бізнесменів щодо перебудови довгої будівлі маслозаводу під церкву Покрови немає.

12

 

13

 

4. Преображенська церква, збудована у 1714 р. в ремісничому середмісті Кролевця Довгалівці, що за фортецею по дорозі на Глухів. За півстоліття дерев’яна церква згоріла у пожежі 6 травня 1775 р. Нову кам’яну церкву було закладено 20 травня 1778 р., а освячено 14 листопада 1782 р. [6, с. 341]. Це була хрещата, п’ятидільна, одноверха церква. У 1849 р. її перебудували й значно розширили. Преображенська церква мала в гостинному дворі на Ярмарковій площі одну торгівельну лавку [6, с. 342]. У 1872 р. з західного боку церкви збудували нову триярусну кам’яну дзвіницю. Наприкінці ХІХ ст. прибудували до входу грановану ротонду. У 1904 р. збудували у церковному дворі будинок священика – одноповерховий, дерев’яний, обкладений цеглою. У 1930-1933 рр. церкву закрили, зруйнували купол, а дзвіницю розібрали до фундаменту. У церкві розмістили маслозавод [3, с. 31]. Богослужіння в церкві відновили тільки за німецької окупації у 1942 р. [8, с. 132]. У 2000 р. відбудували дзвіницю в дуже приблизних архітектурних формах (4-1) [4, c. 300]. Відроджений Спасо-Преображенський церковний комплекс становить на сьогодні єдину збережену у Кролевці церковну історичну цінність (вул. Шевченка, 8).

14

 

15

5. Варваринська церква, збудована у 1763 р. на південній хутірській околиці Кролевця, на правому березі струмка Добра Вода, притоки Свидні. Церкву спорудив багатий кролевецький сотник Стожок для свого зятя попа Власія Миславського (?-1791), який невдовзі пішов в монахи під іменем Варлаама, став архімандритом Богоявленського Київського училищного монастиря на Подолі, а наприкінці життя – ректором Києво-Могилянської академії [6, с. 343]. Варваринська церква проіснувала аж до початку 1930-х рр., коли була закрита більшовиками й розкидана на дрова. У церковному дворі більшовики розмістили колгоспну бригаду. Ніяких капітальних будівель на вимоленому віками святому місці колгоспники не споруджували, лише в останні роки з’явилися там нові приватні будинки №№ 14, 16, 18 по вулиці Мічуріна, мешканці яких й досі знаходять на своїх городах уламки церковного посуду [3, с. 34].

16

6. Георгіївська церква, була розташована на міському кладовищі, за сто сажнів на північ від Базарної площі. Рік побудови першої кладовищенської дерев’яної Георгіївської церкви невідомий. Вона занепала за віком й була розібрана. Невдовзі на її місці 3 травня 1864 р. заклали нову кам’яну церкву, яка була зведена за три роки та освячена 27 квітня 1867 р. [5, с. 17]. Георгіївська церква була приписана до соборної церкви Різдва Богородиці. Відспівували покійників у церкві недовго, до початку 1930-х рр., коли вона була закрита більшовиками У 1936 р. на фасаді церкви святого великомученика Георгія оновилися позолота на головах ангелів. Більшовики сполохані таким кладовищенським дивом підірвали церкву вночі динамітом [7, с. 51]. Надалі у вцілілих підвалах церкви більшовики зберігали лід для використання влітку маслозаводом Промкомбінату. У війну німці 11 січня 1943 р. розстріляли у цій льодовні 285 мирних жителів Кролевецького району [3, с. 25]. Місце Георгіївської церкви примітне на Центральному кладовищі по вулиці Героїв Крут.

17

Отже, з шістьох дореволюційних церков в Кролевці збереглася на сьогодні лише одна Преображенська церква, яка по суті постала із руїн останніми роками. Загалом із 23-х дореволюційних церков Кролевецького району збереглося лише чотири церкви. Ініціаторами розорення церков були партійні працівники Павловський та Куля [7, с. 50].

18

Джерела.

  1. https://uk.wikipedia.org› wiki › Історія_Кролевця
  2. Арка – прикраса Кролевця. Кролевецький вісник. 2003.  8 січня.
  3. Балабон І., Герман В. Святині Кролевеччини. Ніжин; Кролевець: Видавець ПП Лисенко М.М., 2020.  127 с..
  4. Вечерський В.В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України.  К.: НДІТІАМ, 2002.  592 с.
  5. Исторія города Кролевца / сост. преподаватель Кролевецкой мужской гимназіи А. Д. Гурьев. Кролевец: Типография А.Ш. Левина, 1914. 35 с.
  6. Филарет Гумилевский. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 5-7. Т.5. Губернский город Чернигов. Уезды: Черниговский, Козелецкий, Суражский, Кролевецкий и Остерский. Чернигов: Черниговская земская тирография, 1874.  443 с.
  7. Карась А. З історії Сумщини.  К.: СМП «Аверс», 2006.  104 с.
  8. Книга Пам'яті Сумської області: в 3 -х т. т. 2: Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт.-упорядн. О. М. Корнієнко .  Суми: Ярославна, 2007.  328 с.
  9. Колюк М. Зігріє душу посивілий храм.  Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2020. 176 с.

Новини

В боях за Україну загинув Едуард Пінчук

22-01-2023

Серце сильніше за розум. Коли розумом все розумієш, чуєш, бачиш факти, але серце не сприймає - ніякі аргументи не здатні...

Російська ДРГ намагалася перейти кордон на Сумщині

21-01-2023

Російська диверсійно-розвідувальна група намагалася перетнути кордон в Сумській області, повідомив голова ОВА Дмитро Живицький. Джерело: Живицький у Telegram Пряма мова Живицького: "Російська ДРГ знову спробувала...

На фронті загинув житель Новослобідської громади

15-01-2023

Сумна скорботна звістка надійшла у нашу Новослобідську громаду – загинув захисник України ІВАН МУРАЄВ... Він віддав життя у боротьбі з російськими...

У Сумах дерусифікували 179 топонімів

24-12-2022

22 грудня 2022 р. на позачерговій сесії Сумської міської ради депутати скасували своє рішення, щодо перейменування вулиць, яке прийняли 30 листопада...

Борисові Ткаченку - 85

18-12-2022

ДОРОГОЮ ЗВИТЯЖНОЇ ПРАВДИ У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії розгорнуто перегляд виставки до 85-річчя славного й міцного духом лебединського козака, знаного...

Головою ОУН обрано сумчанина Олега Медуницю

16-12-2022

Секретаріат Проводу ОУН (б) повідомляє, що в грудні в Україні відбувся ХV Великий Збір Організації Українських Націоналістів з-під стягу Степана...