П'ятниця, 26 листопада 2021 07:48

Кириєвський В'ячеслав. Сім церков Семенівки

В'ячеслав Кириєвський, краєзнавець (м. Шостка)
Кириєвський В'ячеслав. Сім церков Семенівки

1. Покровська церква (1) була збудована у 1680-х рр. на високому правому березі річки Дрестни, правої притоки Ревни. Церква Покрови була величезною – «огромною» за розміром, як відзначив в своєму опису Чернігівської єпархії історик і богослов Філарет (Гумілевський Д.Г., 1805-1866) [7, с. 263]. Воно й не дивно, бо слобідку Семенівку заснував Стародубський полковник Семен Самойлович (1660-1685), син гетьмана Івана Самойловича (?-1690). Тож козацька Покровська церква мала бути найбільшою в Стародубському полку. Вона була соборною церквою, бо в слободі Семенівці знаходилося духовне управління, протопопія. У 1740 р. правління очолював протопоп Максим Богданович [7, с. 262]. При церкві перебувала козацька школа [1].

сс

Знаходилася вона в звичайній сільській хаті. Взимку хата не опалювалася, тому діти не вчилися [6, с. 38]. Збереглися сповідальні відомості прихожан Покровської церкви за 1744-1801 рр. Також маємо за 1742- 1801 роки сповідальні відомості ще двох церков Семенівки – Миколаївської (2) з приходом святителя Василя Великого та Михайло-Архангельської (3) [2]. При них теж були козацькі школи [1]. Миколаївська церква була збудована наприкінці 1690-х рр. на новій вулиці від Покровської церкви до базару. А Михайлівська церква була збудована на початку 1700-х рр. вже на самому базарі, на великій Базарній площі (400х700 м), утвореній посеред новобудов слобідки. За переказом, усі три церкви Семенівки – Покровська, Миколаївська та Михайлівська згоріли у 1810-х рр.

4. Троїцька церква (4) знаходилася при Покровській церкві (1). Вона була теплою [7, с. 263].

ссс

Відкрили її, мабуть, вже після загибелі засновника Семенівки Стародубського полковника Семена Самойловича на Трійцю 1685 р. Збереглися сповідальні відомості Троїцької церкви за 1801 р.[2]. Церква позначена на карті Чернігівської губернії 1820 р. (4-а) перед мостом через Дрестну.

сссс

Так само позначена Троїцька церква на трьохверстовій карті 1863 р. (4-б).

с1

Окрім неї позначена ближче до Базарної площі ще й церква Різдва Богородиці (5), збудована на місці згорілої Миколаївської церкви (2). Архієпископ Філарет (Гумілевський) стверджував, що в 1860-х рр. в Семенівці діяло лише дві церкви – Троїцька та Богородицька, обидві дерев’яні [7, с. 263]. У 1895 р. була збудована нова дерев’яна Троїцька церква (4) [6, с. 37]. Богослужіння в церкві відбувалися до часу її закриття більшовиками в 1930-х рр. Вона згоріла за німецької окупації у вересні 1943 р. (нині на місці церкви тіниста алея (4-1) до новозбудованої в 1966 р. школи №1 на Центральному 3-му провулку, 2).

семен

5. Богородицька церква (5) була збудована на місці згорілої Миколаївської церкви (2), що знаходилася на головній вулиці Семенівки від Базарної площі до Троїцької церкви (нині Центральна вулиця).

с3

Миколаївська церква, як відомо мала прихід (парафію) Василя Великого, тому звалася в народі Василевською, відповідно й побудована на її місці церква Різдва Богородиці теж звалася Василевською. Церква позначена на трьохверстовій карті 1863 р. за двісті сажнів від Троїцької церкви (4-б). Вона була соборною церквою. Збереглися метричні книги «Богородицкого собора» за 1886-1906 рр. [2]. У 1890 р. було збудовано нову дерев’яну Богородицьку церкву [6, с. 37]. Будували її вихідці з Калуги брати Мітерини, які крім того звели чимало будинків в Семенівці. Також вони проявили себе в громадському житті містечка. Церква за своєю архітектурою припала до душі семеніцям. У 1930-х рр. більшовики закрили церкву, але не розкидали її, проте комуністи 1960-х рр. роздерли її вночі стосильними тракторами. За розповіддю очевидця Віктора Івановича Кожуха (1949 р. н.), це сталося пізньої восени 1963 р. Три бульдозери разом тягли трос, що намертво, на удавку охопив церкву, а четвертий бульдозер освітлював її збоку. Невдовзі на святому місці комуністи побудували двоповерховий готель «Ревна» (5-1).

с4

Нині при готелі працює бар «Магнолія» та гастроном «Шанс» (вул. Центральна, 16). Останньою фотографією Богородицької церкви, мабуть, є німецька зроблена восени 1941 р. Її придбав на німецьких аукціонах семенівський колекціонер Едуард Асмаковський (5-2) [3].

с5

6. Казанська церква (6) була збудована у 1874 р. [6, с. 37].

с6

За переказом, кам’яну церкву звели на місці згорілої дерев’яної Михайлівської церкви (3), що знаходилася посеред Базарної площі (нині Червона площа). Кошти на будівництво церкви Ікони Казанської Божої Матері виділив семенівський поміщик П.Ф. Чвань. Також всіляку підтримку надавав поміщик В. М. Ладомирський. Семенівці ж усі гуртом забезпечили будівельників вкрай потрібним для міцності споруди мільйоном курячих яєць, точніше яєчними білками, що додавалися перед кладкою до вапняного розчину. Церква вийшла поважною, п’ятиверхою зі стрункою п’ятиярусною дзвіницею, висотою у 47, 5 м [6, с. 38].

Казанська церква була закрита більшовиками у 1935 р. й перетворена на складське приміщення. Невдовзі її священик Семен Денисович Тернецький був оголошений у 1938 р. ворогом народу та розстріляний [4]. У 1988 р. церква почала відновлюватися зусиллями вірян новоствореної православної громади. У 1999 р., за підтримки Президента України Л.Д. Кучми, проведена капітальна реконструкція Казанської церкви й урочисте її відкриття 22 вересня того ж року (6-1).

с7

7. Спасо-Преображенська церква (7) була збудована в 1910 р. на старому кладовищі, позначеному косим хрестом на трьохверстовій карті 1863 р. (4-б).

с8

Кладовище діє й донині по вул. Прямій, 100. Спаська церква є копією Богородицького собору (5) в Семенівці та Вознесенської церкви (7-1), в древньому селі Костобоброві, що за тридцять верст на схід від Семенівки. За переказом, усі ці три церкви збудували калузькі брати Мітерини. Спасо-Преображенська церква звалася в народі Апостолівською, за назвою цього південного кутка Семенівки [5]. Церква згоріла водночас з Троїцькою церквою у переддень визволення Семенівки від німецьких окупантів у вересні 1943 р.

с9

Отже, із сімох церков Семенівки, що були у неї за три століття історії, збереглася лише одна Казанська церква на Червоній площі цього найпівнічнішого міста України.

Джерела

  1. http://dnabb.org/modules.php?name=Pages&go=page&pid=815
  2. https://www.familysearch.org/search/catalog/.
  3. https://www.facebook.com/WelcometoSemenivka/
  4. http://semenovka.at.ua/blog/pro_kazansku_cerkvu_u_semenivci/2015-03-05-311
  5. http://semenivka-school5.edukit.cn.ua/istoriya_shkoli/
  6. Бичков О.Ф., Гузоватий С.М. Семенівка – європейське місто / Чернігів: Видавець Лозовий В. М., 2011. – 80 с.
  7. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 5-7. / Т. 7. Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский и Нежинский уезды Черниговской губернии / Филарет Гумилевский/ – Чернигов: Черниговская земская типография, 1874. – 436 с.

Новини

У Спаському відкрили меморіальну дошку підполковнику армії УНР Опанасу Сокольнику

23-01-2022

Вчора, в День Соборності України, у селі Спаське було відкрито меморіальну дошку земляку, підполковнику армії УНР Опанасу Івановичу Сокольнику. На...

Пам’яті історика, краєзнавця, музейника Ігоря Скворцова (02.04.1947 – 27.12.2021)

28-12-2021

На 75-му році життя відійшов у Вічність Ігор Миколайович Скворцов. Енциклопедичні знання, блискучий аналітичний розум, вроджена інтелігентність і відданість справі...

В Детройті знайшли могилу полк. Миколи Янова - уродженця Глухова, учасника бою під Крутами

15-12-2021

Про це на своїй сторінці Facebook повідомив Вахтанг Кіпіані -  історик, журналіст, Головний редактор Інтернет-видання «Історична Правда».  "Ми це зробили. Разом з...

Вітаємо Зою Шалівську

13-12-2021

Вітаємо Вас, пані Зоє, із зайнятим І місцем у конкурсі есе «Вишиванка у спадок», присвяченому 30-й річниці Незалежності України! У...

У Тернопільській області в трьох бідонах віднайдено найбільший архів ОУН

09-12-2021

Унікальні документи датовані 1948-1951 роками, особисті речі повстанців. Але найцікавіша знахідна понад 20 малюнків авторства Ніла Хасевича. Презентація знахідки відбудеться 14 грудня. Нижче...

Помер відомий краєзнавець

08-12-2021

НА 83-МУ РОЦІ ЖИТТЯ ПІШОВ З ЖИТТЯ МИХАЙЛО ЧАСНИЦЬКИЙ – ВІДОМИЙ КРАЄЗНАВЕЦЬ, ЖУРНАЛІСТ І ЗАСНОВНИК ГРОМАДСЬКОГО МУЗЕЮ В ГЛУХОВІ