Понеділок, 12 вересня 2022 21:38

Акічев Шаміль. Тріумф і трагедія конотопського краєзнавства

Шаміль Акічев, краєзнавець (м. Конотоп)
Акічев Шаміль. Тріумф і трагедія конотопського краєзнавства

В історії Конотопщини прослідковуються 9 поколінь краєзнавців. Дослідження історії Конотопщини почалося у XIX ст. Перші спроби вивчення історії рідного краю були започатковані відомим церковним істориком Філаретом (Гумілевським), який дав опис церков Конотопа та Конотопщини в «Историко-статистическом описании Черниговской епархии».

Його справу продовжили відомий бібліограф Степан Іванович Пономарьов та видатний історик Олександр Матвійович Лазаревський. С.І. Пономарьов написав історію Успенької церкви м. Конотопа [27 ]. О.М. Лазаревський був автором понад 450 праць з історії Лівобережної України. Серед них «Конотопская старина», «Описание Старой Малороссии. Т. ІІ. Полк Нежинский», «Памятная книжка Конотопского земства» та багато інших.[17;18;19;20]. Ці видатні земляки започаткували наш музей і його фондову колекцію. На відзнаку їх внеску в розвиток культури міста, ім’ям бібліографа С.І. Пономарьова названо міську бібліотеку. Ім’ям історика О.М. Лазаревського названо Конотопський міський краєзнавчий музей, вулицю в центрі міста, започатковано премію Конотопської міської ради імені О.М. Лазаревського. Справу історика О.М. Лазаревського продовжили науковці Чернігівської Губернської Архівної комісії [31 ], його донька Катерина Олександрівна Лазаревська, історик і краєзнавець Василь Різниченко (Резніков) та інші [1;2]. Праці земляків-науковців вивчали у гімназіях, школах та училищах Конотопа. Викладачі історії та географії міста збирали спогади про минуле краю, відвідували з екскурсіями великі міста, збирали фотокартки видів Конотопа початку ХХ ст.

Події революції, громадянської війни, індустріалізації, колективізації та культурної революції знайшли відображення в місцевій пресі. У 1920-1930-х роках в СРСР бурхливого розвитку набуло краєзнавство. Український комітет краєзнавства у Харкові видавав місячник «Краєзнавство». У одному з випусків за 1927 рік з’являються матеріали про наукові здобутки Конотопського Округового товариства, яке було створене 22 червня 1926 року. Спочатку для товариства входило 7 чоловік. 10 липня 1927 було обрано правління товариства з 5 осіб: голова правління – Мойсюк Костянтин Костянтинович – старший інспектор Конотопської округової народної освіти, Фесенко Михайло Ілліч – , вчитель української мови і літератури, лектор Конотопського педагогічного технікуму [28 с. 629-630], Осадчий Тихін Іванович – вчитель Тиницької профшколи (зять історика О.М. Лазаревського), Лікоть Олександр Васильович – керуючий Конотопським педтехнікумом, Ворона Петро Іванович – службовець окрпрофради та три кандидати: Романенко Григорій Тимофійович – завідувач сількогосподарською секцією окрплану, Сулиз Панас Харитонович – завідувач 3-ю залізничною трудовою школою [ 28, 704], Кожевников – зав. Округовим статистичним бюро. До складу ревізійної комісії входили: Борзаківський Василь Васильович – викладач і лектор педагогічного технікуму[ 28, 569], Лученко Євген Дмитрович – завідувач школи підвищеного типу та Лихошерст. Товариство знаходилося у педагогічному технікумі. Товариство з 7 членів зросло до 23-х, потім до 84 членів. 18 краєзнавчих гуртків Конотопської округи налічували 600 членів. 10 вересня 1927 при товаристві були створені секції: економічна, історична, природнича, етнографічна. Голова етнографічної секції Фесенко Михайло Ілліч зібрав матеріал на тему «Українська народна пісня на Конотопщині». Руденко написав працю «Населення Конотопської округи, його національний склад і рідна мова». Економічна секція вивчала сільськогосподарські та економічні райони Конотопського округу. Природнича секція проводила фенологічні спостереження, заснувала дощомірну мережу для стеження за опадами. Історична секція зібрала матеріал з історії Конотопу за 200 років. Товариство займалося культурно-освітянською діяльністю, організовуючи ювілейні свята пам’яті Михайла Коцюбинського, Пантелеймона Куліша, Т.Т. Шевченка, О.М. Лазаревського. Перед концертами, для поповнення бюджету товариства, читали доповіді з краєзнавства. Про це писав часопис «Краєзнавство», 1927, № 3. Конотопське товариство проіснувало до 1930-х, коли були репресовані деякі члени товариства [ 2].

У післявоєнний період краєзнавством займалися викладачі і студенти Конотопського вчительського інституту. Найбільш відомим краєзнавцем 1940-1950-х був Маленко Євген Юхимович – кандидат історичних наук, автор понад 350 статей, 60 наукових робіт, 50 доповідей для різних науково-теоретичних конференцій. Більше 1 тисячі машинописних аркушів його досліджень було передано до ДАСО[24]. У 1950-1960 у місцевій пресі з’являються цікаві розвідки з шевченкознавства, історії культури Конотопщини і Лівобережної України Івана Пилиповича Рябенка. Він – колишній голова Конотопської міської ради і приятель директора Конотопського краєзнавчого музею Івана Боніфантійовича Москальова, добре знався в історії рідного краю, виступав по місцевому радіо і друкував краєзнавчі статті на сторінках місцевої та центральної преси.

У 1960-1980-х плідну роботу з краєзнавства проводили І.Б. Москальов – директор Конотопського краєзнавчого музею[ 15 ] та Іван Андрійович Лисий – археолог-аматор, етнограф і краєзнавець [22 ]. Вчителі шкіл міста і району з робочою групою «Книги пам’яті України. Сумська область» з Людмилою Гаврилівною Марченко та Катериною Іванівною Торяник брали активну участь у підготовці та виданні томів видання «Історія міст і сіл УРСР. Сумська область», «Книга пам’яті України. Сумська область», «Книга скорботи України. Сумська область» [ 11; 13 ].

Новий етап в історії краєзнавства Конотопщини почався 19 січня 1996 року зі створенням Конотопського осередку Всеукраїнської Спілки краєзнавців. Очолив осередок місцевий художник Володимир Олексійович Борошнєв. Відповідальним секретарем було обрано вчителя історії ЗОШ І –ІІІ ст. с. Чорноплатове Конотопського району Акічева Шаміля Мулламовича. До складу осередку у період з 1996 по 2002 входило до 20 ентузіастів-краєзнавців. Це були вчителі, лікарі, журналісти, робітники, інженери, ветерани війни та праці, студенти та школярі. Під час археологічних досліджень Конотопа і Конотопського району 1997-1998 рр.. активно допомагали сумським археологам у пошуку Конотопської старовини і археологічних розкопках [5]. За результатами археологічних досліджень, було випущено окремий випуск «Сумської старовини», де вперше конотопські краєзнавці надрукували свої статті з історії краю. У місцевій газеті «Конотопській край», за ініціативою головного редактора газети Ільченко Галини Андріївни та відповідального секретаря Примака Олексія Івановича, було започатковано випуск окремих сторінок з краєзнавства «Краяни». Було випущено понад 30 окремих номерів цієї сторінки. На жаль, зі смертю Примака О.І., випуск цієї краєзнавчої сторінки припинився. У 2002 р. осередок розпався на дві організації «Сіверщина» на чолі з В.О. Борошневим та Конотопське товариство ВСК на чолі з Ш.М. Акічевим.

Наші здобутки, це друковані українські видання. У 2001 та 2013 Борошнєв В.О. видав книгу «Конотоп. Сторінки минулого». Конотоп. 2001, Суми, 2013 р. [ 6;7]. Правнук історика О.М. Лазаревського – Олександр Олександрович Лазаревський видав у 2004 р. книгу про дружбу Т.Г. Шевченка та родини Лазаревських [21]. Краєзнавець Матвієнко Андрій Андрійович випустив історико-біографічну книгу «Михайло Драгомиров», К.- Конотоп, 2005, с.416.[ 25 ]. Того ж року Сахно А. І., Стеценко Г.І. та Акічев Ш.М. стали одними з авторів книги «Конотопщина: час, події, долі»[ 3 ]. Мороз Леонід Павлович, невтомний дослідник історії Конотопської битви 1659 року, брав участь разом з іншими краєзнавцями у створенні телефільму з історії Конотопської битви 1659 р.. Вчитель історії Ігор Едуардович Лисий став автором декількох книг з історії рідного краю [23]. Досить плідно літературним краєзнавством займається член Національної Спілки письменників України, член Національної спілки журналістів України Іван Пилипович Корнющенко. Він є автором понад 30 книг. Серед них особливе місце займає серйозне дослідження «Крізь призму століть. Легенди. Перекази та бувальщини Сумщини»[ 4;16 ].

У 2008 журналіст і краєзнавець Галина Андріївна Ільченко випустила книгу про конотопських краєзнавців «Історія, яка поруч. Нариси про земляків-лауреатів відзнаки ім. О.М. Лазаревського Конотопської міської ради» Конотоп, 2008 [ 10 ]. Наступного року Євтушенко Олександр Валерійович брав участь у створенні книги «Книга пам’яті Сумської області. Зруйновані храми Сумщини. Мортиролог втрачених святинь» [12]. Потім він видав книги «Вулицями старого міста» [9] та «Дорогами 1941-го. Конотоп. Книга памяти» [ 7 ].

У 2010 вийшов збірник спогадів сучасників «Подвижник» присвячений пам’яті краєзнавця Івана Андрійовича Лисого [ 26 ]. У 2012 р. краєзнавці з музейниками випустили збірку історико-краєзнавчих нарисів з історії Конотопа «Конотоп на перехресті шляхів» [ 14]. Неодноразово краєзнавці виступали по місцевому радіо і телебаченню, друкували статті на краєзнавчу тематику в місцевих та обласних газетах. Роботу Конотопського товариства високо оцінив у своїй звітній доповіді на ІІІ з’їзді ВСК (Всеукраїнської Спілки Краєзнавці) у 2003 р. голова Всеукраїнської Спілки краєзнавців академік НАНУ Петро Тимофійович Тронько.

Потім, в зв’язку зі смертю декількох членів Конотопського товариства ВСК (Лисого Івана Андрійовича, Кондратенка Станіслава Тихоновича, Косачева Володимира Семеновича, Терещенка Володимира Олександровича, Хвостова Бориса Юхимовича, Ільченко Галини Андріївни) та з відсутністю в роботі молодих краєзнавців, 24 квітня 2012 було прийнято рішення про припинення існування Конотопського товариства краєзнавців (протокол № 2 рішення загальних зборів Конотопського товариства НСКУ).У 2018 р. припинила свою діяльність міська газета «Конотопський край», де раніше постійно друкувалися статті місцевих краєзнавців. В районній газеті «Сільські горизонти» та міських газетах «Телегурман» і «Факти», на жаль, майже не друкується статей з історії краю.

В цьому трагедія конотопського товариства. Тріумф конотопського краєзнавства полягає у розвитку краєзнавчого руху в Конотопі 1970-2010 рр. та внеску його у загальне українське краєзнавство. Члени конотопського краєзнавчого товариства в цей час брали участь у багатьох всеукраїнських краєзнавчих конференціях, з’їздах та читаннях, шукали і знаходили відповіді з малодосліджених питань в архівах з історії міста і району і довели, що лише організоване краєзнавство може впливати на хід дослідження історії Конотопа та Сумщини. Конотопські краєзнавці на протязі багатьох років допомагали сумському науковцю Віктору Борисовичу Звагельському у створенні енциклопедичного довідника про видатних діячів Сумщини [ 30 ].Статті з краєзнавчих досліджень друкувалися у матеріалах наукових конференцій в м.Києві, Львові, Дніпропетровську, Ніжині, Чернігові, Суми, Глухові, Батурині, Путивлі та інших містах, у місцевій, обласній і республіканській пресі, в наукових часописах «Сіверянський літопис», «Сумська старовина», «Сумський історико-архівний журнал». Зараз ці матеріали використовуються у телепередачах місцевого телебачення. В м. Суми була створена 24 квітня 2010 р. Сумська обласна організація Національної спілки краєзнавців України (НСКУ). Головою Сумської обласної організації НСКУ став Корнієнко Олег Миколайович, який проводить велику роботу по розвитку краєзнавства на Сумщині і Конотопщині. До Сумської організації НСКУ входить з м. Конотопа лише Акічев Ш.М.

У 2016 – 2018 рр. Сумська обласна організація НСКУ опублікувала серію з 14 наукових і краєзнавчих книг [29,10]. Серед них у 2016 р. збірник краєзнавчо – публіцистичних матеріалів конотопських краєзнавців «Конотопщина – рідний край».[ 33 ]. У 2019 р. за Програмою економічного і соціального розвитку Сумської області на підставі рішення Сумської обласної ради від 14.12.2018 «Про обласний бюджет Сумської області на 2019 рік» (зі змінами) була видана книга«Сумщина. Велика спадщина. Краєзнавство». У цьому виданні подана коротка біографія 63 відомих істориків, краєзнавців, археологів, етнографів – дослідників історії Сумщини. Серед них біографія дослідників історії Конотопщини: Філарета (Гумілевського) архієпископа, істориків О.М. Лазаревського. В.Ф. Різниченко (Різникова), І.А. Лисого, Ш.М. Акічева, Г.В. Діброви, В.Б. Звагельського [ 29, с.4 ].

В останні роки центр краєзнавчих досліджень Конотопщини перейшов до Конотопського міського краєзнавчого музею ім. О.М. Лазаревського, в якому, за підтримки відділу культури і туризму Конотопської міської ради, були започатковані і щорічно восени проводиться науково-практична конференція «Конотопські читання». Вийшло за період 2010 -2019 рр.з друку 10 збірників «Конотопських читань». Цього року, також пройдуть читання, до яких подали доповіді науковці, музейники і краєзнавці з багатьох міст України. В засіданнях науковців візьмуть участь вчителі, студенти, представники широкої громадськості міста та району. Сподіваємося, конотопці дізнаються про нові сторінки нескінченної історії рідного краю. Справа і слава конотопського краєзнавства не загинула і, сподіваємося, продовжиться в дослідженнях сучасних та майбутніх конотопських науковців та краєзнавців.

Джерела та література

1.Акічев Ш.М. З історії розвитку краєзнавства у Конотопі: Історія України. Маловідомі імена, події, факти / Збірник статей, вип.6. – Київ : Рідний край, 199. С.93-99.

2.Акічев Ш.М. З історії краєзнавства на Конотопщині. // Сумська старовина. – №3-4. – СумДУ, 1998, с.

3.Акічев Ш.М. Стеценко Г.І. Сахно А.І. Конотопщина. Час, події, долі. – К., 2005.

4.Акічев Ш.М. Пам’ятні дати з історії Конотопщини. – Харків: Мачулін, 2019. – 312 с.

5.Бєлінська Л.І., Звагельский В.Б. Археологічні дослідження в Конотопі 1997 – 1998 рр. //Сумська старовина. – №3-4. – СумДУ, 1998. –с.7-20.

Борошнєв В.О. Конотоп. Сторінки минулого. – Конотоп, 2001.- с.156

7.Борошнєв В.О. Конотоп. Сторінки минулого. – Суми: ТОВ «Друкарський дім «Папірус», 2013. – 152 с.

8.Евтушенко А.В. Дорогами 1941-го. Конотоп. Книга памяти. Донецк: Издательство «Ноулидж» (донецкоеотделение), 2014 -198 с..

9.Євтушенко О.В. На берегах Єзуча. Від найдавніших часів до XVIIстоліття. Х.: Мачулін, 2017. – 44 с.: 59 іл.

10.Євтушенко О.В. Вулицями рідного міста. Донецьк: Видавництво «Ноулідж» (донецьке відділення), 2014. – 96 с.

11.Книга пам’ятіУкраїни. Сумська область. том 5. – Суми: Видавництво «Слобожанщина», 1995 – 756 с.

12.Книга пам’яті Сумської області. Т.ІІ. Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь. Видавництво «Ярославна», Суми, 2007. – 324 с.

13.Книга скорботи України. Сумська область. Том 1. – Суми: видавничо-виробниче підприємство «Мрія -1» ЛТД, 2003. – 688с., іл.

14.Конотоп на перехресті шляхів. Збірник історико-краєзнавчих нарисів у 3-х книгах. Книга 1. Ш.М. Акічев, М.М. Ганзя, О.В.Євтушенко та ін. За заг. ред. В.К. Шейка, Т.Ю. Володіної. – Київ. ВД «Фолігрант», 2012. – 128 с. іл.

15.Конотопський краєзнавчий музей. Путівник. Харків. Видавництво «Прапор», 1970. – 76 с.

16.Корнющенко І.П. Крізь призму століть. Легенди. Перекази та бувальщини Сумщини. Суми, 1999.

17.Лазаревский А.М. Исторические очерки сел Конотопского уезда. – Чернигов, 1887.

18.Лазаревский А.М. Опись Конотопской сотни 1711 г. – Чернигов, 1892.

19.Лазаревский А.М. Описание Старой Малороссии. Т.2. Полк Нежинский. – Киев, 1893.

20.Лазаревский А.М. Памятная книжка Конотопского земства. – Киев, 1893.

21.Лазаревський О.О. Шевченко та Лазаревські. – Київ, 2004. – с. 80

22.Лисий І.А. Конотоп і Конотопська сотня. // Конотопський край, 1992, 28 жовтня.

23.Лисий І.Е. Погляд у минуле. Історія і культура Конотопщини. – Суми: ВВП «Мрія -1» ТОВ, 2008. -114 с.

24.Маленко Є.Ю. Конотоп. Історико-краєзнавчий нарис. – Харків, «Прапор», 1970.

25.Матвієнко А.А. Михайло Драгомиров:Історико-біографічна повість. – К.: ЗАТ «Віпол», 2006, 416 с. , іл., К.- Конотоп, 2005, – 416 с.

26.Подвижник. – К.: Видавець О.О. Купріянова, 2010 – 152 с.

27.Пономарев С.И. Летопись церкви во имя Успения Пресвятой Богородицы в г. Конотопе. – Чернигов, 1902.

28.Реабілітовані історією. Сумська область. У 3-х книгах. Книга перша. – Суми, «Мрія -1»,2005. – 756 с.

29.Сумщина. Велика спадщина. Краєзнавство// за заг. ред. О.Корніенка: авт. – упоряд.: О.І. Кисельов, О.М. Корнієнко. Суми: ПФ «Видавництво «Університетська книга»,2019, – 384с.

30.Сумщина в іменах. Енциклопедичний довідник під ред. В.Б. Звягільського. – Суми, 2003.- 608 с.

31.Труды Черниговской губернской архивной комиссии. Вып.10. Материалы по истории формирования ополчения 1812 г. – Чернигов, 1913.

32.Филарет (Гумилевский). Историко- статистическое описание Черниговской епархии. Кн.6. уезды: Новгород-Северский, Городницкий, Конотопский, Борзненский. – Чернигов, 1874. – 548 с.

33.Шалівська З.В., Акічев Ш.М., Мороз Л.П.: Збірник краєзнавчо-публіцистичних матеріалів/ – Суми: Видавничо-виробниче підприємство «Мрія», 2016.- 178 с.

Опубліковано: Конотопський краєзнавчий музей ім. О. М. Лазаревського

Новини

Пам'яті Владислава Мирошниченка

17-09-2022

Білопільська міська рада із сумом повідомляє, що вчора, 16 вересня, захищаючи рідну землю від рашистської сволоти, геройськи загинув наш земляк...

На російсько-українській війні загинув герой з Сум

07-09-2022

Про загибель героя, свого випускника, сумчанина Сергія Горбача повідомляє ННІ історії, права та міжнародних відносин СумДПУ імені А.С. Макаренка: “Науково-педагогічний колектив...

У Конотопі відбулась презентація книги “Сергій Тимошенко. Повернення”

07-09-2022

«З поверненням додому, Сергій Тимошенко!», - мабуть, саме так ми можемо зараз говорити, тримаючи в руках унікальне видання про нашого...

Пам'яті Євгенії Кочерженко

28-08-2022

На 86-річниці пішла у засвіти Євгенія Кочерженко Знана дослідниця декоративного мистецтва, головний зберігач, в.о. директора Сумського обласного художнього музею, засновниця регіонального...

Нова книга Валерія Власенка

23-08-2022

23 серпня 2022 року відбулась презентація книги-альбому «Сергій Тимошенко. Повернення». Головний лектор заходу Валерій Власенко – краєзнавець, кандидат історичних наук...

Онлайн зустріч у сумській обласній бібліотеці, присвячена 300-річному ювілею Григорія Сковороди

12-08-2022

Григорій Савич Сковорода – славетний син українського народу.