Путивль – районний центр у Сумській області України. Розташований на правому березі річки Сейм за 100 кілометрів від обласного міста Суми й за 22 кілометри від залізниці. Населення – 17 тисяч жителів.
Місцевість, у якій розташований Путивль, з найдавніших часів була контактною зоною для численних культур і народів. В епоху неоліту і бронзи тут мешкали індоєвропейські й угро-фінські племена, пізніше жили скіфи, балти, а на рубежі нашої ери з’являються слов’яни.
У VIII – X століттях у басейні Десни і Сейму живуть сіверяни – літописне слов’янське плем’я. У IX столітті утворюється Давньоукраїнська держава з центром у Києві, до складу якої входять і землі сіверян.
За даними археологічних досліджень місто Путивль виникло в X столітті. Перша письмова згадка про Путивль міститься в Іпатіївському літописі під 1146 роком.
Давньоруський Путивль оспіваний у видатній пам’ятці світової літератури – “Слові о полку Ігоревім”. В основу сюжету знаменитої поеми покладені події походу сіверських князів у 1185 р. на половців – войовничих кочівників, що мешкали у степах Східно-Європейської рівнини.
У поході брали участь дружини новгород-сіверського князя Ігоря Святославича, його сина – путивльского князя Володимира, князя курського і трубчевського Всеволода Святославича (брата Ігоря Святославича), рильського князя Святослава Ольговича (племінника Ігоря Святославича), а також загін чернігівських ковуїв (половців, що знаходилися на руській службі).
Похід закінчився невдало. Руське військо зазнало нищівної поразки. А самі князі, потрапили в полон до половців. Такого приниження ще не знала Руська земля.
Трагічний результат битви тугою відізвався по всій Київській Русі. Уособленням цього суму є найбільш ліричний фрагмент “Слова” – “Плач Ярославни”. Ярославна – дружина князя Ігоря, – знаходячись у Путивлі, оплакує поразку руських дружин у далекому половецькому степу.
Причину невдалого походу невідомий автор “Слова” бачить у міжусобних війнах і звадах, що ведуть руські князі. В умовах навислої зовнішньої небезпеки він призиває їх до єднання.
У 1223 р. путивляни брали участь у битві з монголо-татарами на річці Калка, а в 1239 р. місто було захоплено і зруйновано військами Менгу-хана.
