П’ятий випуск колективної монографії «Формування національних основоположних підстав сучасного українського народознавства та літературознавства» присвячений проблемам дослідження теорії та історії національного духовного простору, незнання якого зумовлює викорінення з нього, низький інтелектуальний рівень значної частини дисертацій та інших праць наших вітчизняних авторів, присвячених дослідженню усної народної поетичної творчості та писемної літератури, заміну їх християнством та іншими новітніми чужоземними вченнями, які нічого спільного не мають з нашими ідейними, морально-етичними, естетичними і т. д. цінностям, а відтак зумовлюють спотворення національної суті нашого вітчизняного письменства, його наукове вивчення та викладання в загальноосвітніх школах, ліцеях, гімназіях, коледжах, університетах, Інститутах післядипломної освіти педагогічних кадрів і т.д. Відповідні теоретичні положення конкретизуються на прикладі аналізу національних картин світу і духовного простору «Велесової книги», української усної народної творчості в порівнянні з народною творчістю курдського народу, творчості І.Котляревського, Марка Вовчка, Б.Грінченка, Г.Барвінок, Г.Чупринки, Є.Маланюка, Григора Тютюнника, В.Стуса, Г.Кириченка. Увагу читача привернуть монографічне дослідження про кобзаря С.Пасюгу, вперше виконане в єдності слова, мелодії та виконавства, матеріали з архіву І.Нечуя-Левицького і Г.Нудьги. Видання, як і попередні випуски, вийшло за загальною редакцією доктора філологічних наук О.Вертія і розраховане на вчених словесно- та музикознавців, учителів, студентів, усіх, хто цікаиться українською літературою та національною духовністю нашого народу.

ОГЛАВ

Переднє слово

ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ

Олексій Вертій. Діалектика формування національного духовного світу та національного світогляду українців: основоположні ознаки та поняття

Сергій Піддубний. Велесова Книга – священний кодекс слав'ян

Сергій Піддубний. Ідеологія державності і перемог у Велесовій Книзі

Марина Набок. Українські народні думи: своєрідність естетики й поетики національної духовної та військової стійкості

Ярина Яблонська. Савур-могила як один з первнів національного самоозначення українців

Григорій Клочек. Неповторність есеїстики Євгена Маланюка: сім ознак

Віктор Азьомов. Загроза офіціозної «тичинізації» сутності життя і творчості Василя Стуса за обставин сучасного довільного потрактування та заблокованості українських націєтворчих змагань

У РУСЛІ НАЦІОНАЛЬНИХ ОСНОВОПОЛОЖНИХ ПІДСТАВ

Кость Черемський, Інна Лісняк, Віктор Мішалов. Кобзарський панотець Степан Пасюга

Григорій Клочек. Українськість художнього світу «Народних оповідань» Марка Вовчка (у порівнянні з «руськім міром», який відображено в книзі Ольги Семенової-Тянь-Шанської «Жизнь «Ивана».

Очерки из быта крестьян одной из черноземных губерний»

Віктор Азьомов. «Безсмертя любові визнаю…». Психологічний аналіз новели Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»

КОТЛЯРЕВСЬКОЗНАВСТВО

Віктор Азьомов. Родоцентричні первні героїв п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» у світлі Духовної Архетипної Системи Етнонаціонального Тетяна Гуцуляк. Мовно-виражальні засоби «Енеїди» Івана Котляревського

ПОРІВНЯЛЬНЕ НАРОДОЗНАВСТВО

Марина Набок, Мехмет Бешир. Героїка боротьби і національна стійкість в українських народних думах та курдських народних піснях. Порівняльний аналіз

ПУБЛІКАЦІЇ

Олексій Вертій. Побутово-психологічна студія І.С.Нечуя-Левицького

Анатолій Бурдейний, Олексій Вертій. Контрасти підсовєтської гуманітарної науки в Україні (з архіву Григорія Нудьги)

ОЦІНКИ

Олексій Вертій. Знане і незнане кобзарство. Кость Черемський. Повернення традиції: сторінки історії кобзарства і бандурництва 1920-1930-х років. Засади сучасного відродження набутку традиційних співців. – Харків, видавець Олександр Савчук, 2024. – 684 с.; іл.

Олексій Вертій. Яскраве полум’я серед джерельного диму. Розмова з приводу виходу в світ книг «Твори у двох томах» Ганни Барвінок. Упор. Василь Шендеровський, Василь Яременко (2011, 2024), «Спадщина у двох томах. Книга перша. Лицар-Сам» Грицька Чупринки. Упор. Ростислав Радишевський, Василь Яременко (2023), «Публіцистична і журналістсько-видавнича спадщина Бориса Грінченка». Упорядник Василь Яременко (2024), «Джерельний дим» Григорія Кириченка. Упорядники Тарас Кириченко, Василь Яременко (2024).