Передмова до І видання.

Леся Українка, як була ще зовсім молодою дівчиною, то вчила свою молодшу сестру. Перед тим як починати вчити її історії, Леся Українка звернулася до звісного історика, свого дядька Михайла Драгоманова, і попросила його порадити їй, як краще та по яких джерелах складати курс стародавньої історії. Драгоманов віднісся дуже уважно до того прохання своєї улюбленої племінниці, вибрав німецькії та французькї книжки, які радив їй, яко джерела, і прислав їй додавши до них докладні поради про складання курсу історії. Відповідно до порад Драгоманова і по джерелах присланих ним, Леся Українка в роках 1890-1891 і зложила курс "Стародавньої історії східніх народів". Жила вона тоді в селі Колодяжному в Ковельському повіті на Волині.

Не задовго перед своєю смертію Леся Українка дозволила надрукувати «Стародавню історію», але конче хтіла переглянути її і виправити перед друком. Тяжка недуга не дала їй зробити сього і „Стародавня історія" друкується тепер так, як вона була написана одразу, - без жадних змін і поправок.

Леся Українка хтіла, щоб „Стародавня історія" була надрукована з малюнками і сама повибірала малюнки до неї, але раніше не було змоги надрукувати «Історію», тепер же малюнки так страшенно удорожили б видання, що не можливо друкувати з ними, і через те се перше видання „Стародавньої історії" друкується, на жаль, безь малюнкив.

Взагалі дуже боляче, що через сучасні умови видавання  зовсім неможливо видати так гарно, як би хтілося, сю книжку, що друкується мною з глибокою любовію, пошаною і вдячністю до ясної, прекрасної памяти її автора.

(Ольга Косач-Кривинюк).