П'ятниця, 17 грудня 2021 16:58

Мова, літетратура, культура, фольклор, мистецтво народів світу: універсальне й унікальне [колективна монографія]

За загальною редакцією доктора філологічних наук, професора Тетяни Беценко
Мова, літетратура, культура, фольклор, мистецтво народів світу: універсальне й унікальне [колективна монографія]

У міждисциплінарній колективній монографії науковці з України, Білорусі, Литви, Чехії, Словакії представили наукові дослідження за напрямами: проблеми функціонування, розвитку рідної мови: історія і сучасність; література народів світу: теорія, традиції, художня своєрідність, зіставні студії; культура різномовних етносів; фольклор народів світу: традиції, жанрова специфіка, поетика, компаративні студії; мистецтво як духовна парадигма народу, базовий фактор етнобуття: світоглядні засади, чуттєво-емоційні домінанти, естетика форми і змісту.

Зміст

ВСТУПНЕ СЛОВО

РОЗДІЛ. 1. ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ, РОЗВИТКУ РІДНОЇ МОВИ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ

А.А. Баркович (Беларусь). ЯЗЫКОВАЯ ИДЕНТИЧНОСТЬ В КОНТЕКСТЕ МЕЖЪЯЗЫКОВОЙ ИНТЕРФЕРЕНЦИИ: ДИСКУРСИВНАЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ

В. Ю. Булатая (Беларусь). ПРАБЛЕМА ЎЖЫВАННЯ БЕЛАРУСКАЙ МОВЫ Ў ПРАВАСЛАЎНАЙ ЦАРКВЕ НА ЗЕМЛЯХ ЗАХОДНЯЙ БЕЛАРУСІ Ў МІЖВАЕННЫ ЧАС (1921-1939 ГГ.)

С.Ф. Бут-Гусаім (Беларусь). НАЦЫЯНАЛЬНА-КУЛЬТУРНАЯ СПЕЦЫФІКА АНАМАСТЫКОНУ АПОВЕСЦІ Ю.І. КРАШЭЎСКАГА “КАРОЛЬ У НЯСВІЖЫ”

К.Д. Ганчарэнка (Беларусь) СПЕЦЫФІКА МАЎЛЕННЯ БЕЛАРУСКАМОЎНЫХ YOUTUBE-БЛОГЕРАЎ

С. Ф. Дамінікава (Беларусь) ВОБРАЗНА-СЭНСАВАЯ АСНОВА КУЛЬТУРНА-МАРКІРАВАНЫХ ФРАЗЕАЛАГІЗМАЎ БЕЛАРУСКАЙ МОВЫ

П. П. Жолнерович (Республика Беларусь). РЕДАКТИРОВАНИЕ БЕЛОРУССКИХ ТЕКСТОВ В УСЛОВИЯХ ДВУЯЗЫЧИЯ

В. В. Котович (Україна). ОЙКОНІМИ ГАЛИЧИНИ ЯК РЕПРЕЗЕНТАНТИ СЛУЖБОВОГО КОДУ

Г. П. Латушка (Беларусь). СІНТАКСІЧНА НЯЧЛЕННЫЯ ВЫКАЗВАННІ ЗГОДЫ І НЯЗГОДЫ З САКРАЛЬНЫМІ ЛЕКСЕМАМІ Ў СКЛАДЗЕ (НА МАТЭРЫЯЛЕ СЛАВЯНСКІХ МОЎ)

К. С. Півавар (Беларусь). ЛІНГВАКРАІНАЗНАЎЧАЯ ЛЕКСІКАГРАФІЯ БЕЛАРУСІ І УКРАІНЫ: СУПАСТАЎЛЯЛЬНЫ АСПЕКТ

Л. В. Рычкова, И. И. Бубнович (Беларусь). БЕЛОРУССКИЙ ЯЗЫК В ТРАНСЛИНГВАЛЬНЫХ ПРАКТИКАХ КОММУНИКАТИВНОГО ПРОСТРАНСТВА РЕГИОНАЛЬНЫХ ГАЗЕТ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ

Р. Л. Сердега (Україна). СЛОВНИК МОВИ УСНОЇ НАРОДНОЇ СЛОВЕСНОСТІ ТА ЕТНОЛІНГВІСТИЧНИЙ СЛОВНИК (ДО ПРОБЛЕМИ ТИПОЛОГІЇ ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ПРАЦЬ)

М. Чіжмарова (Словаччина). ДОСЛІДЖЕННЯ ДІАЛЕКТНОЇ ЛЕКСИКИ РУСИНІВ-УКРАЇНЦІВ СЛОВАЧЧИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XX СТОЛІТТЯ

РОЗДІЛ 2. ЛІТЕРАТУРА НАРОДІВ СВІТУ: ТЕОРІЯ, ТРАДИЦІЇ, ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ, ЗІСТАВНІ СТУДІЇ

Адріана Амір (Словаччина). МЕНТАЛІТЕТ ЄВРЕЇВ У ТВОРАХ ІВАНА ОЛЬБРАХТА

А. А. Бараноўскі (Беларусь). ФІЛАСАФІЧНАСЦЬ ЯК КРЫТЭРЫЙ ПАЭТЫЧНАСЦІ: ТВОРЧАЯ ІНДЫВІДУАЛЬНАСЦЬ МІКОЛЫ МЯТЛІЦКАГА

Т.І. Борбат (Беларусь). “МАЛАЯ” ПРОЗА С. ГРАХОЎСКАГА Ў ЛЮСТЭРКУ МАРАЛЬНА-ЭТЫЧНЫХ ПРАБЛЕМ

А. Н. Волчёк (Республика Беларусь). ТЕАТР КУКОЛ: ИСТОРИОГРАФИЯ ВОПРОСА

Г. А. Гладкова (Беларусь). ІДЭАЛ АСОБЫ Ў ГІСТАРЫЧНАЙ ПЕНТАЛОГІІ З.КАЧКОЎСКАГА “SODALIS MARIANUS”

І. У. Каліта (Чэхія). “ТРЫ ПАЛЬЦЫ” ЗМІТРАКА БЯДУЛІ Ў ЧЭШСКІМ ПЕРАКЛАДЗЕ

О. А. Лиденкова (Беларусь). ЭВОЛЮЦИЯ ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ПАРАДИГМЫ БЕЛОРУССКОЙ И АНГЛОЯЗЫЧНОЙ ИСТОРИЧЕСКОЙ ПРОЗЫ

Г. В. Навасельцава (Беларусь). ЖАНРАВАЯ РАЗНАСТАЙНАСЦЬ СУЧАСНАГА БЕЛАРУСКАГА РАМАНА

Г. О. Савчук (Україна) “ІНТЕРМЕДІАЛЬНІСТЬ” ЯК КАТЕГОРІЯ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА Й МЕДІОЛОГІЇ

А. О. Тимченко (Україна). МОТИВ ЛІРИЧНОГО ТВОРУ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ: СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ МОТИВУ ТА ЙОГО РОЛЬ У СИСТЕМІ МІЖТЕКСТОВИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Т.Е. Трощинская-Степушина (Беларусь). СПЕЦИФИКА ВОПЛОЩЕНИЯ ОБРАЗА АВТОРА В ПОЭЗИИ НАУМА КОРЖАВИНА

Е.В. Турковская (Беларусь). ЖАНРОВО-СТИЛЕВЫЕ ОСОБЕННОСТИ СОВРЕМЕННОЙ НЕМЕЦКОЙ И БЕЛОРУССКОЙ ЛЮБОВНОЙ ЛИРИКИ

А. М. Чарнавокая (Беларусь). ТЫПАЛОГІЯ ЖАНОЧЫХ ВОБРАЗАЎ У МАСТАЦКАЙ ПРОЗЕ

А. У. Ярмоленка (Беларусь). АСОБА І ЧАС У ПРАЗАІЧНЫХ ТВОРАХ Ф. КАФКІ І М. ГАРЭЦКАГА

Розділ 3.КУЛЬТУРА РІЗНОМОВНИХ ЕТНОСІВ

В. О. Артюх (Україна). З ІСТОРІЇ ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» НА СУМЩИНІ (1917–1923 рр.)

В.А.Карпиевич (Беларусь). КУЛЬТУРА БЕЛОРУССКИХ ГУБЕРНИЙ В УСЛОВИЯХ ФОРМИРОВАНИЯ БУРЖУАЗНОГО ОБЩЕСТВА (КОНЕЦ ХІХ – НАЧАЛО ХХ В.)

Д.А.Крывашэй (Беларусь). КУЛЬТУРА НЯМЕЦКАГА ЭТНОСУ НА ТЭРЫТОРЫІ БЕЛАРУСІ (1861–1939 ГГ.)

В.В.Снагощенко, Л. В. Снагощенко (Україна). САМОБУТНІСТЬ МУЗЕЮ КУЛЬТУРИ ГОРЮНІВ НА СУМЩИНІ

М.Ю. Спирина (С.-Петербург). ТРАДИЦИОННАЯ КУЛЬТУРА КАК КОНСТАНТА МЕЖКУЛЬТУРНОГО ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ НАРОДОВ

Э. А. Усовская (Беларусь). ФЕНОМЕНЫ МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛИЗАЦИИ И КУЛЬТУРНОЙ ГИБРИДИЗАЦИИ В ПОСТМОДЕРНЕ

М.С. Чернова (Беларусь). СТАНОВЛЕНИЕ БЕЛОРУССКОГО НАРОДОЗНАНИЯ В КОНТЕКСТЕ ПОЛЬСКИХ И РОССИЙСКИХ ИСТОРИКО-ЭТНОГРАФИЧЕСКИХ ИЗЫСКАНИЙ ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЫ XIX ВЕКА

РОЗДІЛ 4. ФОЛЬКЛОР НАРОДІВ СВІТУ: ТРАДИЦІЇ, ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА, ПОЕТИКА, КОМПАРАТИВНІ СТУДІЇ.

Т. П. Беценко (Україна). МОВНОСТРУКТУРНІ ТА МОВНООБРАЗНІ ЗАСОБИ ІМПРОВІЗАЦІЙНОГО ТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО ГЕРОЇЧНОГО ЕПОСУ

Йонас Мардоса (Литва). ЗЕМЛЕДЕЛЬЧЕСКИЕ ОБЫЧАИ И ОБРЯДЫ В ПРАЗДНИКЕ УСПЕНИЯ ПРЕСВЯТОЙ БОГОРОДИЦЫ (Жолинe) В ЛИТВЕ

І. В. Поўх (Беларусь). ЖАНРАВАЯ РАЗНАСТАЙНАСЦЬ ФАЛЬКЛОРУ Ў КАНТЭКСЦЕ ТЭОРЫІ Р. А. ДЖОРДЖЭСА І М. О. ДЖОУНСА

І. А. Швед (Беларусь). ДА ПЫТАННЯ ЎНІВЕРСАЛЬНАГА І ЎНІКАЛЬНАГА Ў ФАЛЬКЛОРЫ Ў КАНТЭКСЦЕ ТЭКСТАВЫХ РЭПРЭЗЕНТАЦЫЙ ПАЛЯВЫХ ДАСЛЕДАВАННЯЎ

С.А. Шуляк (Україна). КОНЦЕПТУАЛЬНА СТРУКТУРА ВСЕСВІТУ ЗАМОВЛЯНЬ

РОЗДІЛ 5 МИСТЕЦТВО ЯК ДУХОВНА ПАРАДИГМА НАРОДУ, БАЗОВИЙ ФАКТОР ЕТНОБУТТЯ : СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ, ЧУТТЄВО-ЕМОЦІЙНІ ДОМІНАНТИ, ЕСТЕТИКА ФОРМИ І ЗМІСТУ

П. Ю. Булаты (Беларусь). АЛТАРЫ І АБРАЗЫ: ТРАНСТФАРМАЦЫЯ ЎШАНАВАННЯ КУЛЬТУ СВЯТЫХ У ЛЯХАВІЦКІМ ГРАФСТВЕ (XVII – перш. пал. ХІХ ст.)

Л.В. Домненкова (Беларусь). КОМПОЗИЦИОННАЯ СТРУКТУРА СЛУЦКИХ ПОЯСОВ − ФЕНОМЕН НАЦИОНАЛЬНОГО ХУДОЖЕСТВЕННОГО ТЕКСТИЛЯ

А. А. Кляповська (Білорусь). ХУДОЖНЬО-КОНСТРУКТИВНІ ТРАДИЦІЇ ОРНАМЕНТОВАНИХ СПIДНИЦЬ НА БІЛОРУСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ ПОГРАНИЧЧІ

К.Н. Князева (Беларусь). СОВРЕМЕННАЯ БЕЛОРУССКАЯ ДРАМАТУРГИЯ: ОСОСБЕННОСТИ РЕПРЕЗЕНТАЦИИ ПЕРСОНАЖА

К. А. Кузмицкая (Беларусь). СЦЕНИЧЕСКАЯ ИНТЕРПРЕТАЦИЯ СОБЫТИЙ НОВЕЙШЕЙ ИСТОРИИ НА ДРАМАТИЧЕСКОЙ СЦЕНЕ БЕЛАРУСИ НАЧАЛА XXI ВЕКА

Б. А. Лазука (Беларусь). ТВОРЫ ДЭКАРАТЫЎНА-ПРЫКЛАДНОГА МАСТАЦТВА Ў МАТЭРЫЯЛЬНАЙ КУЛЬТУРЫ БЕЛАРУСКАЙ АРЫСТАКРАТЫІ XVIII СТАГОДДЗЯ

В.М. Чигилейчик (Республика Беларусь). ОСОБЕННОСТИ ПОСТАНОВОЧНОГО РЕШЕНИЯ СПЕКТАКЛЕЙ В БЕЛОРУССКИХ МУЗЫКАЛЬНЫХ ТЕАТРАХ

Л.А. Шкор (Беларусь). НЕИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫЕ ПРАКТИКИ ПОЛИХУДОЖЕСТВЕННОГО ОБРАЗОВАНИЯ: УНИВЕРСАЛЬНОЕ И УНИКАЛЬНОЕ

Є.Ф.Шунейко (Білорусь). ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ БІЛОРУСЬКИХ НАБИВАНЫХ ТКАНИН

К. П. Яроміна (Беларусь). РОЛЯ НЕЗАЛЕЖНЫХ ТЭАТРАЛЬНЫХ ПРАЕКТАЎ У РАЗВІЦЦІ ТЭАТРАЛЬНАЙ КУЛЬТУРЫ БЕЛАРУСІ ДРУГОЙ ПАЛОВЫ 2010-Х ГАДОЎ

Відомості про авторів

Новини

У Спаському відкрили меморіальну дошку підполковнику армії УНР Опанасу Сокольнику

23-01-2022

Вчора, в День Соборності України, у селі Спаське було відкрито меморіальну дошку земляку, підполковнику армії УНР Опанасу Івановичу Сокольнику. На...

Пам’яті історика, краєзнавця, музейника Ігоря Скворцова (02.04.1947 – 27.12.2021)

28-12-2021

На 75-му році життя відійшов у Вічність Ігор Миколайович Скворцов. Енциклопедичні знання, блискучий аналітичний розум, вроджена інтелігентність і відданість справі...

В Детройті знайшли могилу полк. Миколи Янова - уродженця Глухова, учасника бою під Крутами

15-12-2021

Про це на своїй сторінці Facebook повідомив Вахтанг Кіпіані -  історик, журналіст, Головний редактор Інтернет-видання «Історична Правда».  "Ми це зробили. Разом з...

Вітаємо Зою Шалівську

13-12-2021

Вітаємо Вас, пані Зоє, із зайнятим І місцем у конкурсі есе «Вишиванка у спадок», присвяченому 30-й річниці Незалежності України! У...

У Тернопільській області в трьох бідонах віднайдено найбільший архів ОУН

09-12-2021

Унікальні документи датовані 1948-1951 роками, особисті речі повстанців. Але найцікавіша знахідна понад 20 малюнків авторства Ніла Хасевича. Презентація знахідки відбудеться 14 грудня. Нижче...

Помер відомий краєзнавець

08-12-2021

НА 83-МУ РОЦІ ЖИТТЯ ПІШОВ З ЖИТТЯ МИХАЙЛО ЧАСНИЦЬКИЙ – ВІДОМИЙ КРАЄЗНАВЕЦЬ, ЖУРНАЛІСТ І ЗАСНОВНИК ГРОМАДСЬКОГО МУЗЕЮ В ГЛУХОВІ