До цієї книги філософа Миколи Дяченка, уродженця хутора Беївець теперішнього Роменського р-ну, ввійшли  написані у формі есе нариси, оповіді, спогади, в яких відображає окремі епізоди зі свого власного життя, і, зокрема, пори дитинства. У своїх розповідях він описує життя того покоління, яке зараз символічно визначають як "діти війни". Певна увага  приділяється побуту сільського життя 40-50-х рр.  минулого смтоліття. 

Зміст

Передмова

Слово про дитинство

Хатнє тепло

Юшка, коржики та картопля

Перші радощі і перші кривди

Ганчірка

Хатні друзі

Хатні вікна

Позахатній світ

Віють вітри

Музичні виміри життя

Ти, мамо

Прощай хутір