Після успішного переведення одного з повстанських відділів через німецько-совєтський фронт батько запитав Осипа: "Мені багато розумних людей хвалило тебе і твої здібності. То чи не можеш ти іти разом з іншими на еміграцію, щоб там використати свої здібності для праці для народу?"
Відповідь сина була такою: "Над цим питанням я, тату, думав, бо Провід ОУН пропонував мені виїзд за кордон. Але я тої пропозиції не прийняв. Я рішився остаточно залишитися тут, в Україні. В німецьких концлагерах перебуває велика кількість провідних членів Організації. Я вірю, що більшість із них залишиться живими. Вони й будуть вести за кордоном ту працю, яку нам треба вести, бо їм повертатися в Україну і включатися в підпільну боротьбу тут, в умовах, яких вони не знають, просто неможливо. Тут мають залишатися ті, що стояли тут весь час у боротьбі. Зокрема мушу залишитися я. Вважаю, що коли б я інших посилав у підпілля для революційної боротьби, як ось тих, що он саме пішли, а сам тікав за кордон, то це було б дуже нечесно. Я мушу бути з ними. Коли я казав іншим, що для добра України треба виректись батьків, сім'ї, жертвувати своє особисте щастя й безпеку, то як чесна людина я сам мушу бути прикладом у тому. Моя і їхня доля в Божих руках..."
У 1944 - 1948 роках Осип Дяків-"Горновий" - член Головного осередку пропаганди при Проводі ОУН, редактор підпільних революційних журналів, видань, листівок і звернень. Теоретик і організатор боротьби УПА, автор багатьох теоретичних та публіцистичних праць, зокрема "Яка філософія зобов'язує членів ОУН?", "На большевицькому ідеологічному фронті", "СССР - країна найжорстокішого гноблення народів і визиску", "Наше становище до російського народу", "Про свободу преси в СССР", "Шовіністичне запаморочення та русифікаційна гарячка большевицьких імперіялістів" та ін. (ці праці, як і спогади про О. Горнового, вміщені у збірнику "Ідея і Чин", що був виданий Товариством колишніх вояків УПА в 1968 р. за кордоном, доцільно перевидати сьогодні в Україні, адже вони мають не лише історико-документальну, але й неабияку виховну та політичну вартість).
У 1948 р. Осипа Дяківа покликають на посаду Крайового провідника ОУН Львівського краю. З 1949 р. він - член Проводу ОУН на Українських землях. В другій половині 1950 р. - член Української головної визвольної ради і заступник голови Генерального секретаріату УГВР. Постановою УГВР нагороджений Золотим Хрестом Заслуги і Срібним Хрестом Заслуги.
28 листопада 1950 р. у лісі біля села Велике Поле Яворівського району на Львівщині Осип Дяків-"Горновий" та кілька його побратимів героїчно загинули в бою із загоном НКВД.
Схилімо голови перед їхньою пам'яттю.
Слава Героям!
Джерело: "Незборима нація". - 2002. - Липень