Понеділок, 21 листопада 2022 13:27

“Мені не байдуже, що я залишу в архіві після себе!” (нотатки до ювілею Л.А.Покидченко)

“Мені не байдуже, що я залишу в архіві після себе!” (нотатки до ювілею Л.А.Покидченко)

Завжди дивувався тому, як ця людина вміє поєднувати “непоєднуване”: фантастичну точність, чіткість і відповідальність у роботі з не менш дивовижним відчуттям моменту, емоційністю і творчим “польотом думки”.

Безумовно, чимало людей, які знають Людмилу Анатоліївну Покидченко набагато довше, зможуть розкрити більше граней її подвижницької діяльності, як архівіста, краєзнавця і просто непересічної особистості.

Я ж спробую, бодай тезово, окреслити вражененя від 5 річного спілкування під час роботи в Державному архіві Сумської області.

Те, що архів, це скарбниця — відомо всім... Але що в деяких архівістів, які багато років присвятили цій галузі, є своя особиста “скарбничка”, - знає мало хто. До такої скарбнички Людмили Анатоліївни кілька разів довелося звертатися й мені. Це справжня удача, що людина, прізвище якої стоїть у більшості видань ДАСО останніх років, і що дуже важливо, у довідкових виданнях (які, в силу, чи точніше — від фінансового безсилля держави не завжди своєчасно з'являлися на світ), має свій записничок. Підозрюю, що не один... Там: і уривки описів справ. Не “сухо статистичні”, а, знову ж таки, - забарвлені у відчуття майбутнього пошуку. І виписки з документів, підібраних..., одному власнику відомо за яким принципом. Просто “на-всяк-випадок”. І треба сказати, що коли той випадок траплявся: чи то колезі треба щось уточнити, чи невгамовний дослідник ніяк не міг “взяти слід” - скарбничка спрацьовувала. Описи — описами, путівники — путівниками, але те, що підмічено уважним оком і занотовано небайдужим серцем, - має особливу цінність. І, як правило, продовження...

Існує стереотип, що архівіст, це людина, в прямому смислі “занурена в документи”. Насправді це не так. Адже він опікується не тільки зберіганням і систематизацією документів, а й питаннями джерел формування фондів, використання інформації і, часто, донесенням її до широкого загалу. Як тут обійтися без комунікабельності, без вміння переконувати у важливості архівної спадщини для майбутнього? Саме такі риси притаманні Людмилі Анатоліївні. Їй легко знаходити спільну мову з людьми, які не тільки є архівістами за професією, а й тими, від кого залежить прийняття рішення про створення, або підтримку архівної установи в місті чи районі, її організаційне  й кадрове забезпечення. Нижче подано далеко не повний перелік праць нашого шановного ювіляра. Але “за кадром” - тисячі написаних методичок, звернень, обгрунтувань і просто листів, телефонних дзвінків і душевних розмов... Далеко не кожне таке звернення мало успіх, але воно поповнювало ту скарбничку мудрості, якою автор охоче ділилася, даючи рекомендації й поради “як краще”. Думаю, що і те відчуття “документа, який колись пригодиться”, у Людмили Анатоліївни — від досвіду спілкування з людьми.

Я працював в архіві в той час, коли вона очолювала відділ організації та координації архівної справи ДАСО. І якщо треба було “піти на зустріч, щоб переконати”, чи поїхати в район, чи “підібрати кадри”, мене завжди дивував той величезний обсяг, здавалося, “необов'язкової” інформації, яку вона знала. Це часто допомагало в роботі.

Окрема тема — рецензування, або просто аналіз досліджень різних авторів на історико-архівні теми. Сама — людина творчого натхнення, Людмила Анатоліївна підтримувала талановитих початківців. Але горе було тому автору (хоча б і відомому), дослідження якого починалося й закінчувалось буквою “Я”! Тут не шкодувалося ні часу, ні зусиль, щоб поставити на місце “нарциса”. І він, як правило, ставав...

Про тематику творчості архівіста можна говорити багато. Бо це не тільки ті видання, які мають найбільший суспільний попит — історичні дослідження, а й суто специфічні: путівники, анотовані реєстри описів, каталоги, довідники тощо. Але зосередимося на першій, найбільш популярній категорії. Людмила Анатоліївна має рідкісний дар знаходити в “сухій” архівній інформації емоційні родзинки, які найкраще передають колорит епохи. Так було з її дослідженням “Евфалия Хатаева о времени и о себе… ”, так було з іншими виданнями. Але я б виділив дві теми, які вимагали надзвичайних зусиль не тільки через величезний обсяг матеріалу, який треба було опрацювати, а й через емоційну складову. Перша — це тема Голодомору 1932-33 рр. Держархівом області ще в 1993 р. було розпочато роботу по виявленню документів з історії Голодомору. В 2002 р. провели виявлення документів за фондами колишнього архіву обкому КПУ. В результаті копіткої роботи вдалося знайти більше 400 документів, які висвітлюють причини, перебіг та наслідки неоголошеної війни проти Українського народу.

Велика проблема була в тому, що багато документів було знищено, загальні відомості взагалі не складались, тому документи збереглись фрагментарно, не всі райони Сумщини представлені однаково.

В збірнику Голодомор 1932-1933 років на Сумщині. (1 вид. Суми: Видавництво “Ярославна”, 2006. – 356 с.: іл.), упорядкованому Л.Покидченко, використані матеріали райкомів КП(б)У, райвиконкомів, колгоспів, сільрад, комітетів незаможних селян, судів, робітничо-селянських інспекцій, прокуратур, газет. Це постанови, директивні листи, документи про хлібозаготівлю, репресивні дії, політичні настрої селян, заяви про надання продовольчої допомоги, які датуються 1931-1933 рр. Велике емоційне забарвлення мають спогади очевидців Голодомору, зібрані архівістами Сумщини, студентами та учнями шкіл. Всього в збірнику було опубліковано 209 документів. Потім були інші видання, статті, брошури на цю тему. А коли  восени 2007 року на зберігання надійшли Книги РАЦС (реєстрації актів цивільного запису), - всього 715 одиниць зберігання, робота продовжилась. Працювала ціла група архівістів. Людмила Анатоліївна була її координатором. Треба було набрати інформацію на комп'ютері, а це - діагнози, писані в ті часи медиками і не медиками, чорнилом і олівцем, каліграфічним почерком і незрозумілими скороченнями, а то й зовсім нерозбірливо. Значна частина записів про смерть – це документи зі згасаючим текстом. Тепер маємо цінну статистичну інформацію про цю трагедію.

Інша тема не стільки досліджень Людмили Анатоліївни, скільки роботи по впорядкуванню й систематизації — особовий фонд Геннадія Петрова. Видатний сумський краєзнавець, творча зірка якого припала на задуху брєжнєвського застою і продовжилася уже в добу Незалежності прожив цікаве життя. Саме він повернув сумчанам історичну пам'ять про сумських благодійників Харитоненків, про історичні назви багатьох вулиць... Це зараз, проводячи декомунізацію, досить легко дізнатися про первісну назву того чи іншого кутка міста. Бо багато людей читали публікації Петрова різних років, або він своїми первісними пошуками спонукав майбутні відкриття...

Можна уявити, який колосальний особистий архів мала ця людина. Він повинен служити людям далі, як інформаційна база для наступних історичних досліджень, як свідчення складної, суперечливої епохи. Так хотів сам його власник. Тож Людмила Анатоліївна дуже ретельно й системно почала роботу з його впорядкування, паралельно з цим започаткувавши щорічні архівно-краєзнавчі “Петровські читання” в Держархіві області. До слова сказати, навіть на заслуженому відпочинку вона її продовжує. Бо не любить незакінчених справ.

“Мені не байдуже, що я залишу в архіві після себе!” - сказала вона в одній розмові. То не була розмова про документи, а, скоріше, про колег, про перспективи їх росту, якими вона переймалася та про моральну атмосферу в колективі. Але дуже прикметно, що в цій фразі, на мою думку, відобразився її характер і ставлення до роботи, до людей.

“На перегонах вічної ріки
Ми плотогони безіменні й гожі
Років минулих кинуті рядки
Збираємо й ведем на очі Божі.
Кому життя, а нам - усе стрімнина!
За кожне слово, дату, стосик справ...
Щоб не спливла за плавом Україна
Німим колоддям до чужих заплав. ”

Цей вірш Наталі Марченко про професійне кредо архівіста,  - з тієї самої “скарбнички” - записника. Колись він друкувався в журналі ДАСО “Архівіст”, який редагувала наша шановна іменинниця.

Сьогодні всі, хто причетний до архівної справи на Сумщині, вітаємо її з ювілеєм і дякуємо за талант бути особистістю.

 

Інформація про окремі наукові праці Л.А Покидченко

та згадку про неї у виданнях і ЗМІ Сумщини

 

Окремі видання:

Сумщина від давнини до сьогодення : нук. довід. / ДАСО ; упоряд. Л. А. Покидченко ; відп. ред. Л. П. Сапухіна. – Суми : Слобожанщина, 2000. – 384 с. : іл., карти.

Державний архів Сумської області – 75 років / ДАСО ; упоряд. Л. А. Покидченко. – Суми, 2000. – 19 с.

Державний архів Сумської області : путівник / ДАСО ; авт.-упоряд. : Л. А. Покидченко (відп. упоряд.) та ін. – Суми–Київ, 2002. – 320 с.

Евфалия Хатаева о времени и о себе… / Госархив Сумской области ; Госархив Курской области ; сост., текстолог., вступ. ст., обзор фонда, коммент. Л. А. Покидченко. – Сумы : АС-Медиа, 2002. – 24 с. : ил., фот.

Видання присвячене життю і творчості камерної  співачки Є. І.  Хатаєвої (1891–1945) в роки революції, громадянської війни та еміграції, уродженки м. Курськ, пов’язаною з Сумами і Охтиркою.

Голодомор 1932–1933 років на Сумщині / ДАСО ; упоряд. Л. А. Покидченко. – Суми : Ярославна, 2006. – 356 с. : іл.

«Петровські читання» : матеріали 2-ої наук.-практ. конф. дослідників / ДАСО ; упоряд. Л. А. Покидченко та ін. ; під ред. Л. А. Покидченко. – Суми, 2013. – 1089 с. – (електронний ресурс).

Книга містить біографію, щоденники, публікації краєзнавця Г. Т. Петрова, фото.

У книгах:

Використання архівних документів у краєзнавчій роботі з молоддю // Патріотичне виховання школярів та студентів у позакласній краєзнавчій суспільно-корисній діяльності / СДПІ ім. А. С. Макаренка та ін. – Суми, 1992. – С. 58–61.

Архивные документы об истории памятника И. Г. Харитоненко в Сумах // Матеріали другої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції (Ч. 1. Історія) / СДПІ ім. А. С. Макаренка та ін. – Суми, 1994. – С. 54–58.

Узагальнення відомостей з адміністративно-територіального поділу Сумської області від перших державних утворень до початку XIX ст. // Третя Сумська обласна наукова історико-краєзнавчп конференція, 7–8 груд. 1999 р. : зб. ст. / СДПІ ім. А. С. Макаренка та ін. – Суми, 1999. – С. 68–71.

Узагальнення відомостей з адміністративно-територіального поділу Сумської області від перших державних утворень до 1917 р. : за матеріалами наукового довідника «Сумщина від давнини до сьогодення» // Матеріали ювілейної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчю Державного архіву Сумської області / ДАСО ; відп. ред. Л. А. Покидченко. – Суми, 2000. – С, 67–70 : бібліогр.

Розсекречені друковані видання періоду окупації Сумської області – одне із джерел вивчення історії другої світової війни // Там само. – С. 71–74.

Щоденники Геннадія Терентійовича Петрова. 1949–1954 рр. // Матеріали науково-практичної конференції дослідників «Петровські читання», 2 черв. 2006 р. / ДАСО ; відп. ред. Л. А. Покидченко. – Суми, 2006. – С. 6–38.

 Видання присвячене 70-річчю від дня народження Г. Т. Петрова.

Двічі реабілітований // Реабілітовані історією : у 27-и т. / НАН України, ін-т історії України НАН України та ін. ; редкол.: В. Ф. Солдатенко (гол.), В. М. Литвин (голов. ред.) та ін. – Сумська область : у 3-х кн. Кн. 2 / Держ. архів Сум. обл. та ін. ; обл. редкол. : І. О. Яговдик (гол.), І. В. Богданова, Л. А. Покидченко та ін. – Суми : Мрія, 2013. – С. 137–142.

Про О. Н. Орлова (1897–1938), учасника першої світової та громадянської воєн, директора Михайлівського заводу вогнетривких матеріалів на Краснопільщині.

Лада, донька Павла // Лада Сапухіна : до 80-річчя від дня народження : біобібліогр. покажч. / Сумська обл. універс. наук. б–ка. – Суми, 2016. – С. 7–11.

У періодиці:

Хранитель героїчного минулого // Ленінська правда. – 1987. – 5 черв. (№ 108). – С. 3.

Стаття присвячена директору ДАСО З. А. Ковальовій.

1933-й : Україна як боржниця СРСР… // Сумщина. – 1993. – 10 лип. (№  ). – С. 2.

Свідчення архівних документів про голод на Сумщині.

«Почему бы и не полететь нам всем своими сердцами в светлой радости» : история русской эмиграции по документам Госархива Сумской области // Ваш шанс. – 1995. – … янв. (№ 1). – С. 4.

З щоденника співачки Є. Хатаєвої, життя якої пов’язане з Сумщиною.

Воспоминание об исследователе // Сумское обозрение. – 1997. – 10 окт. (№ ). – С. 8.

До річниці з дня смерті відомого журналіста і краєзнавця Г. Т. Петрова.

Голгофа // Сумщина. – 2002. – 23 листоп. (№ 136). – С. 3.

Матеріали обласного архіву Сумської області про голодомор 1932–1933 рр. на Сумщині.

Діла минають документи залишаються / Г. М. Іванущенко, Л. А. Покидченко // Сумський історико-архівний журнал. – 2005. – № 1. – С. 5–10.

До 80-річчя ДАСО.

Видавнича діяльність – один із головних напрямків роботи Державного архіву Сумської області // Там само. – С. 112–114.

Про видання збірника документів «Голодомор 1932–1933 років на Сумщині» // Сумський історико-архівний журнал. – 2007. – № II–III. – С. 207.

З історії церковно-територіального поділу Сумщини // Сумський історико-архівний журнал. – 2009. – № VI–VII. – С. 128–132.

 

Про Л. А. Покидченко:

 

Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України : Указ Президента України від 20 серпня 2007 р. № 715/2007 // Урядовий кур’єр. – 2007. – 31 серп. – С. 13.

Заслужений працівник культури – Покидченко Л. А., начальнику відділу Державного архіву Сумської області.

Людмила Анатольевна Покидченко, главный специалист отдела организации и координации архивного дела Государственного архива Сумской области награждена почетной грамотой главы облгосадминистрации // Ваш шанс. – 1998. – 10 дек. (№ ). – С. 3.

Архіви – то приспана пам’ять народу, торкнешся – заб’є джерелом… // Сумщина. – 2002. – 6 листоп. (№ 128) – С. 4 : фот.

Про Л. А. Покидченко у зв’язку з виходом дослідження «Євфалія Хатаєва… Про себе і про час».

Ткаченко Б. Важка стежка до Бога. – Суми : Козацький вал, 2007. – 844 с.

У кінці своєї книги, присвяченій більшовицькому терору, автор висловлює подяку всім, хто допоміг йому у збиранні матеріалів до цієї книги, в т. ч. архівісту Л. А. Покидченко.

Новини

В боях за Україну загинув Едуард Пінчук

22-01-2023

Серце сильніше за розум. Коли розумом все розумієш, чуєш, бачиш факти, але серце не сприймає - ніякі аргументи не здатні...

Російська ДРГ намагалася перейти кордон на Сумщині

21-01-2023

Російська диверсійно-розвідувальна група намагалася перетнути кордон в Сумській області, повідомив голова ОВА Дмитро Живицький. Джерело: Живицький у Telegram Пряма мова Живицького: "Російська ДРГ знову спробувала...

На фронті загинув житель Новослобідської громади

15-01-2023

Сумна скорботна звістка надійшла у нашу Новослобідську громаду – загинув захисник України ІВАН МУРАЄВ... Він віддав життя у боротьбі з російськими...

У Сумах дерусифікували 179 топонімів

24-12-2022

22 грудня 2022 р. на позачерговій сесії Сумської міської ради депутати скасували своє рішення, щодо перейменування вулиць, яке прийняли 30 листопада...

Борисові Ткаченку - 85

18-12-2022

ДОРОГОЮ ЗВИТЯЖНОЇ ПРАВДИ У відділі краєзнавчої літератури та бібліографії розгорнуто перегляд виставки до 85-річчя славного й міцного духом лебединського козака, знаного...

Головою ОУН обрано сумчанина Олега Медуницю

16-12-2022

Секретаріат Проводу ОУН (б) повідомляє, що в грудні в Україні відбувся ХV Великий Збір Організації Українських Націоналістів з-під стягу Степана...