За моделлю АБН у світі сформували до семи стратегій боротьби з глобальним комуняцтвом, а воно вдягало різні личини в Азії, США чи Латинській Америці. І на кожний мутуючий штам большевизму був потрібен окремий "лікувальний протокол", не сумніайтеся. І саме український досвід забезпечив те, що Олександр Сич у передмові до книжки влучно назвав "розмаїттям антикомунізму".
Ідеалізм АБН 1940-их, коли в УПА творилися збройні формації країн, про які не чули навіть фахівці Британської Енциклопедії, примусив найсильніші розвідки світу напряму зайнятися "національними питаннями" всередині СССР. І з цих "спецзусиль" на початок 1990-х Вільний Світ вийшов переможцем у Холодній Війні. І не провина АБН, що США і Британія зірвали стоп-кран і не пішли на заклик українців-антикомуністів "доруйновувати" вже саму Російську Федерацію - після Біловезьких угод. Треба було йти далі, творячи на місці Старої Московщини десятки нових країн - добиваючи Єльцина та непритомну ґебню.
Загалом, як на порівняно невеликий обсяг книжки Роя, накреслено цілісну, наукову й захоплюючу картину Війни після Війни - періоду 1943-1991 років, коли червоною могла стати не лише вся Азія й Латинська Америка, але навіть Франція, де 1946 року парламентські вибори ВИГРАЛИ комуністи, посівши 1/4 місць депутатів! А вони вже записували у нацисти не те шо Стецька і Накашидзе - лідерів АБН, але й недавніх союзників - американців та англійців, яким з московського голосу закидали "англо-саксонський расизм"!
Захопливе чтиво - (та ще й наукове! За цю працю Грицько Рой здобув докторський ступінь у мюнхенському УВУ) - поринати у перипетії боротьби Red China та Free China, яка триває до цього дня. Автор став справжнім синологом, аби пояснити роль саме українців в організації захисту Тайваню та ідеології стримування Мао.
Воїстину українці - мічені антикомуністи. Із цілком актуальним досвідом управління глобальними міжнародними мережами. І шо тут сказати - такий "дипломатичний трілер" , та й на стіл кожному колезі міністра Dmytro Kuleba...
А от друга книжка - це вже "важке чтиво", але й те - тільки на перший погляд. Мене навіть попереджали - Вассиян то такий філософ з темних міжвоєнних/повоєнних років, що оперує ним же вигаданою мовою і не гаразд розумієш кінець якогось речення, якщо навіть пощастило зрозуміти його початок. 
о, так! Читаю цю збірку есеїв - "Воююча Україна", "Бог і Батьківщина", "Людина наче дерево", "Над Рубіконом" - по кілька сторінок на день. І це настільки інтелектуально згуслі тексти, що просто відкладаєш книжку і ніби заново осягаєш українську мову. Трепет!
"...є в поворотах долевої крайності своєрідна доглибна справедливість написаного ладу буття, який розкривається не раз до самих своїх основ - немовби для пригаду, що є неподільний, вічний та єдиний..."
Безумовно захопитися Вассияном допомогла й передмова Ігоря Загребельного, чия нарочита зануреність у релігійні контексти вдало розкриває диво постаті невідомого Україні філософа: "Вассиян пожертвував можливістю академічної кар'єри і творчості у комфортних умовах, ставлячи перед собою етичні зобов'язання, які випливали з його світогляду, а така вірність власному світогляду є однією з головних чеснот філософа у автентичному сенсі цього поняття".
Вассиян і АБН - теми року. Що минув.
Спасибі видавцеві Віктор Рог. Він автор обох книжкових шедеврів.
Дяка Геннадій Іванущенко за електронний каталог офіціозу ABN Correspondence, створений на базі Лондонського архіву ОУН Бандери
