Четвер, 22 травня 2025 11:50
Російсько-українська війна - це ще й війна великих історичних міфів
Автор Олег Туляков
У цьому відео В’ячеслав Артюх аналізує підвалини російсько-української війни з філософських позицій. Ми говоримо про сенси, що стоять за смертельним протистоянням, і про те, як саме усвідомлення суті ворога дозволить бити по найслабших місцях терористичного режиму Кремля. Перемога — це не лише сила, а й розуміння.
Опубліковано в Медіадокументи
Понеділок, 31 березня 2025 21:13
Вертій Олексій. Із архіву Григорія Нудьги
Автор Олексій Вертій, доктор філологічних наук (м. Суми)
На підставі архівних матеріалів відомого українського вченого, письменника Григорія Нудьги в поданих публікаціях висвітлено його діяльність як музеєзнавця, поета, громадського діяча, вперше публікується підготовлена ним до друку збірка поезій його сестри Параски Нудьги, колгоспниці з села Артюхівка Роменського району Сумської області, яка також зазнала жорстоких утисків місцевих властей, але не зрадила традиціям свого козацького роду. Ці матеріали додають чимало нової інфомації про козацький рід Левка Нудьги та його сина Антона Нудьги і характеризують внуків Левка та сина й доньку Антона Григорія і Параску як…
Опубліковано в Писемні
Понеділок, 10 березня 2025 11:52
Павло Зайцев: Два вандалізми (до історії двох провізоричних памятників Шевченкові)
Автор Павло Зайцев
Коли 1917 рік приніс нам радісний початок національного визволення, українське військо ухвалило поставити в Київі в скверику на Олександрівській площі провізоричний пам’ятник-бюст Шевченка. До вересня 1919 року досить художньо виконаний скульптором Балавенським гіпсовий бюст поета прикрашував це гарне і людне місце нашого Київа, через яке проходить головна артерія міського руху, бо тут схрещуються дороги до Хрещатика, Старий Київ, Печерськ і Подол. 31 серпня 1919 року на Олександрівській і Думській площах відбулася одна з найтрагічніших подій нашої доби — провокаційний напад денікінців на…
Опубліковано в Писемні
Вівторок, 25 лютого 2025 19:49
Звернення СУМ "Сумщина" у зв'язку з державним переворотом у Москві [1991]
Автор Сумський історичний портал![Звернення СУМ "Сумщина" у зв'язку з державним переворотом у Москві [1991]](/media/k2/items/cache/f89e7ebf8bb0f62e563f705ec8d1a840_S.jpg)
Звернення Спілки Української Молоді "Сумщина" до жителів міста Суми й області у зв'язку з державним переворотом у Москві. Це звернення є невеликою частиною ширшого комплексу документів Архіву СУМ "Сумщина", який зараз упорядковується.
Опубліковано в Писемні
Неділя, 08 грудня 2024 10:28
Вертій Олексій. Листи болю, мук, страждання і незламности духа та відданости Україні (з епістолярної спадщини Григорія Антоновича Нудьги)
Автор Олексій Вертій, доктор філологічних наук (м. Суми)
Подаємо добірку листів відомого українського фольклориста, уродженця села Артюхівка Роменського району, Григорія Нудьги (1913-1994). Епістолярна спадщина з архіву Г. А. Нудьги – джерело для дослідження діалектики формування і становлення його життєвих принципів, ідеалів, характеру та незламності життєвої позиції за обставин комуністичного всевладдя в Совєтському Союзі. Відтак опубліковані листи творять образ того часу, дають ключ до розуміння його суперечностей та викликів національно свідомої частини української інтелігенції суспільству суцільної диктатури, зла і несправедливості.
Опубліковано в Писемні
Субота, 07 грудня 2024 22:12
Нудьга Григорій. Дев'ять років існування Гадяцького музею ім. М. П. Драгоманова
Автор Григорій Нудьга, літературознавець
Ця рукописна брошура належить відомому українському фольклористу й літературознавцю Григорію Нудьзі (1913-1994), уродженцю села Артюхівка Роменського району.
Опубліковано в Писемні
Субота, 26 жовтня 2024 09:50
Рклицький М. В. Із спогадів про Павла Граба та його добу
Автор Михайло Рклицький (1862-1929), революційний народник, історик-статистик
Спогади народника Михайла Рклицького (1862-1929) про революціонера і поета Павла Арсеновича Грабовського (1894-1902).
Опубліковано в Писемні
П'ятниця, 13 вересня 2024 12:00
Всесвітньовідомий Костянтин Тищенко: мовознавець, історик, професор, та патріот
Автор Геннадій Іванущенко
Костянтин Миколайович Тищенко — український мовознавець, педагог, перекладач, доктор філологічних наук. Автор понад 240 праць із метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, лінгвопедагогіки, проблем розвитку мови. Викладач і знавець понад двох десятків різносистемних мов, який читав лекції з загального мовознавства, вів практичні курси французької, італійської, перської, фінської, баскійської, валлійської та інших мов. Засновник Лінгвістичного навчального музею при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу. У цьому відео Віталій Стеценко розповість про його монументальний…
Опубліковано в Медіадокументи
Середа, 15 травня 2024 18:29
«В’ячеслав Артюх: Вот ета уліца, вот етот дом…». Про концепцію перейменування сумських вулиць
Автор Тетяна Голуб
Гість сьогоднішньої студії: В’ячеслав Артюх – філософ (кандидат наук), історик, громадський діяч - просвітянин. І тему для дискусії ми вибрали гарячу: поговоримо про перейменування сумських вулиць, про декомунізацію, дерусифікацію, про повернення в рідне українське русло, і про концепцію перейменувань, яку напрацювала відповідна комісія – дорадчий орган при Сумський міський раді, а п. В’ячеслав був одним з дієвих авторів тієї концепції.
Опубліковано в Медіадокументи
Четвер, 02 травня 2024 11:37
Євген Онацький. Анкета для Ліги українських політв'язнів [1946]
Автор Юрій Щур, кандидат історичних наук. м. Вінніпег (Канада)![Євген Онацький. Анкета для Ліги українських політв'язнів [1946]](/media/k2/items/cache/91ff4432a5e1e6aa70d41ec9256abd62_S.jpg)
З ім'ям Євгена Дометійовича Онацького (01.01.1894р. м. Глухів – 27.10.1979р. м. Буенос-Айрес, Аргентина) пов'язано багато сторінок історії України. Навчався у Київському Університеті, де став членом Головної Студентської Ради. З 1917 року – член Центральної Ради від українського студентства. У цьому ж році за дорученням ЦР виїздить до Новочеркаська на переговори з козацькими лідерами Вільного Дону та до Катеринодару для налагодження стосунків з Кубанню. Після поразки визвольних змагань Є.Онацький поселяється у Римі. Тут видає бюлетень “Голос України”. В 1929р. знайомиться з полк.…
Опубліковано в Писемні