Батальйон НГУ імені Сергія Кульчицького сформований у липні 2014-го року. В його основі – учасники самооборони Майдану, які після Революції гідності увійшли до 1-го та 2-го резервних батальйонів Нацгвардії.

У 2014-му бійці батальйону чотири місяці утримували висоту Молочар і гору Карачун на Донеччині. Розвідрота батальйону першою увійшла в звільнений Слов'янськ 5 липня 2014 і підняла над ним український прапор. 

Батальйон носить ім'я генерал-майора Сергія Кульчицького, який керував навчанням і злагодженням бійців на самому початку. Він загинув 29 травня 2014 року, коли у Слов'янську було збито український гелікоптер Мі-8.

Наприкінці квітня батальйон Кульчицького став до оборони Святогірська, на початку червня – під сильним шквалом російської артилерії був змушений його залишити. І нині, задаючи обстановку на фронті, повертається назад – в український Святогірськ.  

В останні дні серпня, ще до початку контрнаступу, журналісти УП мали змогу побувати на передових позиціях батальйону на Святих Горах.

Тоді ми ще в напівголоса розмовляли біля пам'ятника Артему – щоб росіяни не почули нас із сусіднього берега, вслухалися в кожен "приліт" і розпитували, чому хлопцям не вдалося втримати Святогірськ і чи реально його відвоювати. 

Головною причиною відходу був брак підтримки артилерії.

12-го вересня один із бійців батальйону, якого ви побачите в репортажі, написав журналістам УП: "Ми вже тут" і надіслав фотографію пам'ятника Артему вже з іншого берега Сіверського Донця.

Хто ті люди, які вже вдруге з 2014-го заходять на слов'янський напрямок, обороняють, а тепер і повертають українські міста й села – у репортажі "Української правди".

Джерело: Українська правда