У другому томі збірника подаються документи, що висвітлюють історію протестних настроїв та проявів інакодумства комуністичному авторитарному режимові на території Сумщини, починаючи з часів хрущовської «відлиги» і до періоду пізньої “перестройки”.Для дослідників історії національно визвольного руху, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться новітньою історією України. "Для післявоєнної України ця історична й моральна спадщина матиме подвійну цінність. По-перше, вона є застереженням проти відродження авторитарних практик у нових формах. Природна спокуса шукати «сильну руку» для швидкої відбудови країни і навіть вже тепер, під прикриттям воєнної необхідності…
Не раніше лютого 1945 року   ПОВІДОМЛЕННЯ Провід Організації Українських Націоналістів і Головне Командування Української Повстанчої Армії з великим сумом сповіщають Організацію, УПА і увесь український народ, що дня 12.02.1945 р.у лісі біля Оржінських хуторів, Клеванського району, Рівненської області – поляг на полі Слави геройською смертю в бою з переважаючими силами большевицьких окупаційних банд Славної Пам’яті Полковник УПА друг Роман* Клячківський – Клим Савур (Охрім) член Проводу ОУН на ПЗУЗ, член Головного Військового Штабу УПА і Командир УПА-Північ.
Слава Україні!                                                                             Героям слава! Смерть большевицьким загарбникам! УКРАЇНСЬКА ДИТИНО! Колись наш рідний край Україна була вільною, багатою і великою державою, що славилася на цілий світ. У своїй вільній державі наші предки жили вільно, багато і щасливо. Були тоді в них свої рідні школи, де вчилися свобідно в рідній мові багато дітвори, було рідне військо, що обороняло кордони нашої Батьківщини. Але позаздрили нашим предкам вільного й щасливого життя північні сусіди москалі.
На підставі архівних матеріалів відомого українського вченого, письменника Григорія Нудьги в поданих публікаціях висвітлено його діяльність як музеєзнавця, поета, громадського діяча, вперше публікується підготовлена ним до друку збірка поезій його сестри Параски Нудьги, колгоспниці з села Артюхівка Роменського району Сумської області, яка також зазнала жорстоких утисків місцевих властей, але не зрадила традиціям свого козацького роду. Ці матеріали додають чимало нової інфомації про козацький рід Левка Нудьги та його сина Антона Нудьги і характеризують внуків Левка та сина й доньку Антона Григорія і Параску як…
Коли 1917 рік приніс нам радісний початок національного визволення, українське військо ухвалило поставити в Київі в скверику на Олександрівській площі  провізоричний пам’ятник-бюст Шевченка. До вересня 1919 року досить художньо виконаний скульптором Балавенським гіпсовий бюст поета прикрашував це гарне і людне місце нашого Київа, через яке проходить головна артерія міського руху, бо тут схрещуються дороги до Хрещатика, Старий Київ, Печерськ і Подол. 31 серпня 1919 року на Олександрівській і Думській площах відбулася одна з найтрагічніших подій нашої доби — провокаційний напад денікінців на…
Звернення Спілки Української Молоді "Сумщина" до жителів міста Суми й області у зв'язку з державним переворотом у Москві. Це звернення є невеликою частиною ширшого комплексу документів Архіву СУМ "Сумщина", який зараз упорядковується.
Подаємо добірку листів відомого українського фольклориста, уродженця села Артюхівка Роменського району, Григорія Нудьги (1913-1994). Епістолярна спадщина з архіву Г. А. Нудьги – джерело для дослідження діалектики формування і становлення його життєвих принципів, ідеалів, характеру та незламності життєвої позиції за обставин комуністичного всевладдя в Совєтському Союзі. Відтак опубліковані листи творять образ того часу, дають ключ до розуміння його суперечностей та викликів національно свідомої частини української інтелігенції суспільству суцільної диктатури, зла і несправедливості.
Ця рукописна брошура належить відомому українському фольклористу й літературознавцю Григорію Нудьзі (1913-1994), уродженцю села Артюхівка Роменського району. 
Спогади народника Михайла Рклицького (1862-1929) про революціонера і поета Павла Арсеновича Грабовського (1894-1902).
З ім'ям Євгена Дометійовича Онацького (01.01.1894р. м. Глухів – 27.10.1979р. м. Буенос-Айрес, Аргентина) пов'язано багато сторінок історії України.  Навчався у Київському Університеті, де став членом Головної Студентської Ради. З 1917 року – член Центральної Ради від українського студентства. У цьому ж році за дорученням ЦР виїздить до Новочеркаська на переговори з козацькими лідерами Вільного Дону та до Катеринодару для налагодження стосунків з Кубанню. Після поразки визвольних змагань Є.Онацький поселяється у Римі. Тут видає бюлетень “Голос України”. В 1929р. знайомиться з полк.…

Новини

Юрію Коваленку - 60!

22-03-2026

Сьогодні мало б виповнитися 60 років з дня народжнення непересічного вченого і патріота Юрія Олександровича КОВАЛЕНКА (1966—2023). Він знаний на...

«ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАРУБІЖНИХ АРХІВІВ

14-03-2026

10 березня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася історична година до дня народження Тараса Григоровича Шевченка та вшанування його...

Запрошуємо на лекцію Валерія Власенка!

04-03-2026

 10 березня 2026 року. Тема лекції: "Шевченківські дні української еміграції". Місце проведення: Сумська обласна універсальна наукова біліотека, зала 303. Початок: 14.00

Вийшов 3-4 номер часопису "Українська державність" за 2025 рік

14-02-2026

Зміст Світлана Чорна. Історія про те, як вигравати битви  Науковий центр української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України  Дмитро Гордієнкою Перший історик...

Подорож в історію

07-02-2026

Напередодні Дня пам’яті Героїв Крут у відділі обслуговування учнів 5-9 класів відбулася пізнавальна зустріч з учнями 5-6 класів Краснопільського ліцею...