У збірнику подаються документи й ілюстративні матеріали, що всебічно розкривають діяльність товариства «Просвіта» на теренах Сумщини в 1917–2017 рр. Близько 460 джерел, переважно архівних та інформацій з преси, відтворюють широку географію просвітянського руху, його впливи на перебіг культурного й політичного життя краю. Для дослідників, краєзнавців, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться історією рідного краю.

У місті ходили різні чутки. Одні повідомляли про наближення армії Петлюри, другі, що в сусідньому містечку розташувався повстанський загін отамана Палія, а треті з непідробленим жахом, шепочучи, оглядаючись, щоб ніхто не підслухав, повідомляли про неминучу большевицьку навалу. Перед Різдвом того року панували снігові заверюхи. Хати громадян занесені снігом. А спітнілі вікна, як чорні відверті рани, плачучи дивились на Божий світ. Так і все місто, немов нарошне занурене в сніг, залякане можливою навалою несміливо визирало із-за заметів снігових. Звичайної рухливості в…

Бій у Ромні Опівночі 33-й Ахтирський полк під проводом полковника Крата вирушив залізницею з Бахмачу до Ромен з метою взяти його. Не доїзджаючи семи верст до Ромен полк розсипався цепом і почав оточувати місто з усіх боків. Наступало на Ромен всього двісті душ козаків та сотня селян, які прилучились до республиканського війська. Добровольців та хліборобів було душ 600. Оці сили як раз і мали взяти м. Ромен, або вмерти. Скоро тільки козаки підійшли до міста, звідти почалась безперервна стрілянина з…

Цю поему в архіві Миколи Данька розшукав Володимир  Садівничий.

Згідно з договором між Гетьманом України Павлом Скоропадським та більшовицькою Росією частина української землі перейшла до т. зв. нейтральної зони. Населення цієї смуги стало бездержавним. Селяни зверталися до керівництва недалеких українських повітових центрів із проханням дати зброю, аби захистити себе від неминучого нападу росіян. Та їм відмовили, мовляв, щоб не порушувати міждержавного договору. Тим часом в українських селах нейтральної смуги з’явилися московські агітатори. Вони намагалися “расслоіть насєлєніє” – на “багатих і бідних” та нацькувати їх одне на одного. Агітатори не…

До російського вторгнення 48-тисячна Охтирка була типовим зеленим містом на Сумщині. Усе, що можна було про неї почути за межами області – що там в Охтирському районі видобувають нафту.  Втім, з 24-го лютого назва міста не сходить із заголовків великих ЗМІ – і, на жаль, ці заголовки є дуже болючими.  Обстріл військової частини, де загинули щонайменше 70 бійців, три вакуумні бомби, знищення ТЕЦ, обстріл ракетами та авіацією, бомбардування та страшенні руйнування. Стерті з лиця землі вулиці та спалені заживо люди. Охтирка прийняла на себе величезний удар…

"Живе лиш той, хто не живе для себе, Хто для других виборює життя". В. Симоненко   14 листопада 1968 р. припало півстоліття з дня формування Харківського Слобідського Коша. На превеликий жаль до сьогодні не зустрічаємо про це друкованих даних та й узагалі про більші частини, коли відбулося їх формування, майже не згадувано. Маємо надію, що опрацьована ген. Петром Самутиним "Історія 6-ої Січової Стрілецької Дивізії Армії УНР" побачить друком денне світло. Як учасник формування Харківського Слобідського Коша, маю якнайкращі інтенції, коротко…

Подаємо листи Пантелеймона Куліша до родини  Аксакових, що їх опублікував відомий літературознавець Микола Каленикович Гудзій.

Мій батько, Пестун Василь Миколайович, завжди розмовляв українською мовою. Ніхто і ніколи від нього не чув жодного російського слова. Такою ж була і моя мама, Анастасія Супрун за дівочим прізвищем. Вона теж виросла в родині патріотів, де за відстоювання української мови одного з членів родини навіть заслали на Колиму.

Книга є однією із серії збірників архівних документів і матеріалів з історії міст і сіл Слобідської України. Вона знайомить читача з старовинним містом Лебедин Сумської області.