Друг Р. Клячківський-Савур поляг славно й по-геройськи. Окружений з усіх боків ворогами бився разом з друзями його особистої охорони, доки всі не полягли, бився – до останніх набоїв, багато разів ранений по цілому тілі, останньою кулею сам покінчив своє прекрасне життя. Поляг на бойовому посту, віддавши Великій Справі визволення українського народу всі сили, знання, непересічні організаторські здібності, невичерпну енергію – всю молодість свою й врешті саме життя. Організація, Повстанча Армія і весь український нарід втратили в особі друга Р. Клячківського-Савура визначного революційного керівника і організатора трудящих мас та здібного Командира Повстанчої Армії.

Життя друга Р. Клячківського-Савура з юнацьких років до останнього подиху всеціло віддане революційній боротьбі українського народу проти його гнобителів і поневолювачів. Вже змалку  як син бідних селян, зазнав усіх злиднів підневільного життя – переслідування, гонення, знущань і наруг – під ярмом польських окупантів. Ще юнаком вступив у лави Організації і активно працював на різних постах на терені ЗУЗ.

З розгромом Польщі друг Р. Клячківський-Савур дальше продовжував революційну діяльність проти большевицьких окупантів. В 1941 році за революційну діяльність між молоддю і студентством його в місті Львові арештують і судять у славнозвісному процесі 59-ох і засуджують до найвищої міри покарання – розстрілу. У слідстві переніс на собі усі практики найжахливіших „пыток” і тортурувань та проте не вдалося і найбільшим катам світу заломити великого характеру та крицевої волі друга Р. Клячківського-Савура. Війна у 1941 році і ганебна втеча большевиків перешкодили катам здійснити їх злочинний намір – друг Р. Клячківський-Савур з Бердичівської тюрми виривається на волю.

Зимою 1942 року друг Р. Клячківський-Савур обняв пост Провідника ОУН на ПЗУЗ. На цьому пості з особливою силою проявились його великі організаторські здібності. В час найбільшого розгулу гестапівських варварів Він один із перших кинув клич відвертої збройної боротьби проти німецьких окупантів і вже весною 1943 р. зорганізував перші відділи УПА.

Своєю невтомною працею, кипучою енергією й властивими йому організаторськими здібностями в короткому часі, добився створення зовсім серйозних збройних сил УПА. Повстанчі загони під його керівництвом в жорстоких боях з німецькими загарбниками і бандами червоних партизан, загартувались, зміцніли й зросли на силах так, що на багатьох округах Полісся і Волині зовсім прогнали німецьких загарбників та уможливили народові вільно жити і розвиватися.

Ці перші успіхи збройного повстання під керівництвом великого революціонера друга Р. Клячківського-Савура викликали серед найширших мас населення такий підйом духа, запал, ентузіязм і віру в перемогу, що перейдуть до історії Української революції, як одні з найбільш світлих і героїчних моментів життя українського народу на ПЗУЗ. У боротьбу за Українську Державу включилося все населення, від дітей до сивочолих дідусів.

Розпочата повстанча боротьба проти німецьких окупантів не припинилася, коли на зміну їм прийшли окупанти большевицькі. У змінених умовах друг Р. Клячківський-Савур дальше керує революційною боротьбою Організації, УПА і українського народу на ПЗУЗ, завдаючи нещадні удари по найбільшому ворогові України – большевицькій Росії.

У повному розгарі найбільше жорстокої і жертовної боротьби українського народу за свої відвічні права – жити вільно на своїй землі – ворожі кулі вирвали з наших бойових лав найвірнішого сина українського народу друга Р. Клячківського-Савура, одного з найталановитіших революціонерів-організаторів. Своєю невтомною працьовитістю на добро українського народу, своєю непохитною вірою в Перемогу Української Революції, своїм великим характером і силою волі друг Р. Клячківський-Савур здобув любов і повагу усіх членів Організації, вояків УПА і всього українського народу.

Життя друга Р. Клячківського-Савура – визначного керівника мас і військового командира, найкращого друга і відважного вояка служитиме  прикладом для всіх українців як треба жити, боротися й вмирати за волю України.

Величний образ любимого керівника Волині й Полісся вічно житиме у наших серцях та заохочуватиме на дальші бої аж до остаточної Перемоги.

Слава Його Світлій Памяті!

Слава Героєві Української Революції!

ПРОВІД

ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ   

НАЦІОНАЛІСТІВ^**                                   ГОЛОВНЕ КОМАНДУВАННЯ

                                                        УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНЧОЇ АРМІЇ.

Джерело: Архів УСБУ в Сумській області, спр. П-10797, т. 7, арк. 241 (пакет).

Оригінал. Машинопис.

__________________________________________

^* Ім’я вказано помилково – правильно Дмитро – упорядн.

^** Від руки дописано: „Изьятая листовка принадлежит мне [підпис нерозбірливо] 15/ ІІІ. 48-го” – упорядн.