Ідея створення всеохоплюючого друкованого мартирологу виникла ще наприкінці існування Радянського Союзу, що й дало поштовх для створення республіканських і регіональних редакцій. Центральний офіс Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України» розмістився у Києві. У кожній області були створені регіональні представництва, а в містах і районах – робочі групи з підготовки обласного тому, котрі збирали та узагальнювали відомості щодо певного адміністративно-територіальної одиниці. Законодавчу основу для роботи над мартирологом поклала Постанова Ради Міністрів Української СРСР № 201 від 31.07.1989 р. «Про організацію роботи, матеріально-технічне і фінансове забезпечення підготовки та видання республіканської, обласних та Київської міської книг Пам’яті». Протягом тривалого часу приймалися відповідні постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України, укази Президента України та Закон України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.» (2000).
Працівниками обласної редакційної групи «Книга Пам’яті України» робота здійснювалася з 1989 року. За цей час було підготовлено й видано 13 основних і додатковий 14-й том «Книги Пам’яті України. Сумська область», на сторінках яких було вміщено імена 161 тисячі воїнів-земляків, партизанів, підпільників, загиблих під час Другої світової війни та 260 імен мешканців області, котрі загинули у воєнних конфліктах за кордоном.
Упродовж 2000-2003 рр. вийшли друком два томи «Книги Скорботи України. Сумська область», до яких занесено близько 14 000 прізвищ загиблих у роки окупації мирних громадян Сумщини. Протягом 2004-2006 рр. опубліковані додатки до «Книги Пам’яті України» й «Книги Скорботи України. Сумська область», що містили біографічні довідки на загиблих, відомості про яких були виявлені після виходу основних меморіальних томів.
З огляду на те, що обласні томи «Книги Пам’яті» та «Книги Скорботи» містять певну кількість неточностей, на відсутність єдиної бази даних і системи фіксації інформації про полеглих мешканців Сумщини та солдат Радянської армії, які загинули на її території, виникла актуальна потреба їх уточнити. З кінця 2009 р. розпочалася робота по створенню електронної бази даних осіб, які загинули або зникли безвісти у роки Другої світової війни. За результатами аналізу друкованих видань «Книги Пам’яті» та роботи, попередньо проведеної з органами влади адміністративно-територіальних одиниць області, з’ясувалося, що значна кількість загиблих мешканців Сумщини не потрапила до обласних томів «Книги Пам’яті України». По деяким сільрадам кількість таких персоналій перевищувала 100 осіб. Натомість, за рахунок використання додаткових джерел і ресурсів виникла можливість віднайти певну кількість загиблих уродженців Сумщини, що раніше вважалися пропалими без вісті, локалізувати місця їх поховань (перепоховань), а також встановити раніше невідомі імена загиблих уродженців і мешканців області. Автором була підготовлена й затверджена концепція створення Пошуково-інформаційної бази даних, котра мала містити короткі біографічні дані про загиблих на основі обласних томів «Книги Пам’яті» і «Книги Скорботи» з додатками. Але головне її завдання полягало у внесенні уточнень, виправлень та залучення нової персональної інформації про жертви війни. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації № 660 від 01.10.2010 р. «Про внесення змін до розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 25.01.2010 р. № 20», протягом 2010-2011 рр. передбачено «створити електронний банк даних про жертви війни – воїнів, партизанів, підпільників, цивільних мешканців Сумської області, а також бійців Радянської армії, які поховані на території Сумщини».
Протягом 2011 р. були оцифровані паспорти військових поховань Сумської області, що зберігалися в Сумському обласному військовому комісаріаті. Незабаром вони були надані для загального користування до електронного ресурсу «Объединенной базы данных «Мемориал». Інформація паспортів потребувала переведення їх у цифровий текстовий формат з подальшим створенням єдиної бази даних і їх уточнення. Адже у певних випадках, згідно цих паспортів, один і той же військовослужбовець міг числитися похованим на 2-3 цвинтарях одночасно.
У 2012 р. колектив Редакційно-видавничої групи по підготовці та виданню книг Сумської обласної державної адміністрації, що готував обласні томи загальноукраїнських науково-документальних книг «Книги Пам’яті України» та «Реабілітовані історією», зазнав скорочення та кардинальну зміну профілю своєї діяльності. Створення та уточнення електронної бази даних «Книги Пам’яті України» було продовжено на громадських засадах, у т.ч. через участь у реалізації громадської ініціативи «Электронная Книга Памяти Украины 1941-1945» [Електронний ресурс: https://memory-book.ua/about ]. Наприкінці 2013 р. У Сумському обласному військовому комісаріаті була скорочена посада фахівця, що відповідав за облік загиблих воїнів.
На початку 2014 р. за підтримки громадськості для електронної бази даних «Книги Пам’яті України» була навіть підготовлена пошуково-інформаційна комп’ютерна програма, котра, натомість, потребувала значного часу для її заповнення даними з електронної бази даних, що неможливо було виконати одній людині на громадських засадах.
З початком у 2014 р. російсько-української війни виникла нагальна потреба вшанування пам’яті мешканців області, котрі полягли на захисті Незалежності України. Силами громадськості вийшло два видання «Книги Пам’яті героїв АТО», що містили публіцистичні нариси про полеглих.
Однак, з 2015 р. припинено нормальне функціонування Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України» в Києві. А через відсутність фінансування з обласного бюджету з початку 2016 р. – і згадувана вище обласна редакційно-видавнича група. Фактично, на даний час жодна державна установа в області не переймається обліком і пошуком інформації про загиблих у роки Другої світової війни. Централізований і узагальнений облік полеглих і пропалих безвісти в АТО (ООС) теж на даний момент відсутній.
Наприкінці 2018 р. за ініціативи Сумської обласної організації НСКУ за сприяння Сумської облдержадміністрації, фінансування Сумської обласної ради та частково спонсорських коштів накладом у 100 примірників було видано «Мартиролог мешканців Сумської області, які загинули у локальних війнах і закордонних збройних конфліктах» – меморіальне видання, здійснене в рамках проекту науково-документальної серії книг «Книга Пам’яті України», та покликане поіменно увічнити мешканців та уродженців Сумської області, які загинули в локальних війнах і закордонних збройних конфліктах XX ст. за участю Радянського Союзу, а також тих, хто загинув при виконанні службових обов’язків.
З появою у вільному доступі низки архівних електронних ресурсів («Объединенная база данных «Мемориал», «Подвиг народа», «Саксонські меморіали», «Яд Вашем. Центральна База даних імен жертв Шоа» та ін.) з’явилася можливість уточнення вже наявних даних про загиблих, встановлення долі осіб, які вважалися пропалими безвісті та виявити імена загиблих, не включених до серії «Книга Пам’яті України». На окрему увагу дослідників заслуговують списки в’язнів концентраційних таборів – як з числа військовополонених, так і мирного населення. Значний обсяг інформації містять електронні ресурси громадських пошукових організацій, що здійснюють польові експедиції з ексгумації, ідентифікації та перепоховання вояків Другої світової війни.
Вихід друком двох томів обласної «Книга Скорботи України» лише поклав початок дослідженню втрат мирних мешканців в роки Другої світової війни, котрі належним чином не обліковувалися й не досліджувалися. Залишилися поза увагою померлі та загиблі «остарбайтери», а також «переміщені особи», котрі за комуністичної доби вважалися зрадниками й людьми «третього сорту». Окремою проблемою є поіменне вшанування жертв Голокосту, влаштованого нацистами.
Доконаним фактом є те, що бойові дії на окупованих територіях упродовж 1941-1943 рр. мали ознаки громадянської війни, котру вела одна частина населення проти іншої. Не встановленими й не облікованими залишаються обсяги втрат Націоналістичного Руху опору, стихійних партизанських формувань, жертв упередженого терору радянських партизан проти певних категорій населення, втрати формувань місцевої поліції, охоронних формувань («Вільне козацтво» та ін.), а також «Hi-wi» – добровільних допоміжних частин Вермахту, набраних із місцевого населення окупованих територій і військовополонених… Таким чином, з низки об’єктивних причин, мартиролог жертв воєн і збройних конфліктів ХХ сторіччя залишається неповним і неточним. І саме його доповнення було б кращою даниною пам’яті, аніж традиційні формалізовані заходи.
Створення обласної електронної бази даних зайняло достатньо багато часу. Після сканування друкованих видань (обласних томів «Книги Пам’яті України» і «Книги Скорботи України» з додатками) всі біографічні довідки на загиблих були переведені у текстовий формат Word із додаванням посилання на джерело (друковане видання) й об’єднані по 18 районам і 5 містам обласного значення (згідно адміністративно-територіального поділу до відповідної реформи в Україні 2015-2020 рр.). Це дало змогу уточнити мартиролог, оскільки часто одна й та ж персоналія могла числитися по різним сільським радам. Крім того, до електронного варіанту «Книги Пам’яті» були включені втрати мешканців і уродженців області, пов’язані з подіями 1939-1940 рр., а саме – війною СРСР проти Польщі та Фінляндії, котрі, безумовно, були складовою Другої світової війни.
Електронна база даних кожної адміністративно-територіальної одиниці (міста обласного підпорядкування чи району) складається з чотирьох наступних розділів.
- Список воїнів (комбатантів), уродженців і мешканців, які загинули на фронтах Другої світової війни упродовж 1939-1945 рр.
- Список партизанів, підпільників та інших учасників антифашистського Руху опору, які загинули в період Другої світової війни.
- Список воїнів Радянської армії, які загинули в роки Другої світової війни і поховані на території міста (району).
- Список мирних мешканців міста (району), які загинули внаслідок бойових дій (у т. ч. – в перші повоєнні роки внаслідок підриву на боєприпасах та при бойовому розмінуванні).
Станом на 1 жовтня 2020 року статистика людських втрат, зафіксованих у даному варіанті обласного тому «Книги Пам’яті України», виглядає наступним чином:
- загиблі на фронті та ті, що вважаються пропали безвісти – 156 804 особи;
- учасники Руху опору – 5 420 осіб;
- воїни РСЧА, поховані на території області – 12 617 осіб;
- жертви серед мирного населення – 15 084 особи;
- разом – 189 925 осіб.
Переведення в електронний вигляд (текстовий формат) обласних видань «Книги Пам’яті України. Сумська область» «Книги Скорботи України. Сумська область», котрі подекуди містять персональну інформацію, відсутню в будь-якому архіві, дає можливість широкому загалу зацікавлених осіб вільно користуватися приміщеною у друкованих оригіналах інформацією та здійснювати швидкий пошук.
Проте, як вже зазначалося, даний мартиролог жертв Другої світової війни залишається неточним і неповним. Однак, він є тією основою, на яку можуть спиратися історики й краєзнавці в своїх подальших дослідженнях і пошуках. Війна вважається незакінченою, допоки не похований останній солдат. В цьому сенсі Друга світова для України продовжується. Сотні тисяч загиблих лежать на старих бойовищах «без хреста і домовини», про долю мільйонів рідні не мають жодної звістки. Хоча з упевненістю можна сказати: немає солдат пропалих без вісти – є брак пошукових зусиль. Але, на нашу думку, пошуково-дослідницькі функції мають виконувати не ентузіасти, а спеціально уповноважені установи. Зрештою, ця база даних – спроба зробити обласний том «Книги Пам’яті України» більш доступним для тих, кому не байдужа наша минувщина.
Олег Корнієнко,
член Правління Національної спілки краєзнавців України, голова Сумської обласної організації НСКУ, громадський координатор проекту «Электронная Книга Памяти Украины 1941-1945» по Сумській області, в 2009-2012 рр. – керівник редакційно-видавничої групи Сумської облдержадміністрації
