Іван Павлович Багряний (Лозов’ягін) (1906-1963) — відомий український поет, прозаїк, публіцист і політичнитй діяч (уродженець Охтирки) вперше був заарештований 16 квітня 1932 року у Харкові й звинувачений “в проведенні контрреволюційної агітації” за допомогою його літературних творів, таких як поема “Ave Maria”, історичний роман “Скелька”, поеми “Тінь”, “Вандея”, “Гутенберг”, соціальна сатира “Батіг”.

Багряний пробув 11 місяців у камері одиночного ув’язнення у внутрішній тюрмі ГПУ. А 25 жовтня 1932 року його звільнили з-під варти і на три роки відправили до спецпоселень Далекого Сходу СССР.

Тут подаються матеріали цієї кримінальної справи. Слідчу справу до публікації підготувала Надія Миронець.

Опубліковано: Розбудова держави. – 1995. – № 1. – С. 51-64; № 2. – С. 16-29.

ДОДАТОК

Оригінал кримінальної справи

Джерело:  ЦДАГО України