Подаємо історіософську статтю відомого українського історика й соціолога  Олександра Шульгина (1889-1960), яка є своєрідним резюме останньої книги автора "Історія і життя" (1957), написаної французькою мовою. Як видно зі статті, Шульгин залишається прихильником позитивістської парадигми в українському історієписанні з її ідеями суспільної закономірності та методу багатофакторності при поясненні феноменів історичної реальності.  Із передмови до першої публікації статті в "Збірнику на пошану Олександра Шульгина": "Як знаємо з критики-аналізи Н. Полонської-Василенко на останню французьку книжку О. Шульгина н. т. «Історія й Життя», виявилося…
Субота, 05 березня 2016 20:19

Що таке історичний факт?

Автор
Подаємо уривки з роботи відомого українського історика Лева Біласа (1922-2004) "Вячеслав Липинський як iсторик кризовоi доби", яка є вступною статтею до книги "Україна на переломі".  У цьому тексті розглядаються питання об'єктивного відображення історичних подій та проблема громадської діяльності історика.
Дослідження ролі та призначення історії як шкільного предмета завжди було і є тепер із розряду так званих “вічних” питань. На всіх етапах розвитку людства (в спокійні часи і на переламних моментах історії) інтерес до професійної історіографії та її відображення в шкільних курсах і предметах не вщухав ніколи.
В статті аналізується бурхливий процес виявлення, розсекречування і удоступнення нещодавно відкритих документів, а також зростаючий інтерес суспільства до цих документів та обумовлені ним зміни в світогляді.   Постановка проблем. Cеред нових суспільних явищ останніх років в Україні, які корінним чином впливають на осмислення науковцями, та і, зрештою всім громадянством складного і суперечливого історичного шляху нашого народу, помітне місце посідає бурхливий процес виявлення, розсекречування і удоступнення документів, які раніше зберігалися під грифом “совершенно секретно.” Цей процес дехто з істориків уже назвав…
"Сьогодні, коли незалежна, суверенна Україна стоїть на соці­альному роздоріжжі, суспільство потребує найґрунтовнішого, найвсебічнішого відображення та осмислення історичного минулого. Сама українська наукова, майже двохсотрічна за віком, історіографія є достатньо зрілою, щоб взятися за створення новаторської за змістом і формою узагальнюючої праці з історії України, її корінного народу, її національних меншин. Це має бути історична праця, в якій би, насамперед, знайшли всебічне і комплексне відображення всі три найголовніші сторони (соціально-економічна, політична та духовно-культурна) багатовікового життя одного з найбагатолюдніших у Європі етносів –…
До антології включені тексти відомих українських інтелектуалів середини ХІХ – першої половини ХХ століть, які знайомлять читача з основними проблемами та течіями української філософсько-історичної думки. В багатьох текстах філософське опрацювання проблем світової історії пов’язується з історичною долею України. Поряд з відомими історіософськими роботами М. Костомарова, І. Франка, М. Грушевського, Д. Чижевського, В. Петрова до антології ввійшли також маловідомі праці В. Лесевича, А. Товкачевського, Ю. Вассияна, Л. Окіншевича. Для спеціалістів в області філософії історії, аспірантів, студентів, а також читачів, які цікавляться…
До антології включені тексти відомих українських інтелектуалів середини ХІХ – першої половини ХХ століть, які знайомлять читача з основними проблемами та течіями української філософсько-історичної думки. В багатьох текстах філософське опрацювання проблем світової історії пов’язується з історичною долею України. Поряд з відомими історіософськими роботами М. Костомарова, І. Франка, М. Грушевського, Д. Чижевського, В. Петрова до антології ввійшли маловідомі праці В. Лесевича, А. Товкачевського, Ю. Вассияна, Л. Окіншевича. Для спеціалістів в області філософії історії, аспірантів, студентів, а також читачів, які цікавляться історією…
У монографії розкривається специфіка історіософських та епістемологічно-історичних поглядів українських інтелектуалів кінця ХІХ – середини ХХ століття. У широкому світоглядно-ідеологічному і філософсько-науковому контексті аналізуються два найзагальніші типи філософсько-історичного знання: емпірично-раціональне, яке пов’язується з позитивізмом і неокантіанством, та ірраціональне, в якому на перше місце виходять волюнтаристські концепції й почасти екзистенціальні мотиви. Для наукових працівників, викладачів, студентів гуманітарних спеціальностей, всіх, хто цікавиться теоріями історичного процесу та історичного пізнання в українській філософії.

Новини

Вітаємо Володимира Садівничого!

12-06-2026

Сьогодні, 12 червня, відзначає свій перший 60-річний ювілей знаний український журналіст, краєзнавець, науковець і педагог, голова Сумської обласної організації Національної...

Юрію Коваленку - 60!

22-03-2026

Сьогодні мало б виповнитися 60 років з дня народжнення непересічного вченого і патріота Юрія Олександровича КОВАЛЕНКА (1966—2023). Він знаний на...

«ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ УКРАЇНСЬКОЇ ЕМІГРАЦІЇ»: ЗА МАТЕРІАЛАМИ ЗАРУБІЖНИХ АРХІВІВ

14-03-2026

10 березня у Сумській обласній універсальній науковій бібліотеці відбулася історична година до дня народження Тараса Григоровича Шевченка та вшанування його...

Запрошуємо на лекцію Валерія Власенка!

04-03-2026

 10 березня 2026 року. Тема лекції: "Шевченківські дні української еміграції". Місце проведення: Сумська обласна універсальна наукова біліотека, зала 303. Початок: 14.00

Вийшов 3-4 номер часопису "Українська державність" за 2025 рік

14-02-2026

Зміст Світлана Чорна. Історія про те, як вигравати битви  Науковий центр української державності імені професора Володимира Кульчицького Національної академії правових наук України  Дмитро Гордієнкою Перший історик...