Останні роки Олександра Олеся* були тяжкими.
Гітлер розчленовує Чехословаччину, яка прихистила поета. Угорські фашисти в крові затопили проголошену державність Карпатської України. У вересні 1939 р. спалахнула Друга світова війна. Поета не покидають тривожні думи про сина Олега — активного учасника руху Опору. Восени 1941 р. юнак побував у Києві, мріючи про відновлення української державності. Та боротьба була нерівною: нацисти схопили Олега Ольжича і в червні 1944 р. закатували в концтаборі Заксенгаузен. Так передчасно обірвалося життя відомого вченого-археолога і талановитого поета. 22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича. Похований на Ольшанському кладовищі в Празі.
______________________________________
*Олекса́ндр Іва́нович Канди́ба (*23 листопада (5 грудня) 1878, Білопілля, Сумщина — †22 липня 1944, Прага, Чехія) — український письменник, поет, драматург, представник символізму. Свої твори публікував під псевдонімом Олександр Олесь.
***
Однаково: більше не жити -
Умерти чи край свій лишити;
Чужина - могила, чужина - труна,
Пустеля безплідна, холодна, нудна.
Щасливий є той, хто на полі в бою
Вирішує сміливо долю свою,
Впаде - як на небі блискуча зоря,
Щоб жити у струнах співця-кобзаря.
Лежить він на рідному полі віки,
Шумлять над ним трави і квітнуть квітки.
Він бачить, як правнук за плугом іде,
Як повно буяє життя молоде.
Чужина - могила, чужина - труна,
Душа на чужині, як чайка сумна -
Літає і квилить в сльозах без гнізда:
Навік його змила бурхлива вода.
1927
Фото
Редакція Сумського історичного порталу дякує п. Тетяні Голуб за надані копії світлин.
![Похорон Олександра Олеся [Виставка фото до 70 роковин смерті поета]](/media/k2/items/cache/0d4be46703e4caec7901c928d2f5e122_L.jpg)
