Заняття провела Оксана Лукаш — майстриня, майстер виробничого навчання КЗ Сумської обласної ради «Глухівське вище професійне училище». Про особливості пряничних традицій Охтирщини та Путивльщини розповіла її колега Ольга Гридякіна.
Кулінарна спадщина — частина історії регіону
Традиційна кухня є важливим джерелом знань про повсякденне життя українців. Родинні рецепти, способи приготування страв і солодощів, особливості їхнього оздоблення передавалися між поколіннями та ставали частиною культурної самобутності окремих місцевостей. Пряникарство поєднує кулінарну майстерність із народними звичаями та святковою культурою. Виготовлення пряників передбачає не лише дотримання рецептури, а й увагу до форми, смаку та оздоблення виробів.
Під час зустрічі діти власноруч створювали українські пряники й дізнавалися про кулінарні традиції різних частин Сумщини. Розповіді про Охтирщину та Путивльщину дали змогу поглянути на регіональну спадщину через знайомі й водночас особливі елементи побутової культури.
Такі практичні заняття допомагають зберігати знання про традиції та передавати їх молодшому поколінню не лише через книжки й музейні експозиції, а й через особистий досвід.
Від Гетьманської столиці до сучасного культурного простору
Глухів посідає особливе місце в історії Сумщини. У XVIII столітті місто було гетьманською столицею та важливим політичним, адміністративним і культурним центром Гетьманщини. Сьогодні звернення до історії, народних ремесел і традицій повсякденного життя допомагає по-новому осмислювати культурну спадщину регіону.
Майстер-клас став черговою активністю етнохабу «Гетьманська Глухівщина», керівниця якого — доктор педагогічних наук, професор Віра Курок. Раніше тут проводили заняття з виготовлення вовняних сердечок, української вибійки та традиційної ляльки Подорожниці.
Різноманітність цих заходів демонструє, як народні ремесла, кулінарні звичаї та інші культурні практики можуть ставати частиною сучасної освіти й краєзнавчої роботи. Збереження таких традицій особливо важливе для громад Сумщини, адже культурна спадщина допомагає підтримувати історичну пам’ять, місцеву ідентичність і зв’язок між поколіннями.
Діяльність етнохабу «Гетьманська Глухівщина» відбувається в межах проєкту «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції», який у 2026 році реалізує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура. Регіони», лот 2 «Реінтеграція культурою».
