Центр дослідження визвольного руху вирішив шукати інформацію про репресованих чи закатованих у 30-50-ті роки родичів.
Центр працює не на порожньому місці. Його очолює Володимир В’ятрович – історик і екс-керівник архіву СБУ і перший з тих, хто почав процес оприлюднення секретних документів. Після приходу на посаду президента Віктора Януковича його звільнили. Але В’ятрович продовжує справу – вже як громадський активіст. Разом з колегами він створює практичний посібник по пошуку репресованих людей. Книга готується до друку, але поради істориків можна використовувати вже зараз.
З 1941 року, коли його арештували, і до 1964, коли поштою надіслали свідоцтво про смерть, сім’я взагалі не знала про Володимира нічого. Єдиним поясненням стали мемуари його колеги, письменника Юрія Смолича. Його версія про те, що Свідзінський помер під час бомбардування німецькими літаками «жила» аж до середини 90-х. Тільки тоді історики, після робіт з архівними документами СБУ, дійшли висновку – письменника,разом з іншими репресованими просто спалили НКВДсти в хліву під Харковом.
Тож докопатися до істини можна.
Володимир В’ятрович каже – в Україні є відкрита база – сайт “Реабілітовані історією“. В ньому 92 тисячі прізвищ. Під кожне створений профайл – де, коли народився, чим займався, за що репресували, хто і як виніс вирок і як його виконали.
На цьому сайті можна знайти навіть фотокартки окремих репресованих
Якщо пошук в Інтернеті не дав результату В’ятрович радить подавати письмову заяву в регіональне управління СБУ чи МВС. В кожному з них є архіви. За місцем народження і місцем арешту людини вони можуть знайти інформацію навіть якщо загинула вона зовсім в інші області чи навіть країні. Тут же повинні надати інформацію про розкуркулених і депортованих українців.
Ваш прадід насправді міг і не загинути під час Другої Світової, а опинитися серед числа розстріляних НКВД
В Росії є сильніша Інтернет-база. Це «Жертви політичного терору в СРСР» та сталінські списки.
Також, в Головному інформаційно-аналітичному центрі Міністерства внутрішніх справ Росії міститься інформація про всіх громадян Радянського Союзу, котрих арештували чи засудили. Запит можна надсилати і їм.
Як правильно оформити запит?
Він повинен містити:
– прізвище, ім’я, по батькові (найменування) запитувача, поштову адресу, адресу електронної пошти або номер телефону (якщо такий є);
– назву та адресу установи, куди звертається заявник;
– суть звернення, в якому подається максимально повний опис наявної інформації. Основою пошуку є повне прізвище, ім’я та по-батькові родича, повна дата та місце народження. Якщо Вам відомі інші факти з біографії, то обов’язково вкажіть їх, це може суттєво полегшити та пришвидшити пошук інформації — дата та місце арешту чи винесення вироку, назва органу, який виніс рішення, місця відбування покарань, подальша доля, місце поховання тощо);
– прохання надати наявну у відповідача інформацію у формі архівної довідки, можливість ознайомитися з наявними матеріалами тощо;
– в разі відсутності інформації прохання вказати адреси інших установ, де може знаходитися інформація;
– підпис і дату (за умови подання письмового запиту).
Надсилати його можна поштою або ж принести самому. В Україні відмовити в наданні такої інформації за законом Вам не можуть. Відповідь повинна прийти протягом 30 днів.
Як можна допомогти
Є власні ідеї і пропозиції з цього приводу? Надсилайте їх на скриньку Центру –dostup@cdvr.org.ua“>dostup@cdvr.org.ua. Прийматимуть пропозиції для своєї книги там до 5 листопада.
Сюди ж можна надсилати свої запитання чи просити допомоги по пошуку родичів.
Джерело тут.
