Володимир В’ятрович, який у 2008—2010 роках провів масове розсекречення архівів КГБ, презентував у Києві свою нову книгу «Історія з грифом “Секретно”». Про видання розповідали її герої, а раніше — фігуранти засекречених справ — керівник Норильського повстання в ГУЛАГу Степан Семенюк, відомі дисиденти та політв’язні Євген Сверстюк та Василь Овсієнко.
Центр досліджень визвольного руху, Мистецька агенція «Наш формат» та сайт ТСН.ua 14 листопада в книгарні «Є» презентували нову книгу Володимира В’ятровича — «Історія з грифом “Секретно”. Таємниці українського минулого з архівів КГБ».
Володимир В’ятрович розповів: «Саме для того, аби ми нічого не вчилися в минулого, нам забороняли його пам’ятати в радянські часи. Сюжети, розказані в цій книзі, були історією з грифом «Секретно», якої не мав знати ніхто. Це вирвані сторінки з нашої історії, уроки, які мали залишитися невивченими. Але сьогодні не 1930-ті, не 1950-ті і навіть не 1970-ті, коли такі методи були ефективними».
Автор зазначив, що ця книга — це відповідь владі на спроби закрити доступ до архівів і тиск на істориків (минулого року колегу В’ятровича Руслана Забілого СБУ допитувала 14,5 годин з приводу його досліджень і конфіскувала комп’ютер із науковими працями та копіями архівних історичних документів). «Ми маємо значно більше можливостей відстояти своє право на правду про минуле, як і право на нормальне майбутнє: не тільки не контрольовані ніким нові інструменти, але й унікальний досвід наших попередників. Людей, що ставали на боротьбу з режимом у значно важчих умовах і перемагали його. Про них, опираючись на історичні документи, я спробував розповісти у своїй книзі», — розповів історик.
Колишні політв’язні — повстанець Степан Семенюк, один із керівників Норильського повстання, яке стало поштовхом до краху ГУЛАГу, відомі громадські діячі, дисиденти та політв’язні Євген Сверстюк та Василь Овсієнко — підтримали тезу автора книги.
«Перша умова позбутися кайданів — відважитися бути вільним. Ми здобували волю зі зброєю, потім — у таборах. У Росії більше видано історії про табори, ніж в Україні. Хоча в таборах, де мені довелося перебувати (а я від Чити по Норильськ, Володимирський централ, Воркуту та багато інших проїхав), більшість в’язнів були українці. Частину цієї історії намагаються відібрати. І в тому заслуга автора книги, що він наближає нам цю історію», — зазначає Степан Семенюк.
Василь Овсієнко відзначив: «Дякую за цю книжку! Під час розсекречення, яке було всього два роки, пройшло стільки документів, що сховати ще раз правду про ці події не вийде. І ця книга — ще одне із таких вікон, через які проходить інформація».
Євген Сверстюк підкреслив: «Якщо ти був не заляканий, кагебісти почувалися дуже незатишно. Тому я хотів би побажати автору продовження досліджень про боротьбу на полі моралі і права, бо саме на цьому полі була можлива перемога».
«Я сприйняв цю книжку як спалах української національної свідомості. Не було її — якась частина нашої пам’яті не працювала, зараз вона запрацювала знову», — підкреслив Олександр Сугоняко, президент Української асоціації банків. І додав: «Степан Семенюк сказав, що нашою зброєю була правда. Що вдалося В’ятровичу? В нас є багато патріотів, які люблять правду якимись кусочками. А для того, щоб правда була зброєю, треба її не боятися, треба описувати її такою, як вона є. І це вдалося автору».
Орест Сохар, редактор рубрики «Погляди» сайту ТСН.ua, підкреслив: «Сьогодні ще дуже мало таких текстів, таких історичних розслідувань, і це викликає великий попит читацької авдиторії».
Сюжет книги побудований на протистоянні СРСР та українського народу. Проте це не історія війни системи і руху, а історії людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби.
Прес-центр Центру досліджень визвольного руху
history@cdvr.org.ua” target=”_blank” style=”outline-style:none;outline-width:initial;outline-color:initial”>history@cdvr.org.ua
тел./факс: +380 32 247-45-22,+380 63 628-68-69
