Видатний історик, письменник, науковець, член Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки журналістів України, найвідоміший дослідник історії Конотопщини – так стисло можна описати життя й діяльність Шаміля Муламовича Акічева.
Він народився 28 вересня 1951 року в місті Чебаркуль Челябінської області. Дитинство пройшло у переїздах в Пермській, Південно-Сахалінських областях. Сімʼя переїхала до Конотопу в 1962 році. За національністю Шаміль Муламович – татарин, тому себе називає татарським сином українського народу. Дитячим захопленням юнака були історія та географія, мріяв стати археологом. Зрештою, задумане втілилося у реальність через численні дослідницькі роботи та створені ним історико-краєзнавчі публікації.
Шаміль Муламович Акічев закінчив денне відділення історичного факультету Пермського державного університету в 1976 році. Брав активну участь в археологічних експедиціях на Уралі та Криму, проходив практику в архівах і музеях Пермської області. Після цього він повертається до Конотопа і починає працювати спочатку екскурсоводом Конотопського бюро подорожей та екскурсій, а згодом – присвячує 25 років вчителюванню. Викладав історію та основи правознавства у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів у селі Чорноплатове Конотопського району. Колишні учні й досі згадують свого наставника теплим словом.
Займатися краєзнавством Шаміль Акічев почав з 1976 року. На життєвому шляху його завжди підтримує дружина Ніна Акічева, а також діти: син Андрій та дочка Марина, і двоє прекрасних онуків – Надійка та Карім.
Проводячи дослідницькі роботи, Ш. М. Акічев надає консультації краєзнавцям, музейникам та науковцям України. Крім того, він є учасником Всеукраїнських та Міжнародних конференцій та автором понад 650 історико-краєзнавчих публікацій. Є одним зі співавторів першого комплексного дослідження історії Конотопщини «Конотопщина: час, події, долі». За плідну, клопітку працю здобув титул “Почесного члена Всеукраїнської спілки краєзнавців”, отримав премію ім.Олександра Лазаревського. Два десятиліття працював науковим співробітником Конотопського міського краєзнавчого музею імені О. М. Лазаревського і лише в переддень поважного ювілею вийшов на заслужений відпочинок.
Незважаючи на зміну статусу, ювіляр наповнений планами і не зупиняється на досягнутому. Щиро зичимо йому здоров`я і наснаги у здійсненні всіх його задумів.
