У ці листопадові дні 318 років тому – в 1708-му, після знищення Батурина московськими військами, саме Глухів став новим адміністративно-політичним центром козацької держави. Тут було обрано гетьманом Івана Скоропадського, із діяльністю якого пов’язані важливі процеси розвитку регіону, формування його архітектурної спадщини та збереження традицій української державності.
У 2026 році виповнюється 380 років від дня народження Івана Скоропадського (1646–1722) та 318 років від його обрання гетьманом 6 (17) листопада 1708 року. Ці історичні дати набувають особливого значення в контексті сучасних досліджень і цифрового збереження культурної спадщини Сумщини.
Зокрема, у межах проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR», реалізованого у 2026 році Глухівським національним педагогічним університетом імені Олександра Довженка в межах конкурсної програми «Культурна спадщина», Лот 1 «Диджиталізація» за підтримки Українського культурного фонду, створено цифрові моделі пам’яток історії та архітектури півночі Сумської області, а також реконструкції окремих втрачених споруд Гамаліївського монастиря – визначного історико-культурного комплексу, безпосередньо пов’язаного з родиною Скоропадських.
Одним із найбільш показових результатів стало створення цифрового образу гетьмана Івана Скоропадського з використанням технології доповненої реальності (AR). Завдяки цьому історична постать постає у форматі візуалізованої розповіді про Гамаліївський монастир, його архітектуру та місце в історії Гетьманщини.
Відеодемонстрація цифрового образу Івана Скоропадського: https://www.facebook.com/reel/1007175619082495
Глухівська рада 1708 року та зміна політичного становища Гетьманщини
Події осені 1708 року стали переломними в історії Української козацької держави. В умовах Великої Північної війни 1700–1721 років гетьман Іван Мазепа здійснив спробу змінити зовнішньополітичну орієнтацію Гетьманщини, уклавши союз зі шведським королем Карлом XII.
Перехід Мазепи на бік Швеції зумовив масштабні репресивні заходи з боку московського царя Петра І. Найбільш трагічним їх проявом стало знищення Батурина 2 (13) листопада 1708 року військами Олександра Меншикова. Руйнування гетьманської резиденції та загибель її захисників і цивільного населення стали однією з найтрагічніших подій української історії початку XVIII століття.
У цих обставинах московське керівництво ініціювало обрання нового гетьмана, яке відбулося 6 (17) листопада 1708 року в Глухові. Гетьманську булаву отримав 62-річний стародубський полковник Іван Скоропадський, представник козацької старшини, який мав значний адміністративний і дипломатичний досвід.
Важливо враховувати, що рада проходила під контролем Петра І, за присутності московських військ, а склад її учасників був обмеженим. Тому вибори гетьмана слід розглядати в контексті посилення московського втручання у внутрішньополітичне життя Гетьманщини та поступового обмеження її автономних прав.
Водночас перенесення гетьманської резиденції до Глухова мало довготривалі історичні наслідки. Місто стало важливим центром політичного управління, військово-адміністративної діяльності, дипломатичних контактів та розвитку української культури. Саме від 1708 року розпочинається так званий Глухівський період Гетьманщини, який охоплює значну частину XVIII століття.
Територія сучасної Сумщини у політичному просторі Гетьманщини
Хоча Сумська область як адміністративно-територіальна одиниця була утворена лише у 1939 році, території, які нині входять до її складу, відігравали важливу роль у політичному, військовому, господарському та культурному житті українських земель XVII–XVIII століть. Їхній історичний розвиток не був однорідним. Північна частина сучасної Сумщини, передусім Глухівщина та Кролевеччина, була тісно пов’язана з адміністративною системою Лівобережної Гетьманщини, тоді як Суми, Охтирка та низка південніших територій розвивалися в іншому адміністративно-політичному середовищі — Слобідської України.
Саме тому дослідження спадщини Гетьманщини на території сучасної Сумської області потребує врахування історичних кордонів, полкового устрою та специфіки регіональних процесів.
Особливе місце посідав Глухів, який після 1708 року набув статусу гетьманської столиці. Упродовж XVIII століття місто стало центром діяльності гетьманської адміністрації, Генеральної військової канцелярії, Генерального військового суду та інших управлінських установ. Згодом у Глухові діяли Перша та Друга Малоросійські колегії, які стали важливими інструментами імперської інтеграції та поступової ліквідації автономного устрою Гетьманщини.
З містом пов’язана діяльність Івана Скоропадського, Данила Апостола, Кирила Розумовського, представників генеральної старшини, українського духовенства й культурних діячів. Важливою складовою культурного життя стало функціонування Глухівської співацької школи, заснованої 1738 року, діяльність якої пов’язана з історією професійної музичної освіти в Україні.
Таким чином, сучасна північна Сумщина зберігає матеріальні та нематеріальні свідчення важливого етапу розвитку української державності, коли Глухів був одним із головних політичних і культурних центрів українських земель.
Іван Скоропадський: політична діяльність, автономістські прагнення та меценатство
Іван Скоропадський народився 1646 року в Умані. Після переселення на Лівобережжя він зробив тривалу кар’єру в козацькій адміністрації. Майбутній гетьман обіймав посади чернігівського полкового писаря, генерального бунчужного, генерального осавула, а з 1706 року – стародубського полковника. Він належав до кола впливової козацької старшини та мав досвід дипломатичних доручень за гетьманування Івана Самойловича й Івана Мазепи.
Гетьманування І. Скоропадського (1708–1722) в Глухові припало на період системного обмеження політичної автономії Гетьманщини. У 1709 році, після Полтавської битви, царський уряд посилив контроль над українськими адміністративними установами. У Глухові розмістився царський резидент Андрій Ізмайлов, завданням якого було спостереження за діяльністю гетьмана та його оточення.
Поступово розширювалося втручання російської влади у військову, фінансову та кадрову політику Гетьманщини. Попри ці обмеження, Скоропадський намагався відстоювати традиційні права козацької держави, зокрема адміністративні повноваження гетьмана та автономні засади діяльності українських установ. Його політична діяльність характеризувалася пошуком компромісів, що було зумовлено складними воєнними обставинами та неспівмірністю політичних і військових можливостей сторін.
Окремим напрямом його діяльності стало церковне меценатство. Гетьман і його дружина Анастасія Скоропадська підтримували релігійні установи, сприяли монастирському будівництву та розвитку сакрального мистецтва. Найвиразнішим матеріальним свідченням цієї діяльності на території сучасної Сумської області є Гамаліївський Харлампіїв монастир поблизу Шостки.
Гамаліївський монастир як пам’ятка архітектури та історії гетьманської родини Скоропадських
Гамаліївський монастир належить до найцінніших пам’яток історико-архітектурної спадщини Сумщини та є важливим джерелом вивчення сакральної архітектури доби українського бароко. Формування монастирського комплексу розпочалося на початку XVIII століття. Його заснування пов’язане з діяльністю генерального осавула Антона Гамалії, який 1702 року спорудив дерев’яну церкву святого Харлампія.
Подальший розвиток обителі відбувався за активної участі гетьманської родини Скоропадських. Особливо важливу роль відіграла Анастасія Скоропадська, завдяки підтримці якої 1713 року монастир отримав новий імпульс розвитку. Іван Скоропадський виступав покровителем обителі та сприяв її розбудові.
Упродовж XVIII століття сформувався монументальний архітектурний ансамбль, до складу якого входили собор Різдва Богородиці, Харлампіївська церква, монастирські келії, оборонні мури та вежі.
Комплекс поєднував функції релігійного осередку, монастирського господарства та укріпленого архітектурного ансамблю. Його будівлі, які постали а результаті реалізації проєктів протягом 2025-2026 рр., відображають характерні риси української сакральної архітектури XVIII століття, зокрема використання барокових композиційних принципів, монументальних об’ємів та декоративного оформлення.
3D-моделі, створені ході проєкту, можна переглянути тут: https://sketchfab.com/gnpu
Гамаліївський монастир набув особливого меморіального значення після смерті Івана Скоропадського 1722 року. Гетьмана поховали у Харлампіївській церкві, яка стала родинною усипальницею. Тут була похована й Анастасія Скоропадська, яка померла 1729 року. Отже, монастирський комплекс є не лише архітектурною пам’яткою, а й важливим місцем історичної пам’яті, безпосередньо пов’язаним із політичною елітою Гетьманщини.
Упродовж XX століття комплекс зазнав суттєвих втрат унаслідок закриття монастиря, зміни функціонального призначення будівель, перебудов та руйнування окремих споруд. Збережені будівлі й історичні матеріали мають значну цінність для дослідження розвитку монастирського ансамблю, реставрації та реконструкції його втрачених архітектурних складових.
Цифрові матеріали про Гамаліївський монастир доступні за адресою:
Цифрова реконструкція Гамаліївського монастиря: поєднання історичного дослідження та технологій 3D і AR
У 2026 році Гамаліївський монастир став одним із центральних об’єктів проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR».
Проєкт розпочався влітку 2026 року як продовження ініціативи 2025 року «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам’яток історії й архітектури». Його реалізацію забезпечували фахівці Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка у співпраці з Національним заповідником «Глухів» та фахівцями з цифрового моделювання за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Важливим напрямом роботи стало цифрове відтворення втрачених споруд Гамаліївського монастиря та використання раніше створених 3D-моделей для формування інтерактивної реконструкції історичного архітектурного середовища XVIII століття.
Для цього було застосовано технології тривимірного моделювання та доповненої реальності (Augmented Reality, AR). На відміну від традиційних графічних реконструкцій, AR дозволяє поєднувати візуалізацію історичних об’єктів із реальним простором, створюючи інтерактивне середовище для ознайомлення з пам’ятками.
У межах проєкту оцифровано та реконструйовано окремі компоненти монастирського ансамблю, зокрема надбрамну вежу-дзвіницю, монастирські келії, Харлампіївську церкву, собор Різдва Богородиці й оборонний мур.
3D-моделі, створені ході проєкту, можна переглянути тут: https://sketchfab.com/gnpu
Ці цифрові моделі дозволяють унаочнити історичний вигляд комплексу та показати взаємне розташування споруд. Особливу увагу приділено інтерпретації історичних джерел, архітектурних особливостей і композиції монастирського ансамблю.
Водночас необхідно розрізняти цифрову фіксацію збережених пам’яток та наукову реконструкцію втрачених споруд. Якщо 3D-сканування відтворює наявний стан об’єкта на основі вимірювань, то реконструкція спирається на сукупність історичних джерел і дослідницьких припущень.
Тому ступінь достовірності окремих реконструйованих елементів може відрізнятися залежно від повноти джерельної бази. Саме такий підхід дає змогу розглядати цифрові реконструкції не тільки як засіб популяризації спадщини, а і як інструмент історико-архітектурного аналізу.
Цифровий образ Івана Скоропадського як новий спосіб репрезентації історичної постаті
Одним із найоригінальніших результатів проєкту стало створення цифрового образу Івана Скоропадського з використанням технології доповненої реальності. Завдяки AR гетьман постає у вигляді віртуального історичного персонажа, який розповідає про Гамаліївський монастир, його заснування, розбудову та значення для родини Скоропадських.
Цифрова візуалізація дозволяє поєднати історичний наратив із тривимірним відтворенням архітектурного середовища. Такий формат має значний потенціал у музейній комунікації, історичній освіті та культурному туризмі, оскільки сприяє емоційному залученню аудиторії та формуванню цілісного уявлення про минуле.
При цьому важливо наголосити, що цифровий образ гетьмана є сучасною інтерпретацією, а не автентичним відтворенням його зовнішності, голосу чи конкретного історичного виступу.
З наукового погляду подібні рішення доцільно розглядати як інструмент публічної історії та цифрової історичної комунікації, який використовує історичні знання для створення доступних інтерактивних форматів. У цьому контексті цифровий персонаж Івана Скоропадського виступає своєрідним посередником між історичним дослідженням і сучасним відвідувачем.
Демонстрацію AR-образу гетьмана можна переглянути за адресою:
Більше матеріалів про цифрове відтворення пам’яток і використання AR розміщено на офіційній Facebook-сторінці проєкту:
Цифрова спадщина Сумщини: результати проєкту 2026 року
Значення реалізованої ініціативи виходить за межі окремого монастирського комплексу чи території Глухівської громади.
У 2026 році роботи з цифрового документування охопили історико-архітектурні пам’ятки Глухова, Полошок, Воронежа та Пирогівки. Фахівці здійснили лазерне сканування десяти існуючих пам’яток архітектури та підготували цифрові моделі, які відображають їхній сучасний стан.
Серед об’єктів – Вознесенська церква, Башта водогону, будинок Кочубеїв, будівля колишньої поштово-телеграфної контори у Глухові, храми у Полошках, Воронежі та Пирогівці.
Додатково створено п’ять цифрових реконструкцій втрачених архітектурних об’єктів, пов’язаних з історичною спадщиною регіону. Загалом у межах проєкту 2026 року підготовлено 15 цифрових моделей пам’яток історії та архітектури.
Результати представлені у цифровій колекції на спеціалізованій платформі https://sketchfab.com/gnpu, де користувачі можуть ознайомитися з історичними відомостями, тривимірними моделями та віртуальними турами.
Цифрова колекція доступна за адресою: https://hlukhivspadok.gnpu.edu.ua/czyfrova-kolekcziya/
Важливою складовою проєкту стала публічна презентація його результатів. У жовтні 2026 року тематичні заходи відбулися у Чернігові, Ніжині та Шостці. Під час презентацій було продемонстровано можливості лазерного 3D-сканування, створення цифрових копій пам’яток, історико-архітектурного моделювання та використання доповненої реальності.
Окрему увагу приділено використанню цифрових моделей у навчальному процесі, музейній роботі та діяльності закладів культури. Для територіальних громад Сумщини реалізований досвід є важливим прикладом міжінституційної співпраці науковців, освітян, музейників і фахівців з цифрових технологій.
Наукове та суспільне значення цифровізації культурної спадщини прикордонної Сумщини
В умовах повномасштабної російсько-української війни збереження культурної спадщини Сумщини набуває особливої актуальності. Географічне розташування значної частини пам’яток поблизу державного кордону з Російською Федерацією створює постійні ризики їх пошкодження або втрати внаслідок обстрілів та інших воєнних дій.
У таких умовах цифрова фіксація історико-архітектурних об’єктів виконує низку важливих функцій.
По-перше, документальну. Створені тривимірні моделі фіксують геометричні параметри будівель, особливості конструкцій і декоративних елементів, що може бути використано для подальших наукових досліджень.
По-друге, реставраційну. Цифрові дані можуть слугувати додатковою джерельною основою для підготовки реставраційних проєктів, аналізу пошкоджень та відновлення окремих архітектурних елементів.
По-третє, освітню. Віртуальні тури, 3D-моделі та AR-реконструкції дозволяють використовувати історико-культурну спадщину регіону у формальній і неформальній освіті, зокрема в умовах дистанційного навчання.
По-четверте, меморіальну. Цифрові моделі сприяють збереженню історичної пам’яті про пам’ятки, їхніх творців і пов’язані з ними історичні події.
По-п’яте, комунікативну. Відкриті цифрові ресурси забезпечують ширший доступ до регіональної спадщини та створюють можливості для взаємодії науковців, музейних установ, освітніх закладів і громадськості.
Особливого значення набуває використання таких технологій для збереження історичної спадщини невеликих населених пунктів Сумської області, де культурні пам’ятки нерідко залишаються недостатньо дослідженими або маловідомими широкій аудиторії. У цьому контексті досвід цифровізації пам’яток Глухівщини та Шосткинщини може бути використаний як методична основа для подальших дослідницьких і пам’яткоохоронних ініціатив у межах усієї області.
Таким чином, 380-річчя від дня народження Івана Скоропадського є важливою датою не лише в історії Глухова, а й у контексті вивчення історико-культурної спадщини сучасної Сумщини. Обрання Скоропадського гетьманом у листопаді 1708 року започаткувало новий етап політичного розвитку Гетьманщини, пов’язаний із функціонуванням Глухова як гетьманської столиці. Гамаліївський монастир поблизу Шостки став одним із найважливіших матеріальних свідчень діяльності родини Скоропадських і розвитку української сакральної архітектури XVIII століття.
Реалізація у 2026 році проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» продемонструвала нові можливості дослідження, цифрового документування та популяризації цих історичних пам’яток.
Створення цифрового образу Івана Скоропадського в доповненій реальності стало символічним поєднанням історичної пам’яті та сучасних технологій, а цифрова реконструкція Гамаліївського монастиря — практичним прикладом використання 3D-моделювання для відтворення архітектурного середовища минулого.
Для Сумщини, яка сьогодні перебуває в умовах воєнних загроз, такі ініціативи мають не лише наукову та культурно-освітню, а й стратегічну пам’яткоохоронну цінність.
Вони формують цифрову основу для майбутніх досліджень, реставраційних робіт, освітніх програм та збереження історичної пам’яті регіону.
Електронні ресурси проєкту
Офіційний сайт: https://hlukhivspadok.gnpu.edu.ua/
Цифрова колекція пам’яток історії та архітектури: https://hlukhivspadok.gnpu.edu.ua/czyfrova-kolekcziya/
Портал 3D-моделей: https://sketchfab.com/gnpu
Гамаліївський монастир — історична довідка, 3D-модель і віртуальний тур: https://hlukhivspadok.gnpu.edu.ua/czyfrova-kolekcziya/kompleks-budivel-monastyrya-v-s-gamaliyivka/
Facebook-сторінка проєкту: https://www.facebook.com/hlukhiv.heritage/
Відеодемонстрація AR-образу Івана Скоропадського: https://www.facebook.com/reel/1007175619082495
Відеоматеріали про цифрове збереження спадщини:
