Презентаційні воркшопи були присвячені проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR». Його мета — документування архітектурних пам’яток, відтворення втрачених об’єктів і розширення можливостей використання цифрових технологій у музейній, освітній та дослідницькій діяльності.
Координатор проєкту, доктор педагогічних наук, доцент Андрій Гриценко представив результати лазерного сканування, здійсненого фахівцями київської компанії ScanyWell. Цифрове документування охопило десять пам’яток історії та архітектури в Глухові, Полошках, Воронежі та Пирогівці. Отримані дані дають змогу створювати деталізовані тривимірні моделі споруд, фіксувати їхні архітектурні особливості та формувати цифрову основу для подальших досліджень.
Важливим напрямом роботи стало віртуальне відтворення втрачених пам’яток. Архітектор та урбаніст із Сум Ігор Титаренко презентував 3D-моделі п’яти зруйнованих споруд, серед яких — церкви у Сварковому та Сопичі. Такі реконструкції мають особливе значення для дослідження архітектурної спадщини, адже дають змогу візуалізувати об’єкти, що не збереглися до нашого часу, на основі доступних історичних та архітектурних матеріалів.
Окрему увагу учасників привернули інтерактивні картки з технологією доповненої реальності (AR), які представила менеджерка з реалізації та моніторингу проєкту, доктор педагогічних наук, професор Наталія Ткаченко. За допомогою смартфона користувачі можуть побачити цифрове зображення гетьмана Івана Скоропадського, а також переглянути тривимірні моделі чотирьох інших споруд Гамаліївського монастиря.
Практичні можливості використання 3D-моделей і доповненої реальності в музейній та освітній діяльності висвітлила Людмила Артемова, завідувачка науково-дослідного відділу Національного заповідника «Глухів». До обговорення також долучилася генеральна директорка заповідника, кандидат історичних наук Ірина Мошик.
Застосування цифрових технологій у сфері охорони культурної спадщини відповідає сучасним тенденціям документування та популяризації історичних пам’яток. Тривимірні моделі можуть використовуватися для наукових досліджень, створення віртуальних екскурсій, підготовки навчальних матеріалів і представлення культурних об’єктів широкій аудиторії. Особливо актуальними ці можливості є для пам’яток, доступ до яких обмежений або які перебувають під загрозою пошкодження чи руйнування.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду. У межах його етапу 2026 року створено 15 цифрових 3D-моделей: десять наявних пам’яток у Глухові, Полошках Глухівської громади, Воронежі та Пирогівці Шосткинської громади, а також п’ять втрачених історичних об’єктів. Таким чином, цифрове документування охоплює не лише пам’ятки Глухівщини, а й архітектурні об’єкти інших населених пунктів півночі Сумської області.
Ця ініціатива продовжує роботу, розпочату 2025 року в межах проєкту «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам’яток історії й архітектури», спрямованого на створення цифрових моделей і віртуальних турів історичних споруд Глухова та Гамаліївки. Новий етап розширює географію цифрового документування й формує додаткові можливості для збереження історичної пам’яті регіону.
Ознайомитися з оприлюдненими 3D-моделями та віртуальними турами можна на цифровій платформі «Глухівщина крізь століття»: https://hlukhivspadok.gnpu.edu.ua/
