Сумщина має унікальну історико-культурну спадщину, значна частина якої пов’язана з прикордонними територіями та історією Гетьманщини. Серед таких пам’яток: старовинні храми, монастирі, садиби та громадські споруди, які формували культурний ландшафт регіону протягом століть.

Водночас після початку повномасштабної російської агресії багато з них опинилися в зоні безпосередньої воєнної небезпеки. Миколаївська церква у Сварковому — один із таких прикладів.

Свідок доби Гетьманщини

Сваркове – одне з історичних сіл півночі Сумщини, заснованих на початку XVI ст. Його минуле тісно пов’язане з добою Гетьманщини, а одна з найважливіших архітектурних пам’яток села – Миколаївська церква – безпосередньо пов’язана з відомим представником козацької старшини Яковом Марковичем. Мурований храм споруджували у 1743–1757 роках коштом генерального підскарбія Якова Андрійовича Марковича (1696–1770), власника маєтку у Сварковому.

Маркович був одним із найосвіченіших представників козацької старшини XVIII століття. Він навчався у Києво-Могилянській академії, володів кількома мовами, а його багаторічний «Щоденник» став одним із цінних джерел для вивчення історії Гетьманщини. Церква була частиною маєткового комплексу Марковичів та стала архітектурною домінантою Сваркового.

У жовтні 2026 року виповнюється 330 років від дня народження Якова Марковича, тому історія храму набуває ще одного символічного виміру — через нього сучасники можуть побачити матеріальний слід епохи, яку сьогодні досліджують за архівними документами та історичними джерелами.

Майже три століття змін

Старовинний храм неодноразово ремонтували та перебудовували. Як дослідив науковий співробітник Національного заповідника «Глухів» та аспірант кафедри історії, правознавства та методики навчання Глухівського педуніверситету Олександр Мірошниченко, в Державному архіві Чернігівської області збереглися документи про ремонт Миколаївської церкви у 1812–1813 роках. У 1820-х роках із західного боку храму прибудували притвор із невисокою двоярусною дзвіницею в ампірному стилі.

Архівні документи дозволяють відтворити й окремі деталі давнього вигляду церкви. Зокрема, на початку XIX століття її дах був покритий ґонтом — дерев’яними дощечками. Пізніше дерев’яну покрівлю замінили на металеву, не пізніше 1950-х років.

Сучасний вигляд храму також є результатом пізніших відновлювальних робіт: останній великий ремонт церкви завершили у 1998 році, а дзвіниці — у 2010-му. Таким чином, перед нами не просто споруда XVIII століття. Це своєрідний архітектурний літопис, у якому відображені різні історичні періоди.

Коли війна наближається до пам’ятки

Сьогодні до історичної цінності церкви додається ще одна обставина — її розташування. Сваркове знаходиться в прикордонній частині Сумщини та входить до Шалигинської селищної громади. Після початку повномасштабного вторгнення село опинилося в зоні постійної воєнної небезпеки. Відкриті джерела не дають підстав стверджувати, що Миколаївська церква безпосередньо зазнала влучання російських військ. Проте це не означає відсутності загрози для пам’ятки.

Сваркове вже ставало мішенню російських атак. 30 серпня 2023 року село було обстріляне з реактивних систем залпового вогню «Град». Унаслідок обстрілу загинула 82-річна місцева жителька Олександра Олейниченко. 25 вересня 2026 року внаслідок удару російського безпілотника біля свого будинку загинув 69-річний мешканець села Віталій Семеха.

Для пам’ятки, яка пережила майже 270 років історії, близькість до зони бойових дій створює принципово новий ризик. Саме тому сьогодні важливо зберегти її не лише фізично, а й документально.

Сумська пам’ять переходить у цифровий простір

Миколаївська церква у Сварковому стала одним із об’єктів проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR», який у 2026 році реалізує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Проєкт зосереджений на історико-архітектурній спадщині Глухівщини, але його значення значно ширше. Адже йдеться про апробацію сучасних способів збереження культурних пам’яток прикордонної Сумщини, багато з яких сьогодні перебувають у зоні воєнного ризику.

У межах проєкту передбачено створення 15 цифрових 3D-моделей історичних об’єктів та AR-реконструкцію ансамблю Гамаліївського монастиря. Для п’яти пам’яток створюються окремі цифрові моделі. Серед них — Миколаївські церкви у Сварковому та Сопичі, Глухівська синагога, Тюремний замок у Глухові та келії Гамаліївського монастиря. Отже, дві старовинні церкви на півночі Глухівщини, розташовані непод алік українсько-російського кордону, отримають цифрових «двійників».

Як створюють цифрову копію храму?

3D-модель історичної пам’ятки — це не просто фотографія, перенесена на екран. Спочатку збираються історичні фотографії, креслення, архівні описи, дані про розміри та архітектурні особливості споруди. Потім у програмі SketchUp відтворюється геометрія храму — його об’єми, пропорції, фасади, покрівля, бані та інші елементи.

Окремий етап — текстурування. Цифровій моделі надають вигляд реальних матеріалів — цегли, штукатурки, дерева, металу. Після цього модель переноситься до Twinmotion, де формуються освітлення, оточення, матеріали та необхідні ракурси. Фінальні зображення проходять рендеринг і постобробку.

Створення моделей п’яти об’єктів здійснює сумський архітектор та фахівець із 3D-моделювання Ігор Титаренко.

У мирний час 3D-модель могла б сприйматися насамперед як сучасний спосіб представлення архітектури. В умовах війни її значення змінюється. Якщо будівлю пошкоджено, цифрова модель дозволяє зберегти інформацію про її зовнішній вигляд. У разі масштабних руйнувань вона може стати одним із джерел для майбутніх досліджень та реставраційних робіт.

Окрім того, цифрові моделі можуть використовуватися в музейній справі, освіті, наукових дослідженнях, віртуальних екскурсіях, цифрових виставках та туристичних проєктах. Для прикордонної Сумщини це особливо актуально.

Адже культурна спадщина області — це не лише окремі будівлі. Це матеріальні свідчення історії регіону, його громад, родин, культурних традицій і різних історичних епох. І якщо колись дослідники вивчатимуть, якою була культурна спадщина прикордонної Сумщини на початку XXI століття, важливими джерелами для них стануть не лише старі фотографії та архівні документи, а й створені сьогодні цифрові моделі.

Проєкт «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» реалізується Глухівським національним педагогічним університетом імені Олександра Довженка за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Більше про проєкт на сайті: https://hlukhivspadok.gnpu.edu.ua/