До цієї книги філософа Миколи Дяченка, уродженця хутора Беївець теперішнього Роменського р-ну, ввійшли написані у формі есе нариси, оповіді, спогади, в яких відображає окремі епізоди зі свого власного життя, і, зокрема, пори дитинства. У своїх розповідях він описує життя того покоління, яке зараз символічно визначають як “діти війни”. Певна увага приділяється побуту сільського життя 40-50-х рр. минулого смтоліття.
Зміст
Передмова
Слово про дитинство
Хатнє тепло
Юшка, коржики та картопля
Перші радощі і перші кривди
Ганчірка
Хатні друзі
Хатні вікна
Позахатній світ
Віють вітри
Музичні виміри життя
Ти, мамо
Прощай хутір
