Постать Юрія Липи привертала і привертає увагу фахівців різних галузей суспільного життя – істориків, літературознавців, політологів, журналістів, публіцистів, бібліографів. Його біографія, громадсько-політична діяльність, участь у збройній боротьбі за вільну Україну, літературна творчість знайшли відображення у численних публікаціях авторів як української еміграції і діаспори, так і сучасної України. Незважаючи на такий інтерес до постаті та творчості Ю. Липи, чимало сторінок його біографії потребують висвітлення й уточнення. До таких належить період Української революції 1917-1921 рр. та перший рік еміграції. Інформація про це обмежується кількома реченнями в енциклопедично-довідкових виданнях. При цьому в одних виданнях бракує інформації про службу Ю. Липи в державних відомствах УНР (Wikipedia, Енциклопедія Сучасної України), , в інших згадується служба у відділі преси та пропаганди Державного Центру Української Народної Республіки (Енциклопедія історії України). У фонді 1113 «Управління преси та інформації УНР», що зберігається у Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України, є декілька документів, які дають можливість з’ясувати окремі сторінки його біографії саме цього періоду.

По-перше, у фонді є особова справа Ю. Липи, яка містить такі документи. Заява про прийом на роботу (службу) до Міністерства преси та пропаганди (МПП) УНР від 10 лютого 1921 р. (м. Тарнів, Польща), де він вказує, що є студентом правничого факультету, мав своє видавництво в Одесі (йдеться про засноване його батьком видавництво «Народний стяг»), де побачила світ і низка його брошур (йдеться про «Союз визволення України», «Королівство Київське по проекту Бісмарка», «Носіть свої відзнаки», «Гетьман Іван Мазепа»). Декілька місяців редагував щоденну урядову газету «Вістник Одеси», був одним із двох секретарів київської газети «Україна», співробітничав з такими виданнями, як «Вільне життя», «Наше життя», «Нова Рада», «Українське слово» та ін. Писав белетристику, інформаційні статті й огляди преси. Служив перекладачем у відділі преси Головного управління Генерального штабу (ГУГШ) Армії УНР, бібліотекаром у Корпусі кордонної охорони, вів курси українознавства для старшин одеської міліції [1, арк. 1].

Далі йде наказ по МПП від 2 березня 1921 р. про призначення Ю. Липи на посаду референта-репортера при Департаменті пропаганди й інформації з 16 лютого того ж року [1, арк. 2]. У персональній картці Ю. Липа вказав таке: місце народження – Полтава (за іншими даними – Одеса або Нові Санжари Полтавської губ.); місце постійного проживання – Кам’янець (йдеться про Кам’янець-Подільський); коли народився – 1900 р.; віросповідання – православний; національність – українець; якими мовами володіє – українською; освіта – ІІ курс правничого факультету (спочатку навчався у Новоросійському університеті в Одесі, а потім у Кам’янець-Подільському державному університету); відношення до військової повинності – звільнений у зв’язку з навчанням в університеті; родинний стан – неодружений; попередня служба – редактор «Вістника Одеси» (1918), секретар газети «Україна» (Київ, 1919), перекладач закордонного відділу ГУГШ; участь у громадських інституціях – студентські та літературні організації [1, арк. 3зв – 4]. Наступні документи – посвідчення, наказ про призначення на посаду урядовця з особливих доручень при міністрові від 10 березня 1921 р. [1, арк. 6], розпорядження, накази про переведення до Департаменту пропаганди та преси від 16 липня 1921 р. та звільнення зі служби в МПП від 10 серпня того ж року, довідка директора Департаменту загальних справ Міністерства сповідань УНР від 16 травня 1921 р. про те, що Ю. Липа служив на посаді урядовця для доручень при міністрові з 25 січня по 1 квітня 1919 р. та урядовця 1-го рангу з 1 вересня по 1 листопада 1920 р. [1, арк. 5-14].

По-друге, у фонді є й інші документи, які засвідчують службу Ю. Липи у МПП. Йдеться про список співробітників міністерства. У ньому наведені такі дані: посада (на момент складання списку) – урядовець з особливих доручень VII класу; коли вступив на службу до українських державних інституцій – 25 січня 1919 р.; попередня служба – Міністерство сповідань УНР; перерви у службі – 1 квітня 1919 р. – 1 вересня 1920 р. та з 1 листопада 1920 р. по 16 лютого 1921 р.; коли почав служити в МПП – 16 лютого 1921 р.; (перша) посада – референт-редактор; утримання (платня) – 6 тис. польських марок; родинний стан – неодружений [2, арк. 1зв – 2].

Отже, з наведених вище документів фонду 1113 Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України випливає, що Юрій Липа брав активну участь у процесі державотворення періоду Української революції 1917-1921 рр. Його особиста справа та список співробітників Міністерства преси та пропаганди УНР дозволяють уточнити факти його біографії того часу. Вони містять такі цінні біографічні відомості, як дату і місце народження (хоча і неточні), освіту, редакційно-журналістську та перекладацьку діяльність, службу у державних інституціях УНР й участь у громадських організаціях. Ці дані доповнюють існуючі уявлення про ранній етап професійної та громадської діяльності Юрія Липи.

Джерела

1. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО), ф.1113, оп. 3 ос, спр. 23.
2. ЦДАВО, ф. 1113, оп. 2, спр. 152.

Опубліковано: Реформування правової системи в контексті євроінтеграційних процесів : матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (м Суми, 23–24 травня 2025 року). Суми : Сумський державний університет, 2025. С. 36-38.