Презентація відбулася в межах реалізації проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR», який здійснюється за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Захід об’єднав представників місцевого самоврядування, науковців, істориків, музейних працівників і фахівців із цифрових технологій навколо важливої проблеми — збереження унікальної історико-культурної спадщини Сумської області в умовах повномасштабної російсько-української війни.
Десять пам’яток Сумщини збережено у цифровому форматі
Координатор проєкту, доктор педагогічних наук, доцент, директор Навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Андрій Гриценко представив результати цифрової фіксації історико-архітектурних об’єктів області. Зокрема, фахівці ScanyWELL здійснили лазерне сканування десяти пам’яток, розташованих на території Глухівської та Шосткинської міських територіальних громад.
До переліку оцифрованих об’єктів увійшли історичні споруди Глухова, зокрема Вознесенська церква, водонапірна башта, будинок Кочубеїв та будівля колишньої поштово-телеграфної контори. Окрему увагу приділено пам’яткам сакральної архітектури навколишніх населених пунктів: Покровській церкві в Годунівці, Миколаївській церкві в Полошках, Михайлівській та Спасо-Преображенській церквам у Воронежі, а також Покровській церкві з дзвіницею в Пирогівці.
Завдяки застосуванню технологій лазерного сканування та тривимірного моделювання вдалося зафіксувати сучасний стан історичних будівель, їхні архітектурні особливості, пропорції та окремі конструктивні елементи. Отримані цифрові матеріали становлять цінне джерело для подальших історико-архітектурних досліджень, розроблення реставраційної документації, створення віртуальних екскурсій та інтерактивних освітніх ресурсів.
Особливої актуальності така робота набуває для прикордонної Сумщини, історична спадщина якої перебуває під постійною загрозою пошкодження та знищення внаслідок російських обстрілів.
Гамаліївський монастир: повернення втраченої архітектури
Важливим напрямом проєкту стало цифрове відтворення історичних споруд Гамаліївського монастиря — визначної пам’ятки української архітектури XVIII століття, пов’язаної з історією Гетьманщини та діяльністю гетьмана Івана Скоропадського. Цей монастирський комплекс посідає особливе місце в історико-культурній спадщині Сумщини, адже є свідченням розвитку української сакральної архітектури доби Гетьманщини.
Під час презентації менеджер проєкту, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Наталія Ткаченко та керівник науково-дослідного відділу Національного заповідника «Глухів» Людмила Артемова продемонстрували можливості використання технології доповненої реальності (AR) для вивчення історії монастирського комплексу.
За допомогою спеціально підготовлених інтерактивних матеріалів користувачі можуть побачити тривимірні моделі історичних споруд безпосередньо на екранах смартфонів. Зокрема, у межах проєкту створено цифрові реконструкції надбрамної вежі-дзвіниці та чернечих келій Гамаліївського монастиря. Також для використання в доповненій реальності адаптовано моделі Харлампіївської церкви, собору Різдва Богородиці та оборонного муру.
Таким чином, сучасні технології дозволяють не лише зберігати інформацію про пам’ятки, що дійшли до нашого часу, а й візуалізувати втрачені елементи історичних архітектурних ансамблів.
Від історичних джерел до тривимірної реконструкції
Про особливості цифрового відтворення втрачених пам’яток історії та архітектури розповів фахівець із Сум Ігор Титаренко, який представив процес створення тривимірних моделей історичних споруд. На відміну від цифрової фіксації існуючих об’єктів, реконструкція втраченої архітектури потребує комплексного опрацювання історичних джерел, архівних документів, старовинних планів, картографічних матеріалів, фотографій та результатів наукових досліджень.
Важливе значення має також зіставлення різних джерел, встановлення історичних етапів перебудови споруд та визначення ступеня достовірності реконструйованих елементів.
Створені на цій основі 3D-моделі дають можливість наочно представити ймовірний вигляд історичних об’єктів, які були частково або повністю втрачені. Водночас такі реконструкції мають не лише презентаційне, а й науково-освітнє значення, оскільки сприяють поглибленню знань про архітектуру, містобудування та культурне життя Сумщини в попередні історичні епохи.
Цифровізація культурної спадщини як відповідь на виклики війни
Під час обговорення результатів проєкту особливу увагу приділили значенню цифрового документування пам’яток в умовах воєнного стану. Для Сумської області, значна частина території якої перебуває в зоні підвищеної небезпеки через близькість до державного кордону з Росією, створення цифрових копій об’єктів культурної спадщини є надзвичайно важливим завданням.
Тривимірні моделі та матеріали лазерного сканування дозволяють зберігати точну інформацію про геометрію, архітектурні деталі й сучасний стан пам’яток. У разі пошкодження історичних будівель такі матеріали можуть стати важливим підґрунтям для оцінювання втрат і планування відновлювальних робіт.
Водночас цифрові технології відкривають нові можливості для розвитку історичної освіти, музейної справи та культурного туризму. Віртуальні екскурсії, інтерактивні 3D-моделі та застосунки доповненої реальності дозволяють знайомитися з історико-культурною спадщиною Сумщини незалежно від місця перебування користувачів.
Це особливо актуально для популяризації історії регіону серед молоді, внутрішньо переміщених осіб та українців, які через війну опинилися за межами рідного краю.
Історична спадщина Сумщини — доступна сучасному поколінню
Реалізація проєкту засвідчує перспективність поєднання історичних досліджень, сучасних цифрових технологій та міжінституційної співпраці у сфері охорони культурної спадщини. Досвід цифровізації пам’яток Глухівщини та Шосткинщини може бути використаний для подальшого документування історико-архітектурних об’єктів інших громад Сумської області.
Збереження культурної спадщини у цифровому форматі — це не лише створення віртуальних копій історичних споруд. Передусім ідеться про збереження історичної пам’яті, формування доступного цифрового архіву та передачу знань про минуле регіону наступним поколінням.
Завдяки реалізації проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» історія Сумщини стає доступнішою для дослідження, вивчення та популяризації, а унікальні пам’ятки регіону отримують додатковий інструмент збереження в умовах сучасних викликів. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
