Є міста, історія яких сама по собі стає університетом під відкритим небом. Для Сумщини таким містом без перебільшення є Глухів — колишня гетьманська столиця, один із найважливіших історико-культурних центрів регіону.

Проте ще півтора десятиліття тому в місті, яке має настільки вагому історичну спадщину, не існувало окремої системної підготовки професійних істориків. Ситуація почала змінюватися у 2010–2011 роках, коли в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка було започатковано підготовку студентів за спеціальністю «Історія».

Сьогодні минуло вже 15 років. За цей час невелика група першокурсників перетворилася на цілу освітньо-наукову систему, яка охоплює бакалаврський, магістерський та освітньо-науковий рівні, аспірантуру, наукові конференції, міжнародні проєкти, цифрову гуманітаристику та власну генерацію дослідників.

Дев’ять студентів, із яких усе починалося

Символічно, що історія цієї освітньої традиції починалася лише з дев’яти студентів. У квітні 2012 року в глухівській газеті «Народна трибуна» вийшла стаття колишнього викладача кафедри Андрія Коваленка під промовистою назвою «Вчитися на історика — до Глухова». Публікація була присвячена першим студентам-історикам Глухівського університету. Тоді автор звертав увагу на своєрідний парадокс: у місті з величезною історичною спадщиною, колишній столиці Гетьманщини, донедавна не було окремої підготовки професійних істориків.

Перші студенти стали своєрідними першопрохідцями. Для них історія була не лише навчальною дисципліною. Вони досліджували археологію, краєзнавство, музейну справу, історичні пам’ятки, працювали з джерелами.

Особливо цікаво сьогодні перечитувати слова першокурсників, які лише починали свій професійний шлях. Юлія Гнип, студентка 14-ї групи, розповідала про своє захоплення Глуховом: «Ну і Глухів сам по собі дуже цікавий, таємничий — хочеться більше пізнати це місто».

Минуло півтора десятиліття, і ця фраза набула символічного значення. Адже саме прагнення «більше пізнати» Глухів, Сіверщину та Сумщину стало одним із важливих мотивів розвитку історичної освіти в університеті.

2010–2011: народження нової історичної школи

Сучасна історія підготовки істориків у Глухівському педагогічному університеті бере початок у 2010 році, коли після реорганізації загальноуніверситетської кафедри соціально-економічних дисциплін почала функціонувати кафедра історії. Офіційний відлік сучасної історії нинішньої кафедри історії, правознавства та методики навчання також ведеться від цього року.

У вересні 2011 року кафедра стала випусковою та розпочала підготовку бакалаврів за напрямом 6.020302 «Історія». Першим завідувачем кафедри у 2010–2011 роках був Валерій Іванович Бєлашов — знаний дослідник історії Глухівщини, археолог, один із представників глухівської школи історико-краєзнавчих досліджень. У 2011–2014 роках кафедру очолював кандидат історичних наук Ярослав Миколайович Гирич.

Саме в цей період було закладено фундамент того, що сьогодні можна назвати глухівським осередком історичної освіти Сумщини.

Глухів як науковий майданчик Сумщини

Досить швидко освітня діяльність почала поєднуватися з науковою. У 2011 році на базі кафедри відбулася перша наукова конференція — «Взаємодія і взаємозв’язок Дніпровського Лівобережжя та Курського Посейм’я (археологія, історія, сучасність)». У ній взяли участь 63 дослідники. Вже наступного року конференція отримала ширшу назву — «Історико-культурна спадщина Дніпровського Лівобережжя, Курського Посейм’я та Слобожанщини: минуле і сучасність», а кількість учасників зросла до 81. У 2013 році вона досягла 124 учасників. До Глухова приїздили історики, археологи, етнологи, краєзнавці, музейники, архівісти, мистецтвознавці, географи, архітектори та представники інших наукових напрямів.

За три роки у матеріалах конференцій було представлено праці близько 200 авторів — студентів, викладачів, аспірантів, докторантів і науковців з різних регіонів України та інших країн. Так невелика університетська кафедра поступово перетворювалася на міжрегіональний науковий майданчик, а Глухів дедалі виразніше утверджувався на карті історичних досліджень Лівобережної України та Сумщини.

Від бакалавра до доктора філософії

Наступним етапом стало формування повної системи підготовки істориків. У 2014 році кафедру було реорганізовано та перейменовано на кафедру історії, правознавства та методики навчання. У 2015 році розпочалася підготовка магістрів за спеціальністю 014.03 «Середня освіта (Історія)».

У 2016 році університет отримав ліцензію на підготовку аспірантів за спеціальністю 032 «Історія та археологія». Того ж року кадровий потенціал кафедри посилили доктори історичних наук, професори Олександр Іванович Курок та Віктор Степанович Прокопчук.

А 2017 рік став знаковим: відбувся перший випуск магістрів-істориків і перший набір до аспірантури. Фактично за кілька років у Глухові була створена повна освітня вертикаль підготовки історика — від бакалавра до доктора філософії.

Для регіону це мало принципове значення. Адже йшлося вже не лише про підготовку вчителів історії для шкіл Сумщини, а про створення середовища, здатного самостійно продукувати нові історичні дослідження та наукові кадри.

Європейський вимір історичної освіти

Новий етап розвитку розпочався у 2020 році. У цей період активізувалися євроінтеграційні складові історичної та громадянської освіти. У 2020–2023 роках кафедра стала майданчиком реалізації проєкту Erasmus+ Jean Monnet Module «Європейська політична інтеграція: історична ретроспектива та сучасність».

Водночас розвивався третій рівень освіти. 9 листопада 2020 року відбувся перший захист дисертації аспіранта історичного напряму. Світлана Базиль стала першою випускницею аспірантури університету, яка здобула ступінь доктора філософії за спеціальністю 032 «Історія та археологія». Це був важливий момент для університету: Глухів уже не лише готував майбутніх учителів історії, а й почав відтворювати власні наукові кадри.

Попри пандемію COVID-19, а згодом повномасштабну російсько-українську війну, освітній і науковий процес не припинився. Навпаки, почали формуватися нові напрями: історична пам’ять, цифрова гуманітаристика, збереження культурної спадщини, сучасні методики викладання історії та громадянської освіти.

Нова генерація дослідників

У 2023 році була акредитована освітньо-наукова програма «Історія та археологія». Далі розпочалася нова хвиля захистів дисертацій.

7 лютого 2024 року дисертацію на здобуття ступеня доктора філософії захистила асистентка кафедри Наталія Петренко, 27 червня того ж року — аспірантка Богдана Карабін. У 2025 році цей список поповнила Марина Мінченко — асистентка кафедри та випускниця всіх освітніх програм кафедри. У 2026 році відбулися нові захисти: 16 липня дисертацію успішно захистив Олексій Мозговий, науковий керівник — Андрій Гриценко, а 14 серпня — Андрій Клюєв, науковий керівник — Олена Чумаченко.

Так результати першого набору 2010–2011 років сьогодні можна побачити вже на зовсім іншому рівні — у формуванні нової генерації істориків-дослідників.

Студентська наука: історію досліджують не лише професори

Важливою традицією, започаткованою ще на початку існування спеціальності, стало залучення студентів до наукової роботи. Перші студенти брали участь у Всеукраїнській студентській олімпіаді, конкурсах наукових робіт, готували дослідження з історії Глухова та Гетьманщини.

Сьогодні ця традиція продовжується. Університет регулярно видає збірник «Студентські історичні студії». У липні 2026 року побачив світ його 12-й випуск. До нього увійшли дослідження з історії України, всесвітньої історії, методики викладання історії та громадянської освіти.

Це важливий показник того, що історична освіта в Глухові стала не просто набором навчальних дисциплін, а повноцінним науковим середовищем. Не менш показовим є відновлення після перерви наукових конференцій.

У листопаді 2022 року в університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання дослідження вітчизняної історії та викладання предметів громадянської та історичної освітньої галузі в умовах НУШ». Щороку в ній беруть участь понад сотню науковців, викладачів, учителів, аспірантів і студентів з України та інших країн.

Пам’ять про тих, хто творив історичну науку в Глухові

У 2023 році було започатковано «Глухівські історико-філософські читання пам’яті Валерія Бєлашова, Мечислава Заремського, Віктора Заїки та Юрія Коваленка». Ця традиція має особливе значення для регіону, адже йдеться не лише про академічну пам’ять, а й про збереження історії самого наукового середовища Сумщини.

Особливе місце серед тих, кому присвячено читання, посідає Юрій Коваленко — історик, археолог, краєзнавець, викладач кафедри та військовослужбовець Збройних Сил України, який загинув 14 березня 2023 року.

У 2024 році відбулися ІІ Всеукраїнські науково-практичні «Глухівські історико-філософські читання», а 16 квітня 2026 року — III Всеукраїнська конференція. Так формується ще одна наукова традиція, яка вже виходить далеко за межі університетської аудиторії.

Від історії Глухова — до цифрової Сумщини

Мабуть, найцікавішою рисою сучасного етапу стало поєднання традиційного історичного дослідження з цифровими технологіями. Якщо перші студенти-історики у 2012 році ходили на екскурсії до пам’яток Глухова, Батурина, Меджибожа та Кам’янця-Подільського, відвідували музеї й архітектурні ансамблі, то сучасний історик має значно ширший інструментарій.

У 2023–2024 роках викладачі, студенти та аспіранти кафедри брали участь у спільному українсько-ізраїльському науково-дослідному проєкті, присвяченому збереженню культурної спадщини єврейського кладовища в Глухові Сумської області засобами цифрової гуманітаристики.

Це вже інший підхід до минулого: пам’ятку можна не лише досліджувати та фотографувати, а й цифрово фіксувати, створювати її 3D-модель, реконструювати втрачені елементи та використовувати результати в освітньому процесі.

Особливо масштабною стала робота, підтримана Українським культурним фондом. У 2025 році було започатковано проєкт «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам’яток історії й архітектури», спрямований на створення цифрової колекції існуючих і втрачених пам’яток регіону. Паралельно реалізовувався проєкт «Гетьманська Глухівщина: цифрове відтворення історичних об’єктів і традицій», який поєднав цифровізацію спадщини з історичними реконструкціями, освітніми та культурними практиками.

У 2026 році цей напрям продовжився проєктом «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR». У його межах передбачено створення 15 цифрових 3D-моделей існуючих і втрачених об’єктів історико-архітектурної спадщини, а також AR-реконструкції ансамблю Гамаліївського (Харлампіївського) монастиря XVIII століття. Проєкт охоплює Глухів, Вороніж, Гамаліївку та Пирогівку.

Ще один проєкт 2026 року — «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції». У цьому випадку цифрові технології стають не лише способом зберегти минуле. Вони перетворюються на інструмент освіти, формування історичної пам’яті, культурної реінтеграції та зміцнення локальної ідентичності.

Для Сумщини, значна частина якої сьогодні перебуває в умовах воєнної загрози, це має особливе значення. Цифрова фіксація пам’яток дозволяє зберегти їхній сучасний стан і створити матеріал, який у майбутньому може бути використаний для дослідження, реставрації та відновлення. Тому цифровізація культурної спадщини поступово стає не окремим проєктом, а новою системою збереження історичної пам’яті Сумщини.

Хто сьогодні готує істориків для регіону

За 15 років змінилися освітні стандарти, назви спеціальностей, технології та саме суспільство. Сьогодні кафедра історії, правознавства та методики навчання забезпечує підготовку:

• на першому, бакалаврському, рівні — за предметною спеціальністю А4.03 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта»);
• на другому, магістерському, рівні — за предметною спеціальністю А4.03 «Середня освіта (Історія та громадянська освіта)» та спеціальністю В9 «Історія та археологія»;
• на третьому, освітньо-науковому, рівні — за освітньо-науковою програмою «Історія та археологія».

Кафедру нині очолює кандидат історичних наук, доцент Олена Анатоліївна Чумаченко. Серед викладачів — доктор історичних наук, професор Віктор Степанович Прокопчук, доктор педагогічних наук, доцент Андрій Петрович Гриценко, кандидат філософських наук, доцент В’ячеслав Олексійович Артюх, кандидат історичних наук, доцент Віталій Михайлович Крижанівський, доктори філософії Наталія Петренко та Марина Мінченко, асистентка та аспірантка Анжеліка Анатоліївна Голуб (Колієнко), старший лаборант кафедри Світлана Мисник.

За цей час до традиційної історичної освіти додалися громадянська освіта, цифрова гуманітаристика, нові методики викладання, міжнародні проєкти та нові форми наукової комунікації.

Випускники, які працюють для Сумщини

Найкращий показник успішності будь-якої освітньої програми — не кількість документів чи конференцій, а долі її випускників. Перші студенти-історики прийшли до Глухова в той момент, коли професійна історична освіта в місті лише започатковувалася. Сьогодні їхні наступники працюють учителями, науковцями, музейними працівниками, співробітниками заповідників, продовжують навчання в аспірантурі та займаються дослідницькою діяльністю.

Серед перших випускників — Олена Мілютіна, яка працює вчителем історії та громадянської освіти у Глухівському ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою; Юлія Глип — учителька історії; Марина Мінченко — учителька історії Глухівської загальноосвітньої школи № 2; Неля Пінчук — наукова співробітниця Національного заповідника «Глухів»; Анастасія Олійник — наукова співробітниця Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»; Сергій Просяник та Олег Кухаренко — учителі історії.

Валерія Кащенко з серпня 2021 року працює в Станівському закладі загальної середньої освіти І–ІІ ступенів Тростянецької міської ради вчителем історії та правознавства і соціальним педагогом. Дмитро Лобода ще зі студентських років почав працювати вчителем історії у Дубовицькому ліцеї Кролевецької міської ради, а нині працює у Тулиголівському ліцеї.

Олег Пластун, випускник програми «Середня освіта (Історія)», працює науковим співробітником Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у Батурині. Ці приклади показують, що історична освіта, започаткована в Глухові, безпосередньо працює на освітній, науковий, музейний і культурний простір Сумщини.

Від студента — до науковця і викладача

Особливо показовими є історії тих випускників, які продовжили навчання в аспірантурі. Першою випускницею аспірантури університету, яка захистила дисертацію за спеціальністю 032 «Історія та археологія», стала Світлана Базиль. Сьогодні вона працює вчителькою історії та громадянської освіти у Шосткинській школі № 12.

Нову генерацію дослідників представляють Наталія Петренко, Богдана Карабін та Марина Мінченко, які захистили дисертації за спеціальністю «Історія та археологія». Особливий приклад — Марина Мінченко, яка пройшла фактично весь освітній шлях в університеті: від студентки до аспірантки та викладачки кафедри.

У 2026 році цей ряд поповнили Олексій Мозговий та Андрій Клюєв, які успішно захистили дисертації на здобуття ступеня доктора філософії.

Так поступово формується наступність поколінь: учорашні студенти стають учителями, науковцями, музейниками, а згодом — повертаються до університету вже як викладачі та дослідники.