ЦАРИК ЮРІЙ. СУМИ,
ВУЛ. КОМСОМОЛЬСЬКА, 50,
РІК 1966

Пам’яті Анатолія Семенюти,
Миколи Данька, Геннадія Петрова.

Оаза десять метрів, свіжий вітер,

 Ми спраглі правди. Джерело – слова,

 Читаємо серед сахари вірші,

 Вони не мають права на права –

 Піски сипучі поглинають душі.

 Народ в пустелі, як верблюд, мовчить,

 Між обріями зниклими – задуха,

 А ми в оазі зупиняєм мить

 Свободи слова, за яку гратують

 Або стрічають снігом Колими.

 Озон оазний нас не порятує

 Ні від суми і навіть від тюрми.

 Зникає небо – нависа держава

 І чавить совість, справедливість, честь.

 Хто не німіє, тим мечем іржавим

 Їх неслухняні голови січе.

 Та зеленіє посеред пустині

 Оаза – наш таємний дивосвіт.

 І в ньому – Боже милий! – і понині

 Ми всі – талановиті і живі.

                16 серпня 2012 року.