Зауваження щодо походження топонімів "Косівщина" та "Лифине"
Дозвольте зробити деякі зауваження до цієї праці. Дуже багато назв сіл автор виводить від імен і прізвищ тих, хто їх заснував і володів ними. Тому дивні такі помилки.
Читаємо: – «Косівщина, с. Відоме з ІІ пол. ХVІІІ ст. Розташоване на правому бер. р. Сумки при впадінні в неї р. Сухоносівки. Як хутір відоме з 1778р. У 1783р. поселення нанесено на План Генерального межування Сумського повіту…
Згадується під 1864 р. як «д[еревня]. Косовщина при рч. Сумкѣ» Сумського пов. Харківської губ.;
Похідне на – щина від (мікро)топоніма *Косівка, *Косове, пор. Косовa Канaва – урочище …»
Назва цього села має трошки інше походження – від прізвища того, хто володів ним.
Був з 1749 року в Сумському слобідському полку писар Роман Матвєєв син Косовцов.
В «Именных списках собственников участков земли» (ДАСО, Ф. 397, о. 1, д. 19) значиться:
«Косовцовщин х. – Романа Матвеева Косовцова (стор. 17о).
Косовщин хут. – Романа Матвеева Косовцова
Кумка хут. – Льва Романова Косовцова (стор. 19о)
Шереметовский хут. – Романа Матвеева Косовцова».
В «Описах Харківського намісництва кінця 18 ст.» за 1779 рік читаємо:
«Сумского комиссарства:
Хутор Косовцовщина помещиков Косовцовых – владельческих душ 28.
Хутор Кумин сотника Косовцова – владельческих душ 23».
А з часом Косовцовщина скоротилася до Косовщина, а потім почало писатися як Косівщина.
Ще зацікавила така інформація: «Лифине, с. (Лбд.). Очевидно, появу населеного пункту можна датувати не пізніше 1779 р., оскільки саме під цією датою фіксується хутір Лифовщина Лебединського округу Сумського комісарства Харківського намісництва. … Також пор. ойконіми Лифино (Лихвино) та Лихвинов колишній Вологодській та Калузькі губ. Росії. Посесив на - ин(е) від антропоніма *Лифа, що походить, очевидно, від *Лихва, пор. ст.-пол. Łichwa‹ łichwa ‘лихва’. Антропонім *Лифа також може бути народнорозмовним варіантом до Олефiр, пор. Ліфeр (ім’я та прізвище), Ліфeрій».
Тут вже ближче до правди, бо назва походить від прізвища господаря хутора – Лифина.
Читаємо в книзі Олександра Алфьорова «Старшинський рід Алфьорових»: «Федір Якович Алфьоров… володів: хут. Ліфовський (250 дес., 40 підданих)… у 1769 закріпив у вотчинному департаменті купчу від мешканців Сумської Ворожби Івана Лифина та Якова Васильовича Тендитникова на сінокосний луг та діброву в урочищі над р. Ворожба… у 1772 р. мав суперечку із сотником Василем Даценком за землі в с. Сумська Ворожба». А поряд з Ворожбою знаходиться село Доценківка. І тут Олександр Іваненко робить майже правильні висновки: «Доценківка, с…. Похідне на -ів-к(а) ‹ -ов-к(а) від антропоніма Доценко, пор. сучасне укр. прізвище Доценко».
Олександр Кисельов, член Національної спілки краєзнавців України