Четвер, 20 травня 2021 23:19

Полтава Леонід. Англієць Ґ. Оруел, «Колгосп тварин» та український читач

Леонід Полтава, письменник, громадський діяч, активіст підпілля ОУН на Сумщині
Полтава Леонід. Англієць Ґ. Оруел, «Колгосп тварин» та український читач

Мабуть, перший відгук на переклад «Колгоспу тварин» Дж. Орвелла, 1947 рік. Спеціально для цього видання Орвелл написав окрему передмову. Книжку видали в т.зв. ДіПі – таборах для переміщених осіб.

Автор перекладу – Ігор Шевченко, обкладинка – Мирослав Григоріїв, відгук на книжку – Леонід Полтава.

***

Англієць Ґ. Оруел, «Колгосп тварин» та український читач

(Замість рецензії)

На червоній обкладинці цієї, щойно перекладеної з англійської мови книжки – намальована велика, підгодована свиня, з нагаєм між ратицями. Далі – за свинею – худючий кінь тягне вщерть навантаженого камінням воза.

Що за химерний малюнок, що за химерна назва з словом «казка» під заголовком?

Так, це казка, яку з однаковим захопленням прочитають і діти, і дорослі. Лише діти сприймуть її як дійсно казку, зате дорослий читач зразу зрозуміє, що за цією казкою стоїть історія великої держави, ціла історія її режиму за останні тридцять років.

У передмові, написаній спеціяльно для українського видання, автор Ґ. Оруел, знана постать лівого крила англійської робітничої партії, говорить: «Мені незвичайно залежить на тому, щоб люди на Заході Европи побачили совєтський режим таким, як він є». І далі: «... я не бачу жадної ознаки, що СССР дійсно поступає в напрямку чогось, що можна обосновано назвати соціялізмом. Зате я помічаю дуже багато ознак, що СССР перетворився в ієрархічне суспільство, де володарі мають не більше причини відректися від влади, як яка-небудь інша панівна кляса».

Цієї правди ще не усвідомили собі в Західній Европі й досі. Автор пише: «Назагал робітники та інтеліґенти у країні такій, як Англія, не розуміють, що СССР сьогодні зовсім інший, як у 1917 р., частково тому, що не хочуть цього зрозуміти (себто тому, що хочуть вірити, що насправді соціялістична країна таки десь існує), а частково також тому, що відносна свобода і мирність їхнього життя робить тоталізм для них незрозумілим»... «Це заподіяло поважну шкоду соціялістичному рухові в Англії, а посередні наслідки такої настанови для англійської закордонної політики – жахливі. Тим то за останніх 10 років у мене виробилося переконання, що коли хочемо відродити соціялістичний рух, то знищення совєтського міту є необхідною передумовою для цього».

Очевидно написати твір, та ще й у формі казки, про карколомну трансформацію отого «Колгоспу» на Сході Европи, починаючи від великої революції в Росії, через т.зв. Жовтневу революцію аж до сьогодні – справа нелегка. Але автор справився з нею блискуче. Недаремно цей твір став сенсацією на полицях европейських книгарень, недаремно перші наклади цієї болючої сатири на большевицький режим викуповувала якась «темна сила».

Починаючи від бунту тварин на хуторі «Дідівщина» (революція в Росії) проти пана Джонса (царський режим), далі через «Бій під Корівинком» (Жовтнева революція) й переіменування хутора «Дідівщина» на «Колгосп тварин» – історія нового режиму тягнеться аж до тегранської конференції (1945 р.). Українському читачеві, який у великій більшості, мимо власної волі, був аж у «Колгоспі», легше, ніж кому іншому зрозуміти, кого уосіблює найгеніяльніша в світі свиня «Наполеон», що свині репрезентують партію, пси – чекістів, вівці – безпартійних попутників, а решта тварин – ті чи інші верстви трудящих. Що Марко заступає Маркса, а «Білан» – Троцького, що «Квікун» це збірний тип політрука-комісара, а «Вітряк» – індустріялізація й т.д.

Всім робочим тваринам відразу після бунту свині обіцяли добробут, мир, рівність і свободу. Але за якийсь час ті ж самі свині, що разом з усіма іншими тваринами виганяли старого господаря з хутора, оселилися в будинку таки старого господаря, навчилися ходити на двох ногах, носити панське убрання, нічого не робити, крім керівництва – мордували тварин та довели їх знову до того, а може ще й гіршого рабського стану, який був перед «Бунтом» та «Боєм під Корівником». Як це сталося – до дрібниць зображено в «Колгоспі тварин».

Разом з внутрішньою історією «Колгоспу тварин» Ґ. Оруел розповідає в цій книзі ще про хутори. Один із них войовничий хутір Фридриха (Німеччина), хутір, який заатакував «Колгосп тварин» і, знищивши тяжко будованого тваринами «Вітряка» (тобто індустріялізацію) – відступив назад. Є тут ще один хутір – пана Пілкінгтона (не тяжко відгадати), який увесь час намагався співпрацювати з вождем-свинею «Наполеопом» з «Колгоспу тварин» – та нічого з тої співпраці так і не вийшло.

Безперечно, книга англійського письменника – це сенсаційна подія на літературному і політичному полі в Европі. Вона говорить нам, що передова Европа взялася глибоко аналізувати «Колгосп».

Поява сатири Ґ. Оруела в українському перекладі – це дійсно дарунок нашому читачеві. Цю книжку, напевно, прочитає кожний і читатиме з великим зацікавленням не один тільки раз.

Леонід Полтава

Джерело: Українські вісті. – 1947. – ч. 53-54(111-112). Новий Ульм, 1947. Видає спілка Українських Письменників та Журналістів в Ульмі

Новини

"Переписна книга Білопільської сотні 1673 року": презентація в Білопіллі

15-10-2021

"Презентували в Білопіллі разом із Oleksandr Riznichenko нашу спільну працю "Переписна книга Білопільської сотні 1673 року". Щиро вдячні за підтримку...

70 років Шамілю Акічеву

28-09-2021

Почесному краєзнавцю України науковому співробітнику  Конотопського міського краєзнавчого музею імені О.М. Лазаревського Шамілю АКІЧЕВУ Вельмишановний Шамілє Мулламовичу! У цей визначний день від імені Правління та усього...

На Конотопщині відкрили пам’ятний знак видатним землякам

30-08-2021

У центрі села Шпотівка Дубов’язівської селищної ради Конотопського району відкрили пам’ятний знак братам Тимошенкам. Три брати залишили по собі вагомий...

Ювілей Леоніда Полтави

27-08-2021

27 серпня в Ромні відбулися урочистості на честь 100-річчя з дня народження українського поета й прозаїка, діяча української діаспори, уродженця с...

«Дивлюсь я на небо» (пам’яті Олександра Добровольського)

08-08-2021

Ми з ним одразу перейшли на «ти». По телефону. А бачилися тільки раз у житті – в Дніпрі (тоді ще...

Нова книга Олексія Вертія

21-07-2021

Відомий сумський літературознавець Олексій Вертій свою останню працю присвятив видатному народознавцю із Закарпаття Іванові Хланті, який записав і видав чи...