Загинув мій добрий товариш, офіцер Збройних Сил України Сергій Гавриленко. Родом із села Хухра на Сумщині, служив у Харкові. Це була патріотична, добра і небайдужа людина. Ми познайомилися ще у 2004 році. Сергій приїхав до мене додому з Охтирки, щоб поспілкуватися. Він хотів іти в політику і вирішив запитати поради у журналіста, котрого читав в “Україні молодій”. Відтоді ми зідзвонювалися. Останній раз, коли був у Харкові, пішли до грузинського ресторану, говорили про все на світі. Домовилися продовжити у Києві… Вже під час війни, 16 березня набрав Сергія, щоб запитати як справи в місті та на його малій батьківщині. Телефон не відповів. Виявляється, він загинув 12 березня від розриву міни. Дружині Тамарі – щире співчуття, нехай українська земля буде легкою Героєві. Ми помстимося, друже, обіцяю. Україна буде вільною.

Джерело: Facebook-сторінка