В основу третього випуску колективної монографії «Формування національ­них основоположних підстав сучасного українського народознавства та літе­ратурознавства» покладено розвиток ідей її першого (2018) та другого (2022) випусків. Автори конкретизують такі положення наукових настанов Д. Дон­цова, Олега Ольжича, Л. Білецького, М. Дашкевича, Ю. Лавріненка, Є. Маланюка, Д.Віконської, І.Стешенка, В. Азьомова, Хіросі Катаоки, Т. Шестопалової, І. Набитовича, П. Іванишина, О. Лук’яненка та інших учених, як йти від першоджерела, від внутрішніх художньо-естетичних особливостей твору, творчості письменника та літературного поступування, в ході наукового дослідження цих особливостей з’ясовувати не стільки факти зверхньої дійсності, покладені в основу твору, а, насамперед, «живе і свобідне відношення до них», не якийсь опис цих фактів, а те, «як виявилось при тому внутрішнє життя, образ «Я» (Л. Білецький), відношення автора і його героїв до національних звичаїв, своєрідність їх національного світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння, світовираження та світоствердження, «вкорінення і викорінення» (Ю. Лавріненко) їх в простір національних ідейних, духовних, історико-соціальних, психологічних і т.п. цінностей, національний уклад життя відповідного періоду в історії нашого народу загалом, особливості їх переживання, осмислення та узагальнення дослідником. Значну увагу приділено значенню архетипно-родоцентричних цінностей (Олег Ольжич, В.Азьомов, О.Лук’яненко) у з’ясуванні ідейно-тематичного змісту та художньо-естетичних особливостей української літератури як літератури національної. Також подано взірці новаторського прочитання на цих підставах думи «Маруся Богуславка», «Енеїди» І. Котляревського, життя і творчості Т.Шевченка, П.Куліша, Ю. Дарагана, Б.-І. Антонича та інших письмеників.