Роботи проводяться в межах проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR», який реалізується у червні–жовтні 2026 року за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культурна спадщина», Лот 1. Диджиталізація (проєкти для прифронтових та деокупованих територій).

Для Сумської області цифрове документування пам’яток сьогодні є не лише способом їх популяризації. Воно дозволяє зафіксувати їхній стан у цифровому форматі та зберегти інформацію для майбутніх досліджень, реставрації й відновлення у випадку пошкодження або руйнування. У липні 2026 року Міністерство культури України також затвердило методичні рекомендації щодо 3D-сканування пам’яток культурної спадщини, наголошуючи на значенні цифрових копій для документування стану об’єктів, реставрації та відновлення.

Від Глухова до Полошок й Шостки

Під час нещодавнього виїзду фахівці київської команди ScanyWell (ФОП Прощенко Г. П.) провели лазерне сканування низки пам’яток Глухова та Полошок. Однією з центральних пам’яток стала Вознесенська церква в Глухові, яку відсканували як зовні, так і зсередини. Цьогоріч виповнюється 260 років від часу її спорудження. Створена цифрова модель дозволить зберегти не лише зовнішній вигляд храму, а й особливості його внутрішнього простору.

Ще один упізнаваний об’єкт Глухова — Башта водогону. Її відсканували зовні. Наступного року споруда відзначатиме 100-річчя. До цифрової колекції також увійшов садибний будинок Кочубеїв, нині приміщення Національного заповідника «Глухів». Зовнішнє сканування дозволить детально зафіксувати архітектурні особливості будівлі. Оцифровано і Поштово-телеграфну контору — будинок Миклашевських, про необхідність збереження якої вже неодноразово говорили глухівські краєзнавці.

Окремий інтерес становить Будинок повітового земства та міської думи, де нині розміщується ВСП «Професійно-педагогічний фаховий коледж Глухівського НПУ ім. О. Довженка». Окрім 3D-моделі будівлі, для цього об’єкта створюється 3D-тур історичного залу, де понад століття тому засідали представники Глухівського повітового земства та вирішували питання розвитку повіту.

Через безпекову ситуацію цього разу не вдалося дістатися до Покровської церкви у селі Годунівка. Натомість фахівці змогли відсканувати ще одну історичну будівлю — педколедж Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка.

Миколаївській церкві в Полошках — 230 років

Важливою частиною цифрової колекції стала й Миколаївська церква у селі Полошки. Цього року пам’ятці виповнюється 230 років. Храм є одним із цінних об’єктів історико-архітектурної спадщини Глухівщини. Його зовнішній вигляд та архітектурні особливості тепер також будуть збережені у цифровому форматі.

Таким чином, цифрове сканування охоплює не лише Глухів, а й історичні населені пункти півночі Сумщини, де збереглися пам’ятки, що формують культурний ландшафт регіону.

Чому це важливо для Сумщини?

Лазерне 3D-сканування дає можливість отримати значний масив просторових даних і створити детальну цифрову модель споруди. Фактично йдеться про своєрідний «цифровий двійник» пам’ятки. На відміну від звичайної світлини, 3D-модель фіксує геометрію та просторову структуру об’єкта. Це особливо важливо для пам’яток, які перебувають під загрозою через воєнні дії.

У разі пошкодження будівлі цифрова модель збереже інформацію про її стан на момент документування. Надалі такі матеріали можуть використовуватися архітекторами, реставраторами, істориками та іншими фахівцями. Подібний підхід уже використовується в Україні як один із напрямів збереження культурної спадщини в умовах війни.

Другий етап цифрового збереження

Для півночі Сумщини ця робота є продовженням проєкту, реалізованого у 2025 році. Тоді в межах проєкту «Глухівщина крізь століття: цифрова колекція пам’яток історії й архітектури», підтриманого Українським культурним фондом, було створено цифрові моделі та 3D-тури низки пам’яток Глухова і Гамаліївки. Частина цих матеріалів уже представлена у відкритій цифровій колекції.

— У 2025 році ми зробили перший крок до створення цифрової колекції історичної Глухівщини. Нинішній проєкт продовжує цю роботу і розширює її на інші пам’ятки регіону. Особливо важливо, що ми фіксуємо об’єкти саме зараз — до можливих пошкоджень чи руйнувань, — зазначає координатор проєкту, доктор педагогічних наук, доцент, директор Навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського НПУ ім. О. Довженка Андрій Гриценко. – Загалом у межах проєкту планується створити 3D-моделі 10 існуючих пам’яток у Глухові, Полошках, Воронежі та Пирогівці Шосткинської міської громади. До цифрової колекції також увійдуть матеріали про п’ять уже втрачених об’єктів.

УКФ у своїх проєктах цифровізації культурної спадщини окремо наголошує на створенні 3D-моделей, віртуальних турів та інших цифрових продуктів як інструментів дослідження, збереження і популяризації пам’яток, що перебувають під загрозою.

Від цифрового архіву — до віртуальної Сумщини

Створені 3D-моделі матимуть значення не лише як своєрідна «страховка» для пам’яток. У перспективі їх можна використовувати для онлайн-екскурсій, інтерактивних виставок, мобільних застосунків, доповненої та віртуальної реальності. Це дає можливість популяризувати культурну спадщину Сумщини навіть в умовах, коли через воєнну ситуацію традиційне відвідування історичних об’єктів обмежене.

Водночас цифрова колекція поступово формує новий спосіб представлення історії регіону — від Глухова та Полошок до Воронежа, Пирогівки та Гамаліївки. Від так, Вознесенська церква, Миколаївська церква в Полошках, Башта водогону, будинок Кочубеїв, будинок Миклашевських та інші пам’ятки отримують свої цифрові копії.

Для Сумщини, значна частина якої сьогодні перебуває в зоні воєнного ризику, це означає одне: історію регіону фіксують не лише на фотографіях і сторінках книг, а й у цифровому просторі — щоб зберегти її для майбутніх поколінь.