Витинанка як частина української культурної спадщини: у Глухові дітей знайомили з народним мистецтвом

В етнохабі «Гетьманська Глухівщина» Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка 13 жовтня 2026 року відбувся дитячий майстер-клас «Українські візерунки: мистецтво витинання». Учасники знайомилися з традиційним декоративним мистецтвом і створювали власні орнаментальні композиції з паперу.

Гриценко Андрій

Гриценко Андрій

доктор педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (м. Глухів)

Час читання:

1–2 хвилин

(

255 слів

)

За темою:
Локація:

(

початок XXI ст.

)

Заняття провела Тетяна Мирошникова — майстриня, керівник гуртка-методист, керівник Зразкового художнього колективу «Дивосвіт ремесел» Глухівського міського центру позашкільної освіти.

Витинанка — мистецтво паперового орнаменту

Витинанка — вид декоративного мистецтва, що ґрунтується на вирізанні з паперу ажурних візерунків і композицій. В українській традиції нею прикрашали житлові приміщення, вікна та стіни, створювали святкові декоративні елементи. У витинанках використовували рослинні, геометричні й зооморфні мотиви, відображаючи естетичні уподобання та світоглядні уявлення народної культури.

Сьогодні витинання залишається доступним способом знайомства з традиційним мистецтвом. Воно потребує уважності, точності й творчої уяви, а простий папір перетворюється на складний орнамент завдяки симетрії, ритму та поєднанню форм.

Під час майстер-класу діти опановували основи цієї техніки й власноруч створювали декоративні вироби. Практична робота дала змогу не лише розвинути творчі навички, а й долучитися до традиції українського народного мистецтва.

Культурна спадщина в сучасному освітньому просторі

Майстер-клас став черговою активністю етнохабу «Гетьманська Глухівщина», керівниця якого — доктор педагогічних наук, професор Віра Курок. У межах діяльності етнохабу діти вже знайомилися з українською вибійкою, виготовляли вовняні сердечка, ляльку-оберіг Подорожницю та традиційні пряники. Ці заняття об’єднує прагнення представити культурну спадщину через практичний досвід, творчість і безпосереднє спілкування з майстрами.

Для Глухівщини, історія якої тісно пов’язана з розвитком української культури та спадщиною Гетьманщини, такі ініціативи є одним зі способів збереження локальної історичної пам’яті й залучення молоді до вивчення традицій.

Діяльність етнохабу «Гетьманська Глухівщина» відбувається в межах проєкту «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції», який у 2026 році реалізує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура. Регіони», ЛОТ 2 «Реінтеграція культурою».

Інші сторінки історії краю