Захід, організований у межах діяльності етнохабу «Гетьманська Глухівщина», об’єднав понад 50 учасників, зацікавлених історією, архітектурою та культурною спадщиною регіону. Екскурсію провела Людмила Артемова — завідувачка науково-дослідного відділу Національного заповідника «Глухів», екскурсовод етнохабу.

Основну увагу було приділено трьом визначним пам’яткам сакральної архітектури Глухова: Анастасіївській гетьманській церкві, Миколаївській церкві та Троїцькому собору. Їхня історія безпосередньо пов’язана зі становленням і розвитком міста як адміністративного, політичного та культурного центру Гетьманщини у XVIII столітті.

Архітектурна спадщина Глухова: між збереженим і втраченим

Глухів посідає особливе місце в історії українського державотворення. У 1708–1764 роках місто виконувало функції гетьманської столиці, ставши важливим осередком політичного управління, церковного життя, освіти й культури. Саме в цей період активно формувалося його архітектурне середовище, зводилися адміністративні, громадські та культові споруди. В архітектурі міста знайшли відображення традиції українського бароко, місцеві будівельні практики та мистецькі тенденції ранньомодерної доби.

Проте протягом наступних століть значна частина архітектурної спадщини Глухова була втрачена внаслідок пожеж, перебудов, руйнувань і цілеспрямованого знищення культових споруд у радянський період. Сьогодні відтворення їхнього історичного вигляду стало одним із перспективних напрямів дослідження культурної спадщини регіону. Використання 3D-моделювання дає можливість візуалізувати архітектурні об’єкти, які збереглися лише на старовинних фотографіях, кресленнях, планах та в історичних описах.

Анастасіївська гетьманська церква — пам’ятка доби Івана Скоропадського

Одним із представлених об’єктів стала Анастасіївська гетьманська церква — втрачена сакральна споруда, пов’язана з історією гетьманської родини Скоропадських. Її спорудження на початку XVIII століття відображало важливу роль православної церкви в суспільному та політичному житті Гетьманщини. Храм був не лише місцем богослужінь, а й складовою історичного середовища тогочасної столиці. Унаслідок подальших історичних трансформацій первісна споруда не збереглася. Проте історичні матеріали дозволяють досліджувати її архітектурні особливості та місце в забудові міста.

Представлена під час екскурсії тривимірна реконструкція дала змогу учасникам розглянути просторову композицію храму, його об’ємно-планувальні характеристики та зовнішній архітектурний образ. Подібні цифрові реконструкції мають значення не лише як засіб популяризації історії, а й як інструмент візуальної інтерпретації результатів історико-архітектурних досліджень.

Миколаївська церква — збережений свідок історії гетьманської столиці

На відміну від утрачених пам’яток, Миколаївська церква залишається одним із найцінніших збережених архітектурних об’єктів Глухова. Зведена наприкінці XVII століття, вона належить до визначних зразків української сакральної архітектури доби бароко. Історія храму тісно пов’язана з важливими подіями політичного життя Гетьманщини. Зокрема, саме з Миколаївською церквою пов’язують події обрання Івана Скоропадського гетьманом у листопаді 1708 року.

Особливий інтерес учасників онлайн-екскурсії викликав інтерактивний 3D-тур церквою, створений із використанням сучасних технологій цифрової фіксації архітектурного простору. Віртуальна модель дозволяє оглянути зовнішній вигляд споруди, дослідити її фасади, архітектурний декор, просторову структуру та інтер’єр.

На відміну від статичних фотографій, інтерактивний тур забезпечує можливість самостійно обирати ракурс огляду, переміщуватися між точками панорамної зйомки та детально вивчати окремі елементи пам’ятки. Такий формат є особливо корисним для істориків, краєзнавців, архітекторів, музейних працівників, викладачів і здобувачів освіти.

Троїцький собор — втрачена домінанта історичного Глухова

Ще одним об’єктом віртуальної подорожі став Троїцький собор – одна зі знакових утрачених культових споруд міста. Монументальний храм відігравав важливу роль у формуванні історичного архітектурного ландшафту Глухова та був складовою його сакрального простору.

Руйнування собору в радянський період призвело до втрати важливої частини архітектурної спадщини міста. Відтворення його історичного вигляду засобами тривимірного моделювання дозволяє сучасникам уявити масштаби споруди, її архітектурну композицію та значення в історичному міському середовищі.

Особливу науково-пізнавальну цінність становить можливість зіставлення цифрової реконструкції з історичними фотографіями, картографічними матеріалами та іншими джерелами.

Водночас важливо враховувати, що реконструйовані елементи, для яких відсутні достатні джерельні свідчення, можуть відображати обґрунтовані припущення дослідників. Саме тому цифрові реконструкції потребують критичного аналізу, документування використаних джерел та розмежування достовірно встановлених і гіпотетичних деталей.

Цифрова реконструкція як інструмент збереження історичної пам’яті

Представлені під час екскурсії цифрові матеріали демонструють можливості інтеграції історичних досліджень, архітектурного моделювання та сучасних інформаційних технологій. Тривимірні реконструкції втрачених об’єктів створюють на основі комплексного опрацювання історичних джерел — фотографій, креслень, описів, планів міської забудови, археологічних та архітектурних досліджень.

Натомість цифрова фіксація збережених пам’яток може передбачати використання фотограмметрії, лазерного сканування, панорамного фотографування та спеціалізованого програмного забезпечення.

Застосування цих технологій дозволяє вирішувати низку важливих завдань:

• документувати сучасний стан об’єктів культурної спадщини;
• створювати цифрові копії та візуалізації історичних пам’яток;
• забезпечувати дистанційний доступ до архітектурних об’єктів;
• використовувати 3D-моделі в освітній, музейній та науково-дослідній діяльності;
• популяризувати маловідомі сторінки регіональної історії;
• формувати цифрові ресурси для подальшого вивчення та збереження культурної спадщини.

В умовах повномасштабної російсько-української війни ці завдання набувають особливої актуальності для прикордонної Сумщини, де численні пам’ятки історії та культури перебувають під загрозою пошкодження або знищення.

Цифрове документування не може замінити фізичного збереження архітектурних об’єктів, однак забезпечує додаткові можливості для фіксації їхнього стану, дослідження й передачі інформації наступним поколінням.

Віртуальні екскурсії як форма культурної реінтеграції

Важливим результатом проведеної онлайн-екскурсії стало залучення широкої аудиторії до ознайомлення з історичною спадщиною Глухова. Півсотні учасників отримали можливість долучитися до пізнавальної мандрівки незалежно від місця перебування. Особливого значення такі заходи набувають для мешканців прикордонних громад, внутрішньо переміщених осіб та вихідців із регіону, які через воєнні обставини тимчасово втратили можливість відвідувати рідні місця.

Віртуальні екскурсії сприяють підтриманню зв’язку з локальною історією, збереженню культурної ідентичності та формуванню відчуття належності до спільної історичної спадщини. Зацікавленість учасників, їхні запитання та обговорення підтвердили затребуваність сучасних інтерактивних форматів історико-культурної просвіти.

Проєкт «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції» реалізується Глухівським національним педагогічним університетом імені Олександра Довженка за фінансової підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Культура. Регіони», лоту «Реінтеграція культурою». Поєднання фахової історичної розповіді з демонстрацією цифрових реконструкцій дозволяє не лише передавати знання, а й заохочувати аудиторію до самостійного дослідження минулого.

Досвід Глухівського університету в цифровізації культурної спадщини

Онлайн-екскурсію «Глухів: побачити втрачене» проведено в межах проєкту «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції», який реалізує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Проєкт спрямований на збереження та популяризацію історико-архітектурної спадщини колишньої гетьманської столиці через створення цифрових моделей, віртуальних турів та впровадження інноваційних освітньо-просвітницьких практик.

Одним із напрямів його реалізації стала діяльність етнохабу «Гетьманська Глухівщина», який об’єднує історико-культурні дослідження, громадську просвіту, традиційні ремесла та сучасні технології представлення культурної спадщини. Залучення фахівців Національного заповідника «Глухів» до проведення тематичних екскурсій забезпечує взаємодію академічного, музейного та громадського середовищ у популяризації історичного минулого регіону.

Досвід реалізації подібних ініціатив підтверджує перспективність міждисциплінарного підходу до збереження культурної спадщини, за якого історичне джерелознавство, архітектурні дослідження, цифрове моделювання та освітні технології взаємодоповнюють одне одного.

Таким чином, цифрові реконструкції втрачених храмів Глухова виконують не лише ілюстративну функцію. Вони стають інструментом збереження історичної пам’яті, популяризації регіональної спадщини, розвитку історичної освіти та культурної реінтеграції.

Відтворення архітектурного образу втрачених пам’яток дозволяє повернути їх до сучасного культурного й освітнього простору. А отже, навіть зруйновані споруди продовжують бути важливою частиною історичної пам’яті Глухова, Сумщини та всієї України.

Офіційні інформаційні ресурси:

Сайт проєкту: https://hetmanhlukhiv.gnpu.edu.ua/

Національний заповідник «Глухів»: https://www.facebook.com/NzHlukhiv