Серед описово-статистичних джерел історії України важливе місце займають описи Харківського намісництва кінця XVIII ст. Фактично в них вперше була зроблена спроба охарактеризувати один із найважливіших українських регіонів, відомий під назвою Слобідської України.
Ці унікальні за змістом джерела містяь відомості про адміністративно-політичний устрій, кількісний склад та соціально-етнічну струтктуру населення.
Харківське намісництво, як окрема адміністративно-територіальна одиниця, проіснувало фактично з 1780 до кінця 1796 р. Згілно з Указом від 12 грудня 1796 року – йому не лише поверталася попередня назва – Слобідсько-Українська губернія, а й територія, яку вона займала до створення намісництва.
