Глухів був столицею Гетьманщини у XVIII столітті. Проте значна частина історичної забудови міста не збереглася. Сьогодні, в умовах війни, особливо важливо зафіксувати й зберегти інформацію про культурну спадщину.

Про те, навіщо Глухову потрібна цифрова реконструкція та що саме створюють фахівці університету, розповіли керівник проєкту, ректор ГНПУ ім. О. Довженка, доктор історичних наук, професор Олександр Курок та координаторка проєкту, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків Наталія Ткаченко.

Олександр Курок: «Ми хочемо відтворити історичне середовище столиці Гетьманщини»

— Олександре Миколайовичу, чому виникла ідея такого проєкту?

— Глухів має унікальну історичну спадщину. У XVIII столітті він був столицею Гетьманщини, важливим політичним і культурним центром України. На жаль, значна частина тогочасного міського середовища втрачена. В умовах війни ризики для культурної спадщини стали ще більшими. Тому наше завдання — зберегти те, що маємо сьогодні, а втрачені об’єкти відтворити цифровими засобами.

Важливо, що ми не створюємо художню фантазію. Реконструкції ґрунтуються на історичних документах, описах, кресленнях, світлинах та наукових дослідженнях. До роботи залучені фахівці університету та вчені Національного заповідника «Глухів».

— Які об’єкти плануєте відтворити?

— Передусім йдеться про Спаську церкву XVIII століття, Миколаївську церкву XVII століття та будівлю Другої Малоросійської колегії. Але наша мета ширша. Ми прагнемо створити інтерактивне цифрове середовище «Столичний Глухів XVIII століття», де можна буде побачити не лише окремі будівлі, а й історичний міський простір.

— Чи можна буде буквально «прогулятися» історичним Глуховом?

— Саме до цього ми прагнемо. VR-технології дають можливість створити відчуття присутності в історичному середовищі. Але для нас це насамперед освітній та культурний інструмент. Школярі, студенти, мешканці громади зможуть побачити те, чого сьогодні вже немає. Цифрова технологія тут є інструментом історика, який допомагає зберегти пам’ять про наше місто.

Наталія Ткаченко: «Історія має стати доступнішою для молоді»

— Наталіє Миколаївно, що сьогодні є основними напрямами роботи команди?

— Насамперед це історико-архівні дослідження, створення 3D-моделей та розроблення VR-реконструкції Глухова XVIII століття. Водночас для нас дуже важливо, щоб результатами проєкту могли користуватися діти, молодь, учителі, викладачі та працівники закладів культури.

Ми плануємо проводити освітні та культурні заходи, майстер-класи, творчі лабораторії, онлайн-екскурсії з використанням 3D-моделей і VR.

— Яку роль у цьому відіграватиме етнохаб «Гетьманська Глухівщина»?

— Це буде один із майданчиків, де поєднуватимуться традиційна культура, освіта та цифрові технології. Восени плануємо проводити тут заходи для дітей і молоді, використовувати створені цифрові ресурси, організовувати майстер-класи та інші освітньо-культурні активності.

Нам важливо, щоб молодь не лише читала про історію Глухова, а взаємодіяла з нею, досліджувала її та відкривала для себе по-новому.

— Яке значення цей проєкт має для університету?

Олександр Курок: Для нас це один із важливих напрямів розвитку університету як наукового, освітнього та культурного центру регіону. Тут поєднуються історія, педагогіка та сучасні цифрові технології. Ми хочемо, щоб університет ще тісніше взаємодіяв із громадою, школами, музеями та іншими культурними установами.

І для мене принципово, щоб цей проєкт не сприймався як лише університетська ініціатива. Це проєкт про Глухів і для Глухова.

— Чи має він значення для популяризації Глухова за межами громади?

Олександр Курок: Безумовно. Глухів має потужний історичний бренд — столиця Гетьманщини XVIII століття. Ми повинні показувати цю історію сучасною мовою. 3D та VR дають таку можливість.

Створені цифрові моделі будуть доступні онлайн, зокрема планується їх публікація на міжнародній платформі Sketchfab. Це дозволить знайомити з історичною спадщиною Глухова людей не лише в Україні, а й за її межами.

Наталія Ткаченко:Ми розуміємо, що цифрова реконструкція не замінить реальні пам’ятки. Але вона дозволяє зберегти їхній образ, історичну інформацію та зробити спадщину доступною для майбутніх поколінь.Особливо важливо це сьогодні, коли Глухів перебуває поруч із зоною бойових дій.

Культурна реінтеграція — це не лише відновлення будівель. Це також відновлення зв’язку людини зі своїм містом, його історією та культурною пам’яттю.

Олександр Курок: Глухів має чим пишатися. Ми хочемо, щоб майбутні покоління могли побачити те, що сьогодні вже неможливо побачити наживо.

Якщо школяр, студент чи будь-який мешканець громади зможе здійснити цифрову подорож Глуховом XVIII століття, побачити його втрачені храми та будівлі — наша історія продовжить жити.

ДОВІДКА

«Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції» — проєкт фахівців Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, що реалізовується з липня по жовтень 2026 року за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Культура. Регіони», ЛОТ 2 «Реінтеграція культурою (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)».

Більше про проєкт можна переглянути на сайті: https://hetmanhlukhiv.gnpu.edu.ua/

та у ФБ: https://www.facebook.com/hetman.hlukhiv 

Проєкт передбачає історико-архівні дослідження, створення 3D-моделей втрачених або пошкоджених пам’яток, розроблення VR-реконструкції «Столичний Глухів XVIII століття», освітньо-культурні заходи та популяризацію історико-культурної спадщини міста.