Фахівці Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка реалізують проєкт «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції» у межах конкурсної програми «Культура. Регіони», ЛОТ 2 «Реінтеграція культурою (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)». Проєкт спрямований на цифрове відтворення історичного середовища Глухова та використання створених ресурсів в освіті й культурній роботі.
На перший погляд, це історія одного міста. Насправді ж вона порушує значно ширше питання: як зберігати культурну спадщину Сумщини в умовах війни та як зробити її доступною для наступних поколінь?
Глухів як частина історичного культурного ландшафту Сумщини
Глухів посідає особливе місце в історії Сумщини та України. У XVIII столітті місто було столицею Гетьманщини, політичним і культурним центром, де відбувалися події загальноукраїнського значення.
Водночас сучасний Глухів уже не має значної частини того архітектурного середовища, яке формувало його столичний образ. Саме тому цифрова реконструкція дозволяє поставити питання ширше: якою була Сумщина в минулому і як показати її історичний розвиток сучасній людині?
Керівник проєкту, ректор Глухівського національного педагогічного університету, доктор історичних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти України Олександр Курок наголошує, що завдання полягає не у створенні художньої фантазії про минуле.
«Ми поставили перед собою завдання: зберегти те, що можемо зберегти сьогодні, і цифровими засобами відтворити те, що вже втрачено».
Важливо, що реконструкції ґрунтуються на архівних документах, історичних описах, кресленнях, фотографіях та наукових дослідженнях. Після створення цифрові моделі мають проходити наукову експертизу на відповідність історичним джерелам.
Цей принцип може мати значення не лише для Глухова. Для Сумщини, де кожне місто, містечко чи село має власну історичну пам’ять, цифрова фіксація може стати важливим напрямом збереження культурного ландшафту області.
Від окремої пам’ятки — до цілісного історичного середовища
У межах проєкту передбачається створення 3D-моделей кількох важливих пам’яток Глухова — Спаської церкви XVIII століття, Миколаївської церкви XVII століття та будівлі Другої Малоросійської колегії. Але принципова відмінність проєкту полягає в тому, що його автори не хочуть обмежитися окремими цифровими об’єктами.
Кінцева мета — створити інтерактивне середовище «Столичний Глухів XVIII століття», у якому будуть поєднані архітектура, вулиці, елементи міського простору та історичні сюжети.
За словами Олександра Курка, сучасні технології дають можливість відповісти на питання, яке традиційна історична освіта часто залишає без наочного пояснення: як побачити те, чого вже немає? Саме тут історична наука зустрічається з цифровою гуманітаристикою.
Не «машина часу», а науково обґрунтована реконструкція
VR часто сприймають передусім як розвагу. Однак у цьому проєкті його розглядають як інструмент історичного пізнання та освіти.
«Ми не фантазуємо про минуле. Наше завдання — максимально наблизитися до історичної достовірності на основі джерел», — пояснює Олександр Іванович.
Тому робота починається з архіву, а не з комп’ютерної програми. Фахівці систематизують історичні матеріали, аналізують документи, описи, креслення, світлини та наукові публікації.
Лише після цього інформація переходить на етап 3D-моделювання. Такий підхід важливий і з погляду майбутнього цифрового представлення історії Сумщини. Адже якісна цифрова реконструкція має бути не просто видовищною, а доказовою, джерельно обґрунтованою та придатною для наукового й освітнього використання.
Від Глухова — до цифрової культурної карти області
Координаторка проєкту, доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків ГНПУ ім. О. Довженка Наталія Ткаченко зазначає, що проєкт складається з кількох взаємопов’язаних напрямів: наукового дослідження, створення 3D-моделей, розроблення VR-реконструкції та освітньо-культурної роботи.
І саме ця комплексність відкриває перспективу для області. Адже цифрові технології дозволяють поступово формувати нову модель представлення історико-культурної спадщини Сумщини.
У такій моделі Глухів може бути одним із центрів, навколо якого вибудовується ширша історична панорама регіону: від доби Гетьманщини та козацького минулого до історії міст, містечок, сіл, архітектурних пам’яток і культурних традицій Сумщини. Це особливо важливо сьогодні, коли частина об’єктів культурної спадщини області черезвоєнні дії може бути пошкоджена або стати недоступною для відвідування.
Молодь має не лише читати історію, а й взаємодіяти з нею
Окремий напрям проєкту — робота з дітьми та молоддю. У Глухові планується використання створених цифрових ресурсів під час освітніх і культурних заходів, майстер-класів, творчих лабораторій, занять та онлайн-екскурсій. Одним із таких майданчиків стане етнохаб «Гетьманська Глухівщина».
За словами Наталії Миколаївни, сучасна молодь у прикордонних громадах живе в особливих умовах, тому потребує нових форматів культурної та освітньої взаємодії.
«Ми хочемо, щоб історія Глухова була для молодої людини не лише сторінкою підручника, а живим цифровим досвідом».
Цей підхід може бути особливо перспективним для Сумщини, де значна частина молоді через безпекові обмеження не завжди має можливість відвідувати історичні пам’ятки та культурні установи. Віртуальна екскурсія не замінить реального відвідування пам’ятки. Але вона може стати додатковим способом побачити, дослідити та зрозуміти культурну спадщину, коли фізичний доступ до неї обмежений.
Ще одна важлива складова проєкту — відкритість результатів
Створені 3D-моделі планується публікувати на міжнародній платформі Sketchfab, готувати відеоматеріали та забезпечувати відкритий доступ до цифрової колекції. Таким чином, історична спадщина Глухова поступово виходитиме за межі локального інформаційного простору.
Для Сумщини це принципово важливо. Цифровий формат дозволяє представляти регіон людям, які фізично не можуть приїхати до області, а також інтегрувати місцеву історію в український та міжнародний культурний простір.
Для Глухівського педуніверситету цей проєкт є також продовженням розвитку нових напрямів наукової та освітньої роботи.
Як зазначає Олександр Курок, університет прагне бути не лише закладом вищої освіти, а й науковим, освітнім та культурним центром регіону. Реалізація проєкту дозволяє поєднати цифрову трансформацію, історико-краєзнавчі дослідження, цифрову гуманітаристику та сучасну педагогіку. Фактично формується міждисциплінарний простір, у якому історик працює разом із педагогом, фахівцем із цифрових технологій, дизайнером, архітектором та іншими спеціалістами.
І саме така взаємодія може стати основою для нових проєктів із цифровізації спадщини Сумщини.
Чому це важливо саме зараз?
Сумщина сьогодні є одним із найбільш постраждалих від війни регіонів України. Прикордонне розташування створює додаткові ризики не лише для людей та інфраструктури, а й для культурної спадщини.
Тому цифрове збереження пам’яток — це вже не питання далекої перспективи. Фотографія, архівний опис, креслення, 3D-модель, цифрова реконструкція — усе це може стати частиною своєрідного «цифрового резерву» культурної пам’яті регіону.
Ідеться не про заміну реальних пам’яток віртуальними. Навпаки — про створення додаткового рівня їхнього збереження та популяризації. Якщо фізичну будівлю можна пошкодити, цифрову інформацію про неї можна зберегти, продовжити досліджувати й використовувати в освіті.
Проєкт «Столичний Глухів XVIII століття» має всі підстави розглядатися не лише як локальна ініціатива. Глухів може стати пілотним прикладом того, як цифрові технології допомагають зберігати історичну пам’ять прикордонного регіону.
Відтворення кількох втрачених пам’яток — це лише перший крок. Надалі цифрове середовище може доповнюватися новими об’єктами, історичними сюжетами та освітніми сценаріями. Саме так, за словами Наталії Ткаченко, проєкт може розвиватися і після завершення його нинішнього етапу.
У перспективі подібний підхід може бути застосований і до інших історичних місць Сумщини. Адже область має надзвичайно багату спадщину — від козацької доби та Гетьманщини до архітектури ХІХ–ХХ століть, історії міст і сіл, сакральних пам’яток, традиційної культури. Цифровізація може допомогти побачити цю спадщину як цілісну історію регіону.
«Повернути в культурну пам’ять те, що вже неможливо повернути фізично»
«Ми не можемо повернути всі втрачені будівлі фізично. Але можемо повернути їх у культурну пам’ять міста — за допомогою науки та сучасних технологій». Саме в цьому полягає значення цифрової реконструкції для Глухова і для Сумщини загалом. Віртуальна модель не замінить справжньої пам’ятки. Але вона може зберегти її образ, історичний контекст і пам’ять про неї — для школяра, студента, дослідника, мешканця громади чи людини з іншого куточка України. А отже, цифрове збереження спадщини стає одним із інструментів культурної стійкості Сумщини під час війни та її майбутнього відновлення.
Довідково
«Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції» — проєкт фахівців Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, що реалізується у 2026 році в межах конкурсної програми «Культура. Регіони», ЛОТ 2 «Реінтеграція культурою (проєкти для прифронтових та деокупованих територій)». Проєкт передбачає історико-архівні дослідження, створення 3D-моделей втрачених або пошкоджених пам’яток, розроблення інтерактивної VR-реконструкції «Столичний Глухів XVIII століття», освітньо-культурні заходи та популяризацію історико-культурної спадщини.
Більше про проєкт можна переглянути на сайті: https://hetmanhlukhiv.gnpu.edu.ua/
та у ФБ: https://www.facebook.com/hetman.hlukhiv
У ширшій перспективі ця робота може стати одним із прикладів формування цифрової карти культурної спадщини Сумщини — території, історію якої сьогодні особливо важливо не лише досліджувати, а й надійно зберігати.
