Храм доби Гетьманщини
Покровську церкву в Годунівці освятили 1 жовтня 1771 року. Вона належить до небагатьох мурованих храмів XVIII століття, що збереглися на території колишньої Глухівської округи. Храм пов’язують із представниками старшинського роду Туманських. За своїми архітектурними особливостями він є пам’яткою українського бароко: має хрестоподібний план, центральний купол і чотири менші бані. Попри перебудови, споруда зберегла характерні риси української сакральної архітектури другої половини XVIII століття.
Протягом століть Покровська церква була духовним центром не лише Годунівки, а й навколишніх сіл — Хотминівки, Москаленкового та Клочківки. Важливим джерелом для дослідження історії місцевої громади є метричні книги та сповідні розписи XVIII–ХХ століть.
Історія Покровської церкви відображає складну долю українських храмів у ХХ столітті. Після встановлення радянської влади церкву закрили. Під час німецької окупації у 1942 році богослужіння ненадовго відновилися, але після війни місцевій громаді довелося знову домагатися дозволу на відкриття храму.
У 1946–1947 роках мешканці Годунівки неодноразово зверталися до органів влади. Віряни зібрали сотні підписів, а спеціальні комісії обстежили будівлю та підтвердили, що вона перебуває у задовільному стані й може використовуватися для богослужінь. У квітні 1947 року виконком Сумської обласної ради підтримав відкриття церкви. Однак це рішення виявилося недовговічним. Під час нової хвилі антирелігійної кампанії у 1960 році храм знову закрили.
Наступні десятиліття стали періодом поступового занепаду пам’ятки. Лише на початку XXI століття розпочалися роботи з її відновлення.
Архівні документи розповіли невідому сторінку
Важливий комплекс документів, пов’язаних із повоєнною історією Покровської церкви, у 2019 році виявила старша наукова співробітниця Національного заповідника «Глухів» Юлія Шишкіна під час роботи в Державному архіві Сумської області.
Документи 1947 року містять рішення органів влади та службове листування щодо можливості відновлення богослужінь у Годунівці. Архівні матеріали показують, що тоді спеціальна комісія вивчала кількість віруючих, технічний стан споруди та можливість проведення богослужінь. У документах зазначалося, що будівля зберегла зовнішній і внутрішній вигляд, не використовувалася для інших потреб і перебувала у справному стані.
Ця архівна знахідка дозволила доповнити історію пам’ятки конкретними документальними свідченнями про боротьбу місцевої громади за можливість повернути храм до релігійного життя.
Пам’ятку планували оцифрувати у 3D
У 2026 році Покровська церква мала стати одним із об’єктів цифрової фіксації в межах проєкту «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR», який реалізує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за підтримки Українського культурного фонду. Планувалося провести лазерне 3D-сканування храму та створити його точну цифрову модель.
Однак через безпекову ситуацію та постійні обстріли прикордонної Глухівщини здійснити сканування Покровської церкви у 2026 році не вдалося. Натомість у межах проєкту було проведено цифрову фіксацію іншого важливого об’єкта Глухова — будинку повітового земства та міської думи. Для Покровської церкви це означає, що її цифрове збереження залишається завданням майбутнього.
255 років історії
Сьогодні Покровська церква в Годунівці — це не лише архітектурна пам’ятка XVIII століття. Це матеріальний свідок історії Глухівщини та Сумщини, пам’ять про духовне життя краю в добу Гетьманщини, про випробування ХХ століття та прагнення місцевої громади зберегти свій храм.
Її 255-річна історія демонструє, наскільки важливо поєднувати традиційні методи дослідження — архівні документи, історичні джерела, архітектурні дослідження — із сучасними цифровими технологіями. У майбутньому 3D-сканування може стати ще одним способом зберегти Покровську церкву для наступних поколінь — не лише як фотографію чи креслення, а як точну цифрову модель унікальної пам’ятки доби Гетьманщини.
