Від традиції до сучасності: у Глухові дітей знайомили з українським ремеслом

У Глухові відбувся дитячий майстер-клас «Українське сердечко: від вовни до символу», який поєднав традиційне рукоділля, творчу працю та сучасні підходи до культурної освіти.

Гриценко Андрій

Гриценко Андрій

доктор педагогічних наук, доцент, директор навчально-наукового інституту філології та історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (м. Глухів)

Час читання:

1–2 хвилин

(

268 слів

)

За темою:
Локація:

(

початок XXI ст.

)

29 вересня 2026 року в етнохабі «Гетьманська Глухівщина» учні Глухівської загальноосвітньої школи №2 долучилися до майстер-класу, присвяченого роботі з вовною та створенню декоративного українського символу.

Учасники працювали під керівництвом учителя технологій Сергія Тищенка та класного керівника Оксани Мартиненко. Майстер-клас провела Валентина Сєврюкова — майстриня, учасниця виставок із рукоділля, спеціаліст вищої категорії, викладач фахових дисциплін ВСП «Професійно-педагогічний коледж Глухівського НПУ ім. О. Довженка».

Під час заняття діти ознайомилися з особливостями роботи з натуральною вовною та власноруч виготовили декоративні сердечка. Така практична діяльність дає змогу не лише опановувати певні техніки рукоділля, а й безпосередньо долучатися до української культурної традиції.

Культурна спадщина як живий освітній простір

Майстер-клас відбувся в межах проєкту «Столичний Глухів XVIII століття: 3D та VR-спадщина як інструмент освіти, відновлення та культурної реінтеграції», який реалізує Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за підтримки Українського культурного фонду.

Проєкт спрямований на сучасне представлення історико-культурної спадщини Глухова — міста, яке у XVIII столітті було столицею Гетьманщини. Одним із його ключових напрямів є цифрове відтворення втрачених історичних об’єктів за допомогою 3D-моделювання та технологій віртуальної реальності (VR).

Створені цифрові реконструкції мають стати не лише способом візуалізації минулого, а й інструментом освіти, популяризації історії та культурної реінтеграції. Важливою складовою проєкту є робота з дітьми та молоддю, для яких історико-культурна спадщина має бути не абстрактним поняттям із підручника, а простором для пізнання, творчості та власного досвіду.

Саме тому в етнохабі «Гетьманська Глухівщина» поряд із цифровими технологіями використовуються й традиційні форми культурної освіти — майстер-класи, творчі заняття та знайомство з народними ремеслами.

Від вовни до символу — і від символу до усвідомлення культурної спадщини: такий формат дозволяє поєднати традицію та сучасність, історичну пам’ять і практичну діяльність, локальну спадщину Глухівщини та сучасні освітні технології.

Інші сторінки історії краю