Війна змінює підходи до збереження спадщини

До початку повномасштабної війни цифрові технології в культурній спадщині часто сприймалися передусім як спосіб популяризації історії. Віртуальні тури, 3D-моделі, інтерактивні карти та доповнена реальність дозволяли зробити пам’ятки доступнішими для туристів, школярів, студентів і дослідників. Сьогодні їхня роль значно ширша.

Цифрова копія може стати своєрідним резервним архівом пам’ятки. Якщо історична будівля буде пошкоджена, цифрові матеріали дозволять відтворити її вигляд, дослідити архітектурні деталі, використати інформацію для майбутніх реставраційних робіт та показати наступним поколінням те, що могло бути втрачено. Для прикордонної Сумщини це питання вже не належить до далекого майбутнього.

230 років історії — у цифровій моделі

Один із прикладів такого підходу — Миколаївська церква в Сопичі Есманської громади. У 2026 році цій пам’ятці виповнилося 230 років. Нинішній мурований храм збудували у 1796 році, однак його історія почалася ще раніше — з дерев’яної Миколаївської церкви XVIII століття.

Архівний документ 1759 року описує стару дерев’яну споруду як таку, що перебувала в аварійному стані: будівля просіла в землю, дах протікав, а куполи нахилилися. Громада вирішила розібрати старий храм і спорудити новий.

Наприкінці XVIII століття в Сопичі з’явилася мурована Миколаївська церква, яка стала архітектурною домінантою села. Висока дзвіниця — майже 56 метрів, масивні стіни, характерний силует храму — усе це формувало історичний краєвид півночі Сумщини протягом понад двох століть. Але 25 серпня 2025 року російський безпілотник влучив у церкву та пошкодив її купол.

Таким чином, пам’ятка, яка пережила імперські часи, революції, радянський період, десятиліття занепаду та відновлення вже у незалежній Україні, опинилася перед новою загрозою. Саме тому її цифрова фіксація має значення далеко за межами одного села.

Від Глухівщини — до цифрового архіву Сумщини

У 2026 році Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка за фінансової підтримки Українського культурного фонду реалізує проєкт «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR». Проєкт зосереджений на історико-архітектурній спадщині Глухівщини — території, яка сьогодні є однією з найбільш уразливих частин Сумщини через близькість до російського кордону.

Однак його значення виходить за межі окремої громади. Йдеться про апробацію підходу, який може використовуватися для документування культурної спадщини всього регіону.

У межах проєкту передбачено створення 15 цифрових 3D-моделей існуючих і втрачених історико-архітектурних об’єктів, а також AR-реконструкцію ансамблю Гамаліївського монастиря. Серед об’єктів, для яких створюються цифрові моделі, — пам’ятки Глухова, Сопича, Сваркового та Гамаліївки. Зокрема, це: Глухівська синагога; Тюремний замок у Глухові; Миколаївська церква в Сопичі; Миколаївська церква у Сварковому; келії монастиря в Гамаліївці. Кожен із цих об’єктів є частиною історичного культурного ландшафту Сумщини.

Що дає 3D-модель історичної пам’ятки?

Створення цифрової моделі — це не просто перенесення фотографії будівлі у тривимірний простір. Спочатку збираються історичні фотографії, креслення, архівні описи, відомості про розміри та архітектурні деталі. Потім у програмі SketchUp створюється геометрія споруди. Відтворюються її основні об’єми, пропорції, фасади, куполи, дзвіниці та інші елементи.

Окремий етап — текстурування. Цифровій моделі надається вигляд реальних матеріалів: цегли, штукатурки, дерева, металу, покрівлі тощо. Після цього модель переноситься до Twinmotion, де формується візуальне середовище: освітлення, оточення, мате ріали, ракурси та атмосфера.

Фінальний рендер і постобробка в Adobe Photoshop дозволяють отримати фотореалістичне представлення пам’ятки.

У 2026 році ці роботи для п’яти історичних об’єктів проєкту виконує сумський архітектор та фахівець із 3D-моделювання Ігор Титаренко із Сум.

Цифрова копія як документ історичної пам’яті

Для історика цифрова модель цікава не лише своїм візуальним ефектом. Вона може стати джерелом для подальших досліджень. Тривимірна модель дозволяє зафіксувати просторові характеристики пам’ятки, її пропорції, архітектурні елементи та матеріали. У поєднанні з фотографіями, кресленнями, архівними документами та усними свідченнями така модель формує значно повніший цифровий образ об’єкта.

Особливо важливо це для пам’яток, які перебувають у зоні бойових дій або поблизу неї. Адже фотографія показує будівлю з одного ракурсу. Опис фіксує її словами. Креслення передає окремі технічні характеристики. 3D-модель дозволяє поєднати ці дані у цілісний просторовий образ.

Миколаївська церква в Сопичі — лише один із прикладів. На Сумщині є десятки й сотні об’єктів, для яких цифрова фіксація могла б мати довгострокове значення: старовинні дерев’яні та муровані церкви, монастирські комплекси, садиби, міські громадські споруди, пам’ятки козацької доби, об’єкти, пов’язані з історією Гетьманщини, українського модернізму та культурного життя XIX–XX століть.

Особливе місце посідають пам’ятки прикордонних громад. Тому цифрова фіксація може стати одним із напрямів системного цифрового архіву культурної спадщини Сумської області. Йдеться не про заміну реставрації цифровими технологіями. Навпаки — цифрові матеріали можуть стати додатковим інструментом для майбутнього відновлення.

Від цифрової копії — до цифрової пам’яті

3D-модель дозволяє не лише зберігати інформацію про пам’ятку, а й повертати її в освітній та культурний простір. Віртуальні виставки, цифрові музеї, освітні проєкти, інтерактивні карти, доповнена реальність, віртуальні екскурсії — усе це дає можливість показувати історичні об’єкти людям незалежно від того, де вони перебувають.

Для Сумщини, значна частина культурної спадщини якої сьогодні недоступна через воєнні обставини, це особливо важливо. Учень із Сум, студент із Глухова чи дослідник з іншого регіону може отримати можливість побачити цифрову модель пам’ятки, яка фізично розташована у прикордонній громаді. У цьому сенсі цифровізація стає не лише технологією збереження, а й способом повернення культурної спадщини у суспільний простір.

У будь-якому разі сьогодні важливо зробити те, що залежить від нас, — зафіксувати культурну спадщину Сумщини до того, як історія може бути змінена війною. Миколаївська церква в Сопичі, якій виповнилося 230 років, є одним із промовистих прикладів. Її історія почалася ще у XVIII столітті. Вона пережила занепад і відновлення. У XXI столітті пам’ятка знову опинилася перед загрозою. А тепер отримує ще одне життя — цифрове.

Проєкт «Історична Глухівщина крізь століття: збереження історико-архітектурної спадщини засобами 3D та AR» реалізується Глухівським національним педагогічним університетом імені Олександра Довженка за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Більше про проєкт — на сайті: https://hlukhivspadok.gnpu.edu.ua/