Майже чотири десятиліття його професійної діяльності були пов’язані з Глуховом, де він працював проректором, деканом, доцентом і викладачем, зробивши вагомий внесок у розвиток педагогічної освіти на Сумщині.
Генріх Ковальчук народився 1 серпня 1936 року в селі Буша Ямпільського району Вінницької області в родині вчителів. Після закінчення Ямпільської середньої школи вступив на філологічний факультет Ужгородського державного університету, який закінчив у 1960 році за спеціальністю «Українська мова та література». Уже в студентські роки активно займався громадською діяльністю, працював у редакції університетської газети та був позаштатним кореспондентом обласного радіомовлення.
Перші роки професійної діяльності він присвятив учительській праці в школах Вінницької та Житомирської областей. У 1964 році вступив до аспірантури при кафедрі української літератури Ужгородського державного університету, де одночасно працював старшим викладачем.
Від старшого викладача до проректора
29 липня 1967 року Генріха Ковальчука було призначено старшим викладачем кафедри української мови Глухівського державного педагогічного інституту. Уже через кілька місяців він очолив факультет підготовки вчителів початкових класів, а 7 грудня 1967 року наказом Міністерства освіти УРСР був призначений виконувачем обов’язків проректора з навчальної та наукової роботи.
На посаді проректора Генріх Степанович працював майже шістнадцять років — до 22 серпня 1983 року. Саме в цей період інститут зміцнював свої позиції як один із провідних педагогічних закладів України, розширював навчально-методичну базу, удосконалював підготовку вчительських кадрів та розвивав наукову діяльність.
За багаторічну сумлінну працю він був нагороджений Грамотою Міністерства освіти УРСР з нагоди 100-річчя Глухівського педагогічного інституту. Окрім основної роботи, Генріх Ковальчук очолював інститутську організацію товариства «Знання», був депутатом Глухівської міської ради, членом редакційної колегії республіканського науково-методичного збірника «Педагогіка і методика початкової освіти» та виконував численні громадські обов’язки.
Родина науковців
Важливе місце в житті Генріха Степановича займала родина. У квітні 1960 року він одружився з Галиною Василівною Ковальчук (3 жовтня 1938, с. Рудня-Крупчатка Лугинського району Житомирської області — 11 травня 2019, м. Севастополь) — відомою українською вченою, фахівчинею у галузі педагогіки та методики викладання природознавства, зоології й екології.
Галина Василівна пройшла шлях від співробітниці Ужгородського державного університету до одного з провідних науковців у галузі природничої освіти. У 1974 році вона захистила кандидатську дисертацію, у 1977 році отримала вчене звання доцента, а в 1990 році стала професором кафедри природничих дисциплін. Указом Президента України у 1994 році їй було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України» за вагомий внесок у розвиток педагогічної науки та підготовку педагогічних кадрів.
Подружжя виховало двох дітей — сина Олександра (1961 р. н.) та доньку Ірину (1963 р. н.). Родина Ковальчуків є прикладом подружжя, яке присвятило своє життя розвитку української педагогічної освіти та науки. Протягом багатьох десятиліть Генріх Степанович і Галина Василівна поєднували наукову, педагогічну й організаційну діяльність, зробивши вагомий внесок у підготовку кількох поколінь учителів.
Науковець і автор навчальних видань
Попри значне адміністративне навантаження Генріх Ковальчук активно займався науковою діяльністю. У 1981 році він захистив кандидатську дисертацію «Зінаїда Тулуб – автор історичного роману», а в 1983 році отримав вчене звання доцента.
Вагомим був і його внесок у розвиток методики початкової освіти. Він став одним із авторів програми курсу «Дитяча література» для педагогічних інститутів, співавтором підручників і книг для читання, навчально-методичних матеріалів для початкової школи, а також співпрацював із Науково-дослідним інститутом педагогіки УРСР.
На чолі факультетів у роки змін
Після завершення роботи на посаді проректора Генріх Степанович продовжив викладацьку діяльність на кафедрі української мови і літератури.
У 1988 році його було призначено деканом факультету дошкільного виховання, який саме формувався як окремий структурний підрозділ інституту. Він став одним із організаторів його становлення, забезпечивши підготовку фахівців із дошкільної освіти.
Після реорганізації структури закладу в 1993 році Генріх Ковальчук очолив педагогічний факультет, який очолював до 1998 року. Саме на цей час припали перші роки незалежності України, коли система вищої освіти переживала суттєві зміни. Попри складні економічні умови, факультет зберіг кадровий потенціал і продовжив підготовку майбутніх учителів.
У 1998–2001 роках Генріх Степанович працював проректором із заочної освіти (на громадських засадах). Під його керівництвом було суттєво розширено мережу консультаційних пунктів університету в різних регіонах України, що сприяло збільшенню контингенту студентів заочної форми навчання.
Визнання професійної діяльності та останні роки
За багаторічну педагогічну й організаторську діяльність Генріх Ковальчук був відзначений знаком «Відмінник народної освіти УРСР», медаллю А. С. Макаренка, орденом «За заслуги» III ступеня, а також низкою інших державних і відомчих нагород. У 1993 році трудовий колектив інституту висував його кандидатуру до присвоєння почесного звання «Заслужений учитель України».
Після завершення роботи в Глухівському державному педагогічному університеті Генріх Степанович переїхав до Севастополя, де працював завідувачем кафедри української філології Севастопольського гуманітарного університету. Навіть після виходу з Глухівського університету він продовжував педагогічну та наукову діяльність, передаючи багаторічний досвід новим поколінням викладачів і студентів.
Помер Генріх Степанович Ковальчук у грудні 2017 року.
Сьогодні його ім’я займає почесне місце в історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Він належить до покоління викладачів, які визначали розвиток одного з найстаріших педагогічних закладів України в другій половині ХХ століття. Багаторічна діяльність Генріха Ковальчука як проректора, декана, науковця й педагога стала важливою складовою історії педагогічної освіти Сумщини.
