У статті розглядаються особливості формування професорсько-викладацького складу кафедр історії (насамперед керівної частини) Сумського педагогічного інституту у1938–1956 рр. Встановлено, що протягом всього існування історичний факультет Сумського педагогічного інституту зіштовхувався із постійним дефіцитом висококваліфікованих спеціалістів. З’ясовано, що такий стан речей був викликаний низкою чинників. По-перше, це наслідки репресій 1930-х рр., внаслідок яких представники старої педагогічної інтелігенції зазнали переслідувань, тоді як радянські спеціалісти отримували відносно поверхневу освіту. По-друге, наслідки радянсько-німецької війни, що спричинили людські втрати, в т. ч. й серед викладацького складу Сумського педінституту. По-третє, посилення ідеологічного контролю над інтелігенцією в кінці 40-х рр., метою якого було запуск нової хвилі утвердження великоросійського шовінізму. У статті на основі архівних джерел і наукової літератури простежується викладацька діяльність рядових викладачів і керівників кафедр історії Сумського педінституту у 1938–1956 рр., з’ясовано їхні наукові ступені та вчені звання, представлено їхню методичну та наукову діяльність, здійснено спробу з’ясувати причини звільнення з посади, простежується їхня доля після звільнення з роботи у вищому навчальному закладі. Зроблено висновки, що викладачі-історики працювали в жорстких ідеологічних рамках тоталітарного режиму, неодноразово «низький рівень викладання», «прихильність до буржуазно-націоналістичних поглядів» ставали причинами потрапляння під шквал критики та навіть звільнень із роботи у ВНЗ.

Опубліковано: Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. Вернадського. Серія: Історичні науки. Т. 31. К., 2020. № 4. С. 1-8.