Традиція відзначення першого ювілею Глухівського учительського інституту була започаткована в 1899 році, коли до 25-літнього ювілею викладачем природничої історії М. І.  Демковим було написано змістовний нарис про заклад освіти, який був затверджений 19 травня 1899 р. на засіданні педагогічної ради інституту, однак, попечитель Київського навчального округу не дозволив витрачати кошти на видання 600 примірників, скоротивши видання до звичайної історичної записки. 

Цей нарис, як окреме джерело, на жаль, не зберігся, як і невідомо про заходи з відзначення чверть вікового ювілею [5; 10; 14, с. 6; 17; 21]. На 40-річчя від дня заснування Глухівського учительського інституту в 1914 році була спроба написати подібний історичний нарис. У фондах зали рідкісних видань бібліотеки Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка зберігається чернетка нарису. Утім, очевидно, початок першої світової війни, завадив більш широкому відзначенню ювілею [1; 3; 6; 14, с. 6, 36; 16; 20; 24, с. 11].

Більш успішним стало відзначення 50-ліття від дня заснування інституту. Так, 1924 р. з Народного комісаріату освіти Української СРР, не дивлячись на закриття закладу вищої освіти, керівництво Глухівського інституту народної освіти отримало повідомлення про плани відзначення п’ятдесятирічного ювілею установи та необхідність написати історичний нарис. З невідомих причин відповідальність за цей проєкт була покладена на викладача-мовника А. В.  Кириченка. Він написав чорновий варіант нарису про Глухівський учительський інститут від заснування й до липня 1924 р. У зв’язку з ліквідацією установи влітку 1924 р. праця не була опублікована й, вірогідно, зберігалася в родинному архіві автора [14, с. 6-7; 19, с. 39].

1924 рік. Випускники природничо-географічного відділення Глухівського ІНО. В центрі його директор Яків Колубовський

На початку 1924 року сталось заворушення серед студентів відділу соціального виховання інституту. Справа полягала в тому, на початку 1921-1922 навчального року було прийнято дві групи вступників. Ті абітурієнти, що складали іспити за підвищеною програмою, були зараховані до так званого відділу професійної освіти, з трьох-річним курсом навчання, а решта, зокрема, учні підготовчої групи при інституті, зараховані до відділу соціального виховання, з чотирьохрічним курсом навчання. В січні 1924 року студенти цього відділу порушили клопотання перед адміністрацією про скорочення перебування їх в інституті на один рік, щоб, таким чином, випустити їх в 1924-му році разом з студентами відділу професійної освіти. Педрада інституту народної освіти (далі – ІНО) відмовила здобувачам освіти в цьому клопотанні про дострокову видачу дипломів після закінчення ІНО [1; 8; 11; 14, с. 6; 18; 25; 27].

Таке вирішення проблеми проявило себе під час весняних канікул, що співпадали із святкуванням Великодня. Пасха в 1924 році припадала на 27 квітня за новим стилем. Група студентів під проводом 19-річного Івана Бурика (в майбутньому – заступника директора та завідувача кафедри математики, Глухівського інституту в 1930 – 1941 та 1945 – 1957 роках) та двох братів Гордієвських, посилаючись на те, що в Російській СФРР весняні канікули тривають протягом 3-х тижнів, а в УСРР – тільки два тижні, провели постанову про збільшення терміну весняних канікул до трьох тижнів [9; 12; 14, с. 36-37; 19; 23; 26].

Не зважаючи на умовляння політрука інституту Якова Когана, ректора Костянтина Колубовського і викладачів, більшість студентів не прийшли на заняття після двохтижневого відпочинку, і таким чином, канікули того року тривали три тижні [2; 7; 14; 22].

В наслідок цього цієї події з боку студентів, яку назвали страйком з народного комісаріату освіти УСРР прийшло розпорядження такого змісту: 1) Глухівський ІНО закрить з 1-го липня 1924 р.; 2) Студентів 3-х курсів випустити після захисту дипломних робіт. 3) Викладацькому складу запропонувати в разі їх бажання перевестись до відкритого Луганського інституту. 4) майно Глухівського інституту передати Чернігівському і Ніжинському інститутам [14, с. 37].

Більшість викладачів поїхали до міста Луганська, дехто в інші міста. Ректор професор Костянтин Колубовський мав намір вийти у відставку і тому залишився у Глухові. Залишились також у Глухові викладачі української мови А. В.  Кириченко, Т. А.  Криушенко – викладач ручної праці і Є. Б.  Гурба – викладач німецької мови. Ці особи стали потім викладачами педтехнікуму і педагогічному інституту і довго ще працювали в м.  Глухові [1; 7; 14, с. 37].

1927 рік. Випуск Глухівського педтехнікуму. В центрі його директор Юрій Нестеренко

Ліквідаційна комісія вжила всіх заходів, щоб не допустити розбазарювання майна закладу вищої освіти, яке накопичилося протягом півстоліття, і яке було гарною базою для організації педагогічно-освітньої роботи м. Глухова. При підтримці Глухівського районного партійного комітету та профспілкових організацій вирішили про передачу Чернігівському та Ніжинському інститутам мінімум майна та обладнання. Зокрема, за інформацією учасника цих подій викладача А. В.  Кириченка Ніжинський інститут отримав п’ять столярських верстатів з комплектом інструментів, один токарний верстат і частину найбільш цінної бібліотеки педагогічного і філософського відділу, а до Чернігівського інституту вивезли лише хімічні ваги та частину бібліотеки. Все інше майно інституту, зокрема, обладнання хімічного, фізичного та біологічного навчальних кабінетів, а також музей та інше майно залишилися в Глухові [1; 13; 14].

Завдяки традиціям Глухівського ЗВО й такій базі для організації ефективного освітнього процесу народний комісаріат освіти УСРР за підтримки Новгород-Сіверською окружного виконкому прийняв рішення про відкриття в Глухові педагогічного закладу на базі закритого інституту. Так з 1 жовтня 1924 року відкрилися Глухівські Трьох-річні Педагогічні курси, які фінансувалися за кошти Новгород-Сіверського окрвиконкому [4; 13; 14, с. 38; 15; 25; 27].

Самі урочистості з нагоди 50-річчя від дня заснування Глухівського учительського інституту за пропозицією народного комісаріату освіти УСРР відбулися 21 вересня 1924 року [14, с. 43]. Не відомо, які проводилися заходи тоді в Глухові, але лише для складання історії інституту було асигновано 2500  карбованців. Завдяки, цим заходам значно збагатилася джерельна база з історії першого півстоліття нашого Глухівського національного педагогічного університету.

Список використаних джерел

1. Бєлашов В. І., Гурець М. П., Заїка В. В. та ін. Глухівський державний педагогічний інститут (1874 -1994 рр.). Суми: ВВП «Мрія» – ЛТВ. 46 с.
2. Бєлашов Валерій Іванович: життєпис, наукова і педагогічна діяльність: до 75-річчя від дня народження / Укладачі: А. П.  Гриценко, О. А.  Чумаченко. Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка, 2024. 77 с. : фото.
3. Бєлашов В. І. Історіографічна традиція та джерельна база вивчення історії Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (1874 – 2014 рр.). Історичні студії суспільного прогресу. 2014. Вип. 2. С. 39-51. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/iscp_2014_2_8
4. Валерій Іванович Бєлашов (1949 – 2022) :біобібліогр. покажчик / керівник вид. проєкту О І.  Курок ; уклад.: А. П. Гриценко, С. П. Жукова, О.А.Чумаченко, О.Ф.Бєлашова. Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка, 2023. 68 с. : фото. URL: http://46.201.250.252/handle/123456789/1959
5. Гриценко А. П., Колієнко А. А. Глухівський учительський інститут: філософські засади заснування та функціонування. Культурологічний альманах 2023. № 2. С. 157–162. URL: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.21
6. Гриценко А., Голуб А. Історична школа «Глухівського періоду в історії Гетьманщини» В. І.  Бєлашова. «Глухівські історико-філософські читання»: зб. наукових пр. Глухів: Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2024. Вип. 2.  С. 16-21. URL: http://46.201.250.252/handle/123456789/2902
7. Гриценко А.П., Курок О.І. До питання періодизації історії Глухівського державного педагогічного інституту на рубежі ХХ-ХХІ століть. Освіта і наука ХХІ століття : матеріали звітної наук.-практ. конф. викладачів. (м. Глухів, 4 трав. 2022 р.). 2022. 253 с. С. 48-49.
8. Гриценко А. П. Історія впровадження методики використання інформаційних ресурсів у практику навчання історії у вітчизняних школах на рубежі ХІХ-ХХ ст. Сіверщина в історії України. Зб. наукових праць. Вип. 7. Київ – Глухів, 2014 С. 249 – 252. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sviu_2014_7_62
9. Гриценко А.П., Колієнко А.А. Особливості викладання історії та релігійного виховання в Глухівському учительському інституті (1874–1917 рр.). Культурологічний альманах. 2023. Вип. 3. С.  119-125.   https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.16
10. Гриценко А. П., Ащаулова Т. А. Порівняльна характеристика соціального статусу та рівня життя викладачів Глухівської чоловічої гімназії та Глухівського учительського інституту в 1870-х – 1900-х роках. Сумський історико-архівний журнал. 2022. № XXXIX. С. 26-32. DOI: doi.org/10.21272/shaj.2022.i39.p.25
11. Гриценко А.П., Чумаченко О.А., Прокопчук В.С. Початковий період кампанії ліквідації неписьменності на Сумщині у 20-х роках ХХ ст.: агітація за грамотність, заохочення до навчання та ідеологічний чинник (за документами Державного архіву Сумської області). Сумський історико-архівний журнал. 2022. № XXXVІІI. С. 48-56. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/88629
12. Гриценко А. П., Ащаулова Т. А. Управлінці Глухівського учительського інституту (1874-1991 рр.). Історико-краєзнавчі дослідження: традиції та інновації: матеріали VІ Міжнародної наукової конференції (Суми, 8 – 9 грудня 2023 р.). У 2-х ч. Ч. 1. Суми: ФОП Цьома С.П., 2024. С. 75-79.
13. Зозуля С. Ю. Справа про ліквідацію Глухівського інституту народної освіти в фондах Ніжинського архіву. Сіверщина в історії України: матеріали 8 НПК: зб. наук. пр. 2002. Вип. 2. С.  184‑191.
14. Кириченко А. В. Історія Глухівського учительського інституту 1874 по 1924 роки : біобібліогр. покажчик до 150-річчя з часу заснування університету / керівник вид. проєкту О. І. Курок ; уклад.: А. П. Гриценко; В.М. Крижанівський. Глухів : ГНПУ ім. О. Довженка,2024. 48 с. : фото.  
15. Крижанівський В. М. Викладачі Глухівського учительського інституту (1874 – 1924 рр.). Біобібліографічний словник. Глухів-Кропивницький, 2017. 96 с.
16. Крижанівський В. М. Випускники Глухівського учительського інституту (1874 – 1906). Біографічний словник. Глухів, 2019. 135 с.
17. Крижанівський В. М. Повсякденне життя вихованців Глухівського учительського інституту в 1874 – 1914 рр. Сіверянський літопис. 2021. № 2. С. 107 – 115.
18. Крижанівський В. М. Соціальний та професійний портрет викладачів Глухівського учительського інституту (1874 – 1917 рр.). Сіверщина в історії України. Київ – Глухів, 2018. Вип. 11. С. 245 – 249.
19. Курок О., Гриценко А. Крижанівський В., Чумаченко О. Глухівський інститут в 1917–1924 рр.: між дерусифікацією та українізацією. Сіверянський літопис. 2023. № 1. С. 37–43. DOI: https://doi.org/10.58407/litopis.230105
20. Курок О. І., Гриценко А. П. Досвід формування професійної компетентності майбутніх учителів історії у Глухівському учительському інституті у 1874–1917 роках. Сіверщина в історії України. Зб. наукових праць. Вип. 13. Київ – Глухів, 2020. С. 233 – 237
21. Курок О., Гриценко А. Заснування Глухівського учительського інституту. Актуальні питання дослідження вітчизняної історії й викладання предметів громадянської та історичної освітньої галузі в умовах НУШ: зб. наук. пр. Глухів: Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2022. Вип. 1. С. 19-23.
22. Курок, О., Гриценко, А., Прокопчук В. Ліквідація неписьменності 20-30-х років ХХ століття як соціальний та політичний проєкт радянської влади: філософський аспект. Сумський історико-архівний журнал. 2023. № XL. С. 12 – 18. URL: doi.org/10.21272/shaj.2023.i40.p.12
23. Курок О.І., Гриценко А. П. Організація фахової підготовки майбутніх педагогів у Глухівському учительському інституті у 1870-х роках. Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. 2022. Вип. 50, № 3, Ч. 1 С. 12-24. URL : https://drive.google.com/file/d/182VCBkC9-qYdkoz1j2mGgLebtmGkpLdo/view
24. Курок О, Гриценко А. Славні ювілеї глухівського національного педагогічного університету в 2024 році. «Глухівські історико-філософські читання»: збірник наукових праць. Глухів: Глухівський НПУ ім. О. Довженка, 2024. Вип. 2.  С. 11 – 15. http://46.201.250.252/handle/123456789/2906
25. Мошик І. В. Джерельна база дослідження вищих навчальних закладів Чернігівщини у 20-ті – 30-ті роки ХХ ст. Ніжинська старовина 2012. Вип. 14. С. 74 – 78.
26. Мошик І. В. Повсякденне життя студентської молоді Глухова у 20-ті – 30-ті роки ХХ ст. Сіверщина в історії України : збірник наукових праць. Вип. 5. К. – Глухів, 2012. С. 332-335.
27. Мошик І. В. Роль вищих навчальних закладів Чернігівщини у підготовці української інтелігенції (20-ті – 30-ті роки ХХ ст.): автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук: спеціальність 090012 «Українознавство». Київ, 2011. 20 с.