Середа, 25 травня 2022 19:54

Гриценко Андрій. Топоніми Глухова: як на роки перейменувати вулиці й провулки

Андрій ГРИЦЕНКО, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри історії, правознавства та методики навчання, член Національної спілки краєзнавців України
Гриценко Андрій. Топоніми Глухова: як на роки перейменувати вулиці й провулки

Дерусифікація в Україні зараз досить запитувана тема. Згідно з результатами опитування соціологічної групи «Рейтинг», ідею перейменування вулиць, назви яких пов’язані з росією та росіянами, на честь героїв, які нині захищають Україну, підтримують 92 % українців.

Що було до цього?

Треба сказати спасибі тим представникам міської влади та громадським активістам, хто активно займався приведенням назв вулиць та провулків Глухів до реалій на початку 2000-х рр. Також у ході запізнілої декомунізації[1] (Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки»[2]) в лютому 2016 р. були перейменовані 42 вулиці та провулки Глухова або 21%.

Що зараз?

Наразі у Глухові дві сотні топонімів: 131 вулиця, 4 площі та 65 провулків і проїздів. І лише зо два десятки з них жодного разу не міняли назв. У 2022 році після повномасштабного російського вторгення питання декомунізації перейшло на наступний щабель і трансформувалось у питання дерусифікації.  З них понад півсотні потребують заміни, у більшості це вулиці.

Що замінити?

За радянських часів у глухівські топоніми, як і по всьому СРСР, професійно «повкручували» прізвища російських військовиків, письменників, художників і навість космонавтів. При цьому практично жодного українського, а тим більше місцевого достойника.

Російські топоніми на символічній карті Глухова, які потрібно замінити:

а) військові діячі, космонавти та політики

  1. Ватутіна, вул
  2. Гагаріна вул.
  3. Гагаріна пров.
  4. Гастелло, пров.
  5. Декабристів вул.
  6. Комарова вул.
  7. Космодемянської, пров.
  8. Кошового, пров.
  9. Леонова, вул.
  10. Матросова, вул.
  11. Молодогвардійців вул.
  12. Разіна вул.
  13. Рум'янцева, вул.
  14. Спартака, вул.
  15. Спартака, пров.
  16. Суворова вул.
  17. Ушакова вул.
  18. Фрунзе вул.
  19. Чайкіної Лізи пров.
  20. Черняховського вул.
  21. Чкалова вул.
  22. Чкалова пров.

 б) міста

  1. Києво-Московська, вул

 в) письменники

  1. Бєлінського вул.
  2. Гоголя вул.
  3. Гоголя, пров.
  4. Грибоєдова вул.
  5. Добролюбова вул.
  6. Лермонтова вул.
  7. Лермонтова пров.
  8. Маяковського вул.
  9. Некрасова вул.
  10. Некрасова пров.
  11. Островського вул.
  12. Пушкіна вул.
  13. Сергеєва-Ценського, вул.
  14. Сергеєва-Ценського, пров.
  15. Толстого пров.
  16. Тургенєва вул
  17. Чехова вул.

 г) вчені та винахідники

  1. Корольова, вул.
  2. Курчатова, вул.
  3. Ломоносова вул.
  4. Ломоносова пров.
  5. Мічуріна вул.
  6. Мічуріна пров.
  7. Павлова вул.
  8. Павлова пров.
  9. Пирогова вул.
  10. Сєдова вул.
  11. Ціолковського вул.

 ґ) художники

  1. Баришева, вул.
  2. Рєпіна, вул.
  3. Рєпіна пров.
  4. Сєрова вул.
  5. Сєрова пров

Як замінити?

1) Поступово, але професійно. Для цього потрібно залучити фахівців істориків, спитати думки у жителів. На перейменування може впливати також і подальший хід російсько-української війни. Але відтягувати вирішення цього питання, тим більше, не варто.

2) Також потрібно врахувати розміщення вулиці (центр чи околиці) та її протяжність та відповідну їй назву. В радянський час українських відомих діячів «виносили» на периферійні вулиці. Тому крім дерусифікації вулиць, можливо, потрібно переназвати вже оновлені раніше вулиці, надавши перевагу більш відомим особистостям для іменування довших вулиць, розташованих у центрі тощо. Не применшуючи значимість вулиць у внутрішніх мікрорайонах та на околицях міста, як прикладами таких вулиць, назви яких можна перенести на інші вулиці ближче до центра, назвемо – Березовського на Новій Греблі, Довженка на Веригіні, Миколи Василенка на Синявці і т.п.

3) Вулиці на честь видатних людей називати іменем та прізвищем (а не лише прізвищем) для кращого сприйняття історичних діячів. Така практика вже була запроваджена в місті у 2016 році. Можливо, доцільно при комплексній заміні назв додати до прізвищ вже перейменованих раніше вулиць імена достойників.

4) Можливо доцільно деякі розділити, як це було раніше. Перш за все, Києво-Московську вулицю максимум на 4 частини: Стометрівку (вона так і зветься жителями та гостями міста); її завершення від вул. Терещенків до Київської брами; суто Києво-Московську (але перейменувавши її) та частину, що йде до залізничного вокзалу та була колись Вокзальною. Також це - відрізок нинішньої вулиці Героїв Небесної сотні від Путивльської до Спаської; Низова (частина Валової); частина Веригінської (колишня Кашенківка) тощо.

Які назви запровадити?

Для цього слід залучити багатющу історію Глухова та регіону, досягнення видатних земляків, врахувати досвід інших міст, як великих, так і сусідніх.

Для цього важливий саме такий алгоритм надання переваги назвам:

1) Повернути, можливо, історичні назви (хоча більшість вже повернута), як, наприклад, Монастирський шлях (нинішня Гоголя), Ярославецький шлях (Матросова), Нова Гребля (Некрасова), Слоутський шлях (Тургенєва) тощо.

2) Значний акцент при виборі назв вулиць та провулків зосереджувати на увічнення пам’яті героїв та учасників російсько-української війни, що триває з 2014 року, особливо, періоду повномасштабного російського вторгнення в Україну.

2.1) Героїв 58-ої окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, вул.

та/або

Героїв 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58 ОМПБр, вул

2.2) топоніми, пов’язані з російсько-українською війною: Волонтерів, вул. / Героїв полку "Азов" вул. / Захисників Охтирки вул. / Холодноярської бригади вул. / Глухівської (Сумської) тероборони вул. тощо

Люди пов’язані з російсько-українською війною

2.3) Героя України Михайла Несольоного + можна в Годунівці

2.4) Героя України Андрія Івашка + можна в Обложках

2.5) На честь уродженців Глухова, що загинули[3]

У ході повномасштабного російського вторгнення в Україну (2022)

I. Ольги Свіргун  (кавалер ордена «За мужність»III ступеня).

II. Віталія Чалого (кавалер ордена «За мужність» III ступеня).

III. Віталія Бережного

IV. Євгенія Подставки (нар. у с. Полошки Глухівського району).

V. Олександра Максимович

VI. Віталія Абрамчука

VII. Анатолія Короткого (кавалер ордена «За мужність»III ступеня = нар. у с. Обложки Глухівського району).

VIII. Олександра Вашука

IX. Євгена Ковальчука

X. Віталія Дорошенка

XI. Миколи Максимова

XII. Олександра Ступаченка .

XIII. Володимира Єременка (нар. у с. Кучерівка Глухівського району).

XIV. Олександра Поповченка

XV. Олега Громадського (очолював 16-й окремий мотопіхотний батальйон «Полтава»протягом 20152017 років, з 2016 року у Глухові)).

У ході війни на сході України (2014-2020)

XVI. Олексія Приходька (нар. у Глухові, мешкав у м. Ромни; кавалер ордена «За мужність» III ступеня).

XVII. Олександра Ткаченка (Ткаченко Олександр Григорович; нар. у Глухові, мешкав у м. Суми; повний кавалер ордена «За мужність»).

XVIII. Сергія Абрютіна (нар. 1983 у с. Ходине на Глухівщині, навчався в Глухівському СПТУ-31; кавалер ордена «За мужність» III ступеня).

XIX. Олексія Комарова (поховали у м. Глухів, де живуть його батьки; лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня).

XX. Олександра Вознюка (навчався у Глухівському НПУ ім. О. Довженка; кавалер ордена «За мужність» III ступеня).

XXI. Олексія Гребенюка (1987 закінчив Глухівське СПТУ-15; кавалер ордена «За мужність» III ступеня).

XXII. Олексія Лазаревича (уродженець Глухова, технік 1-ї мінометної батареї 16 ОМПБ 58 ОМПБр. Похований у Глухові на Усівському кладовищі).

3) Видатні глухівчани, що тут народились чи жили і працювали та були обрані, наприклад, Почесними громадянами Глухова

Іменні топоніми, пов’язані з Глуховом та Глухівщиною

Наприклад:

I. Дмитра Бортнянського вул.

II. Дмитра Бортнянського пров.

III. Ади Роговцевої, вул.

IV. Варвари Ханенко, вул. = українська колекціонерка, меценатка старша дочка цукрозаводчика, Ніколи Терещенка

V. Якова Маркевича, вул. = українського історика 

VI. Віктора Романовського, вул. = — український історик, археограф та архівіст, керівник інформаційного відділу Міністерства праці Української Держави Павла Скоропадського, автор першого українського підручниказ архівознавства, жертва сталінського терору.

VII. Сергія Седнєва, вул. = — український біатлоніст, майстер спорту, бронзовий призер чемпіонату світу в естафеті, срібний призер першості Європи, переможець та багаторазовий призер етапів Кубка світу з біатлону, чемпіон ХХІІ Всесвітньої зимової універсіади, на ХХІІІ Всесвітній зимовій універсіаді виборов 4 медалі (2 срібні, 2 бронзові). Учасник зимових Олімпійських ігор 2010 у Ванкувері.

VIII. Мельхиседека Значко-Яворського, вул. = духовного наставника гайдамацького повстання

IX. Григорія Соболевського, вул. = ботанік і фармаколог 

X. Михайла Часницького - український краєзнавець, дослідник історії євреїв, засновник та керівник Музею історії євреїв Глухівщини.

XI. Лазаря Цвейфеля - єврейський письменник і публіцист.

XII. Рабинів Шумяцьких

XIII. Івана Кульжинського, вул  = український письменник, педагог і етнограф 

XIV. Матвія Гуревича, вул. = радянського економіста, д.е.н. проф., одного з ініціаторів і організаторів вищої статистичної освіти в Україні.

XV. Данила Нащинського пров. = професора Київської академії 

XVI. Григорія Головні, пров. - український співак, класик партесного мистецтва.

XVII. Олександра Ющенка, пров. = радянського психіатра, одного із засновників біохімічного напряму в психіатрії, члена Британської психоневрологічної асоціації.

XVIII. Степана Коршуна, пров. радянського гігієніста, мікробіолога та імунолога.

XIX. Олександра Карпеки, пров. = авіаконструктор, один з засновників авіації в Російській імперії

XX. Романа Луценка, пров. = українського футболіста 

XXI. Якова Колубовського, пров. = історик української та російської філософії, бібліограф ,

XXII. Миколи Янова, пров. = підполковник Армії УНР

Почесні громадяни Глухова

XXIII. Жужома Микола Іванович, Герой Радянського Союзу, командир вогневого взводу 130-го окремого винищувального протитанкового дивізіону 254-ї стрілецької дивізії армії Другого Українського фронту

XXIV. Шемшученко Юрій Сергійович, Директор Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України, завідувач відділу конституційного права та місцевого самоврядування, доктор юридичних наук, професор, академік НАН України, академік Академії правових наук України (1995).

XXV. Деркач Андрій Леонідович, Український політик і підприємець (2002)

XXVI. Деркач Микола Андрійович, Заступник голови Сумської обласної державної адміністрації (2006)

XXVII. Роговцева Ада Миколаївна, Герой України, українська акторка театру та кіно (2008)

XXVIII. Ситник Микола Петрович, Доктор технічних наук, доктор будівництва, керівник галузевого відділення Академії будівництва України, лауреат Державної премії СРСР та України, заслужений винахідник України (2008),

XXIX. Вашуленко Микола Самійлович, Український мовознавець, методист, доктор педагогічних наук. Головний науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України (2008)

XXX. П’явка Іван Михайлович, Ветеран праці, пенсіонер (2010)

XXXI. Ткаченко Геннадій Олександрович, Керівник Глухівського ВАТ «Районні електромережі» (2010),

XXXII. Кужель Михайло Порфирович, Депутат 11 скликань районної та міської рад (2010),

XXXIII. Рубінштейн Ісаак Маркович, радянський військовий, визволитель Глухова (2018)

XXXIV. Єроха Микола Степавнович, Обдарований поет і музикант (2021).

4) Окремий аспект – Києво-Московська. Історично вона була Велика (як варіант). Але є багато інших ідей, наприклад Перемоги, Героїв, Героїв України, Столична, Гетьманська і т. п. Крім того, є варіант з її поділом на 2-4 частини.

5) Практично те ж саме з вулицею Пушкіна (історична Пушкінська, але в Глухові вже є Гарматна). Тому ті ж пропозиції, що в попередньому пункті. Але принагідно, питання: Що робити з пам’ятником АС Пушкіну? Натяк із огорожею літнього парку, де стоїть цей пам’ятник, зрозуміли.

6) Потрібно створити меморіал загиблим у ході російської війни (з 2014 року). Є в Глухові площа Рудченка. Це радянський військовий що брав участь у визволенні Глухова. Крім площі є ще вулиця та провулок Рудченка. Достатньо їх залишити. А площу перейменувати, наприклад, на Алею Героїв чи Алею Слави, де створити меморіал чи стіну пам’яті загиблих глухівчан російсько-українській війні, що триває з 2014 року.

7) Не перейменовувати:

Гоголя вул. – не перейменовувати

Чехова вул. – не перейменовувати

Сергеєва-Ценського – не перейменовувати (або вулицю перейменувати, а провулок залишити)

Рєпіна вул. – не перейменовувати.

8) Рум'янцева, вул. на Максима Мосципанова - архітектор, добудовував в Глухові Троїцьку церкву і дзвіницю після смерті А. Квасова.

9) Врахувати столичний статус Глухова

Столична вул. / Гетьманська вул. / Старшинська вул. і т.п.

10) Загальні назви за досягненнями чи професіями

Футбольна (футболістів Глухова) / Аграріїв / Учительська тощо

11) Принагідно, мо й переменувати стадіон? Це що за «Дружба» - в радянський час завжди була дружба «братніх» народів. Тому на «Спартак» чи «Велетень» або імені – видатних глухівських футболістів. Імен достатньо. Слово фахівцям.

12) Певній кількості перейменовуваних вулиць надати українські іменні топоніми

Чимало вулиць перейменовано, але, здається, не в повній мірі. Наприклад, є вулиця та провулок Березовського, але немає жодного топоніма Бортнянського. В той же час обидвом є пам’ятник.

Подібна ситуація і з гетьманами Глухівського періоду в історії Гетьманщини. Є вулиця Полуботка на Родивонівці (доцільно назвати вулицю ближче до центру) та Данила Апостола на Новій Греблі. Але ж першим гетьманом з проголошенням Глухова столицею Лівобережної України було обрано Івана Скоропадського, а останнім Кирила Розумовського. Їх імен чомусь немає. Також немає топонімів імені відомого гетьмана Богдана Хмельницького, а також тих, хто перемагав росіян – Петро Конашевич Сагайдачний та Іван Виговський, знову ж таки, не має. В той же час є, Івана Мазепи та Пилипа Орлика (це добре).

Також із списку «Топ-100 великих українців»[4] є вулиця Анни Ярославни, але немає вулиць князів (наприклад, Ольги, Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Данила Романовича Галицького). Хоча ми на їх іменах і не наполягаємо.

Варіанти, наприклад:

  1. Івана Скоропадського вул.
  2. Павла Скоропадського вул.
  3. Кирила Розумовського вул.
  4. Богдана Хмельницького,
  5. Петра Конашевича-Сагайдачний,
  6. Івана Виговського,
  7. Пантелеймона Куліша
  8. Лесі Українки вул.
  9. Михайла Грушевського, вул.
  10. Симона Петлюри вул.
  11. Михайла Драгоманова вул.
  12. Миколи Лисенка, вул.
  13. Кирила Стеценка вул.
  14. Віктора Ющенка вул.
  15. Левка Лук'яненка вул.
  16. українські письменники, що закінчили Глухівський педагогічний (учительський) інститут:

Степана Васильченка / Олексія Палажченка / Олексія Столбіна та ін.

Миколи Костомарова вул.

Марко Вовчок, вул.

Іллі Мечникова, вул.

Володимира Вернадського, вул. (аналог Ціолковського)

Андрія Мельника вул.

Степана Бандери вул.

Євгена Коновальця вул.

Ярослава Стецька вул.

Василя Стуса, вул.

Дмитра Донцова вул.

Івана Огієнка вул.

Агатангела Кримського вул.

В’ячеслава Липинського вул.

Євгена Чикаленка вул.

Петра Могили вул.

Григорія Квітки-Основ’яненка вул.

Василя Липківського вул.

13. Не іменні вулиці

«Просвіти / УНР / Центральної Ради.

В той же час, наша суб’єктивна думка – відмовитися від надто нейтральних назв, які з’явилися 2016 року: Черешнева, Сонячна, Джерельна.

 

[1] https://www.pravda.com.ua/news/2015/04/9/7064246/

[2] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=2558&skl=9

[3] https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2&stable=0#%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D1%96_%D1%83_%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96

[4] https://nv.ua/ukr/ukraine/events/top-100-velikih-ukrajinciv-yaki-vplinuli-na-istoriyu-novini-ukrajini-50116669.html

https://uk.wikipedia.org/w/index.php?curid=221419

Новини

Пам'яті Владислава Мирошниченка

17-09-2022

Білопільська міська рада із сумом повідомляє, що вчора, 16 вересня, захищаючи рідну землю від рашистської сволоти, геройськи загинув наш земляк...

На російсько-українській війні загинув герой з Сум

07-09-2022

Про загибель героя, свого випускника, сумчанина Сергія Горбача повідомляє ННІ історії, права та міжнародних відносин СумДПУ імені А.С. Макаренка: “Науково-педагогічний колектив...

У Конотопі відбулась презентація книги “Сергій Тимошенко. Повернення”

07-09-2022

«З поверненням додому, Сергій Тимошенко!», - мабуть, саме так ми можемо зараз говорити, тримаючи в руках унікальне видання про нашого...

Пам'яті Євгенії Кочерженко

28-08-2022

На 86-річниці пішла у засвіти Євгенія Кочерженко Знана дослідниця декоративного мистецтва, головний зберігач, в.о. директора Сумського обласного художнього музею, засновниця регіонального...

Нова книга Валерія Власенка

23-08-2022

23 серпня 2022 року відбулась презентація книги-альбому «Сергій Тимошенко. Повернення». Головний лектор заходу Валерій Власенко – краєзнавець, кандидат історичних наук...

Онлайн зустріч у сумській обласній бібліотеці, присвячена 300-річному ювілею Григорія Сковороди

12-08-2022

Григорій Савич Сковорода – славетний син українського народу.